Одесити пам’ятають той час, коли десятки суден стояли на рейді, чекаючи швартування до причалів Одеського порту, коли були затребувані як фахівці тисячі моряків. Невже ці часи безповоротно канули в минуле?
Активісти морської громадськості із цим категорично не згодні. Однією з пропозицій з їхнього боку є намір повернути частину суден державної власності, переданих у тимчасове управління іноземним компаніям. Морські правознавці юридичної фірми «АНК» пропонують внести зміни до статті 32 Кодексу торговельного мореплавання України (КТМУ). І таким чином дозволити нести прапор нашої країни тим суднам, які належать зареєстрованим в Україні юридичним особам – незалежно від того, є чи ні у них у статутному капіталі іноземні інвестиції. Проект щодо названих змін уже рік лежить у Верховній Раді України під сукном.
Численні конференції щодо поліпшення роботи портів, залізничних станцій, обговорення за участю морських приватних компаній і державних підприємств, запрошених закордонних «учителів», що подали гори рекомендацій, так і не розворушили застій у морській галузі. Листи активістів до урядових інстанцій залишалися й залишаються без відповіді, зворотний зв’язок між органами виконавчої влади й інституціями громадянського суспільства відсутній. Багаторічна бездіяльність, прихованість рішень, відсутність будь-яких планів і програм дозволяє тишком доводити державні морські підприємства до банкрутства.
Проте питання про відродження галузі, і зокрема Чорноморського морського пароплавства, є політично, економічно й соціально доцільним! І кардинальним для національної безпеки України.
Народним депутатам необхідно негайно ініціювати ухвалення Законів України «Про міжнародний реєстр суден України», проект якого був розроблений раніше інститутом проблем ринку, «Про морську політику України», «Про транзит». Для створення основ розвитку морської галузі ініціювати внесення змін до Податкового та Митного кодексів, ст. 32 КТМУ.
В Одесі як центрі морської науки й портів держави слід створити колегію, відповідальну за морську діяльність країни.
Сьогодні в нинішньому складі нашого парламенту є депутати – моряки. І вони просто повинні докласти максимум зусиль для відродження галузі.
Поки що на найвищому рівні не озвучують планів щодо відродження флоту. Слід гадати, програми розвитку морської галузі немає. Як же Україна може вважатися морською державою?
Пріоритет буде відданий річковому транспорту і флоту, який будує сільгосппідприємство ТОВ СП «Нібулон», що має свою приватну судноплавну компанію: 28 несамохідних барж; 6 споруджуваних річкових буксирів. Несамохідні судна мають відновити вантажоперевезення по Дніпру. Тільки ким, коли, за чий рахунок? Хто буде забезпечувати прохідні глибини річкових фарватерів? Цей проект теж потребує консультацій із морськими громадянськими інституціями, громадськими радами при міністерствах і обласних адміністраціях, про що є відповідна Постанова КМУ № 996 від 3.11.2010 року.
Добре було б, якби й інші приватні та спільні підприємства, які працюють у сфері чорної металургії, хімічної промисловості, мінеральної сировини, торгівлі зерном теж узялися за спорудження на вітчизняних судноверфях суден для перевезення власних вантажів.
Залишається сподіватися, що новий парламент і державні діячі, що одержали від нього портфелі, все-таки подбають про морський транспорт. І нарешті звернуть увагу на ситуацію в ЧМП.

























