Хоча полив і дорогий…

За оперативною інформацією, наданою начальником відділу економіки, фінансово-кредитного забезпечення та бухгалтерського обліку районного управління агропромислового розвитку Вікторією Желевою, в Ізмаїльському ра­йоні значаться 15530 чоловік, із якими оформлено договори на оренду їхніх земельних паїв. І до речі, що втішно, немає вільних, невикористовуваних паїв – усі обробляються. Спостерігається навіть конкуренція, коли орендарі намагаються запропонувати пайовикам вигідніші умови, щоб переманити їх. Є й такі господарства, що орендують землю не тільки в цьому районі, але і в Арцизькому, Болградському, Татарбунарському, і навіть у Житомирській, Вінницькій областях. Усе це свідчить про те, що, попри всі складнощі й труднощі господарств-орендарів, на які вони посилаються при затримках по розрахунках за використання земельних паїв (витрати на посівний матеріал, ПММ, добрива, засоби захисту рослин тощо) збитку вони, як правило, не зазнають. Адже інакше ніхто таким бізнесом займатися не став би.

– Питанням розрахунків по паях в управлінні АПР райдержадміністрації приділяється велика увага, – відзначає Вікторія Желева. – Адже як відомо, голова Одеської облдержадміністрації Едуард Матвійчук узяв це питання під свій особистий контроль. І слід зазначити, що у нас є порозуміння з керівниками господарств. Завдяки діловим і відкритим відносинам нам вдається знаходити точки дотику.

Провадилися бесіди і з керівниками підприємств, де заборгованість тягнеться ще з минулого року. Не всі з них зможуть розрахуватися зараз на сто відсотків. На те є й об’єктивні причини – стрімко впала ціна на зерно: нині, наприклад, за тонну продовольчої пшениці дають тільки 1300 грн. Тому вони реструктуризуватимуть заборгованість на кілька років.

Але до утворення заборгованостей призводять не тільки об’єктивні причини. Хаотичне ведення господарства, відсутність планування бодай на якийсь час уперед, недостатньо шанобливе ставлення до правил сівозміни теж не сприяють стабільним урожаям. І як показує життя, там, де підприємства здійснюють свою господарську діяльність на основі добре продуманих бізнес-планів, проблем з розрахунками за земельні паї практично не буває. І тут за взірець в управлінні агропромислового розвитку ставлять відомого лідера серед сільгосптоваровиробників – ТОВ «Перша плодоовочева компанія». Із цим підприємством уклали договори 586 пайовиків із Озерного й 66 – із Саф’янів.

– На землях цих пайовиків ми працюємо з 2005 року, – розповідає директор підприємства Геннадій Чебан. – Зізнаюся, спочатку нас не завжди влаштовувала рентабельність сільгосп­культур. Це в остаточному підсумку й підштовхнуло до переходу на бізнес-планування, що передбачає планову врожайність і врахування всіх витрат на гектар (ПММ, поливання, зарплата, податки, розрахунки по паях). Ми також стали співпрацювати з відомою хімічною компанією, фахівці якої докладно консультують нас щодо застосування тих чи інших добрив. 

Набагато суворіше тут почали ставитися й до сівозміни. Так, незважаючи на те, що вирощування соняшнику є найвигіднішим, його намагаються сіяти не частіше одного разу на п’ять років і не більше ніж на 25% площ, призначених під сівбу технічних культур. Головне зусилля поки що робиться на пшениці та ячмені, рентабельність яких становить до 80%. 

Територія українського Придунав’я вважається зоною ризикованого землеробства. Тут цілком імовірна тривала посуха. Тому системно в ТОВ «Перша плодоовочева компанія» підійшли й до проблеми поливання. Тісно співпрацюють із Суворовським управлінням водного господарства. Щороку витрачають на воду величезні кошти. Так, тільки цього року за цією позицією було витрачено близько 800 тис. грн.

– Звичайно, перехід на планову систему потребує чималого терпіння, – відзначає Геннадій Чебан. – Адже спочатку витрати часто перевищують дохідну частину. Однак згодом вдячна земля-годувальниця сторицею віддячує за піклування. Так сталося й у нашому разі, що дало нам також можливість вчасно та в повному обсязі розраховуватися за використовувані паї.

Выпуск: 
Автор: 

Схожі статті