Цими днями Одеський історико-краєзнавчий музей розчинив двері для всіх охочих у зв’язку з відкриттям масштабної виставки «Шевченкіана», яка стала першим із цілої низки заходів, запланованих тут із приводу ювілею Кобзаря.
Виступаючи на відкритті експозиції заступник директора музею Юрій Слюсар, зокрема, підкреслив:
– Наша програма складається із двох виставок, двох науково-просвітницьких заходів і етнографічного фестивалю. Що стосується сьогоднішньої виставки, то для того, щоб змістовніше та повніше показати особистість Тараса Григоровича Шевченка, ми залучили до її створення відомих одеських колекціонерів Анатолія Дроздовського, Тараса Максим’юка та Михайла Пойзнера.
В експозиції представлені численні артефакти, пов’язані з пам’яттю про Т. Шевченка. Тут і друковані видання, починаючи від масивного «Кобзаря» XІX сторіччя, до мініатюрних книжечок, випущених через сторіччя після смерті поета. Окремий блок експонатів становлять графічні роботи: листівки та фотокартки. Це тим більш важливо, що в Одесі працювали відомі ілюстратори творів Т.Г. Шевченка – А. Ждаха та М. Жук. Останній, крім усього іншого, автор неканонічного портрета Шевченка, який також представлений на виставці. Серед найпримітніших експонатів варто відзначити портрет Кобзаря, створений із зерен різних сільськогосподарських культур. Це унікальний твір невідомого народного майстра другої половини або кінця XІX сторіччя.
Викладач Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Олександр Музичко, що є продовжувачем славетної історичної школи, яка досліджує зв’язки Шевченка з Одесою, сказав:
– Зараз деякі заклади скасовують заходи, присвячені ювілею Кобзаря. Я вважаю, що це неправильно. Шевченко актуальний і в горі, і в радості. Я хотів би, щоб кожний пропустив поезію Шевченка через себе, через своє серце і у такий спосіб прийшов до української культури. Ця виставка, я впевнений, цьому сприятиме.
У літературі та живопису, в історичних роботах і філософських пошуках великий український поет проявляє найрізноманітніші грані та риси своєї неабиякої особистості і таланту. За словами влаштувальників виставки, її основне значення саме в цьому – показати багатогранність творчої сутності Шевченка, його впливу на культурне життя.
Існує кілька образів Шевченка. Перший – це народницький, шапка, похмуре обличчя. За радянських часів його так і представляли як проповідника селянського смутку. Але українські інтелектуали зробили багато для того, щоб ми пізнали іншого Шевченка. Образ Шевченка-борця, натхненника українського народу, – підкреслив Олександр Музичко.
Хоча Тарас Шевченко ніколи не бував в Одесі, його твори стали відомі в місті ще в середині 1840-х років. Перші книжки були отримані від В.М. Рєпніної її одеськими друзями. Так в Одесі опинився «Кобзар», тут же були знайдені передплатники на задумане Тарасом Шевченком видання «Мальовничої України». Одеські друзі та знайомі Кобзаря листувалися з ним у найважчі роки заслання. У 1880-ті роки саме в Одесі виходив журнал «Пчелка», у якому були опубліковані багато цікавих статей про творчість письменника.
Колекціонер, заслужений діяч культури України Тарас Максим’юк розповів декілька цікавих фактів з біографії Кобзаря у контексті його зв’язків із одеським середовищем. Його друг А. Лизогуб, який жив в Одесі, залишив велику епістолярну спадщину, зокрема, і листування з Тарасом Шевченком. Крім листів Лизогуб посилав поету книжки, папір, олівці та фарби, які той не міг дістати в Оренбурзі. Після відбуття терміну військової служби Шевченко гадав, де йому поселитися. І, у разі відмови влади дозволити йому жити в «столицях» (Москві або Санкт-Петербурз), він планував поїхати до Києва, Харкова або Одеси. Одеса приваблювала Шевченка своїм багатогранним культурним життям та волелюбністю.
Виставка протриває до 4 квітня за адресою вул. Ланжеронівська, 24 а, музей « Степова Україна».
