Публікація Антоніни Бондаревої «Порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих?..» в «Одеських вістях» від 13 січня викликала у читацьких колах велике зацікавлення.
Нагадаємо, що у статті була спроба розібратися, чому ж дорожні служби не змогли досить ефективно спрацювати у протистоянні потужної снігової стихії наприкінці грудня минулого року. Зокрема йшлося про кілька районів українського Придунав’я.
Приватник – остання соломинка?
Нагадаємо, що 18 листопада 2014 року Служба автомобільних доріг в Одеській області підписала договір про експлуатаційне утримання доріг на 2014-2015 роки. Дороги в Болградському, Ізмаїльському та Ренійському районах, а також 136 км траси міжнародного значення Одеса – Рені (на Бухарест) – Т-15, аж до виходу до українсько-румунського кордону, згідно з виграним тендером, зобов’язалося обслуговувати приватне підприємство «Євродор». Тут слід урахувати, що в останні роки роботу райавтодору не лаяв тільки ледачий. Щоб зрозуміти, у наскільки глибокій кризі перебували державні дорожні служби, наведу висловлювання колишнього майстра Болградського райавтодору Анатолія Григоржевського, який розповів, що перед реорганізацією зарплата на його підприємстві понад 8 місяців виплачувалася хіба що символічна – не більше 200 грн. А за два останні місяці не було заплачено взагалі ні копійки. Стає зрозумілим, чому до проведення тендеру підготовка до майбутніх холодів не обіцяла нічого доброго. Зокрема, на одній із жовтневих нарад у Болградській райдержадміністрації, виходячи зі звіту тодішнього керівника Болградського райавтодору Юрія Колесника, стало ясно, що на той момент жоден трактор не був готовий до роботи. Не було й запчастин для ремонту снігоприбиральної техніки. В актив районним шляховикам можна було записати хіба що наявність двох десятків тонн піску. Але чим його розкидати? Схожа ситуація була й по двох інших придунайських районах – Ізмаїльському та Ренійському. Тож у такій ситуації заходження приватника на цей сегмент ринку напередодні зими видавалося логічним.
– Згідно з укладеним нами договором зі Службою автодоріг в Одеській області, – розповідає головний інженер одеського ТОВ «Євродор», депутат Ізмаїльської райради Артак Аветисян, – основною функцією нашого колективу (штат якого в придунайській філії налічує близько 90 чоловік) є обслуговування назагал 740 км доріг різного значення – сільських, міжрайонних, республіканських – у трьох районах – Ізмаїльському, Ренійському та Болградському.
Філія підприємства базується у Придунайському регіоні, має свій асфальтовий завод. При виборі саме цього приватника робився також наголос на наявність у нього великої кількості сучасної техніки, залучуваної для розчищення снігу та підсипання піщано-соляної суміші на дорогах у трьох районах, а також бажання й можливість вкладати власні обігові кошти у відновлення й ремонт техніки. Зокрема й орендованої, згідно з умовами тендера, у Ізмаїльського ДЕД (з урахуванням того, що машини ці доводилося відновлювати фактично з нуля).
На думку фахівців, у результаті ґрунтовних матеріальних витрат і вжитих заходів Ізмаїльською філією ТОВ «Євродор» в умовах звичайного снігопаду мусило вистачити трьох годин для приведення доріг до ладу. І забігаючи наперед, скажемо, що у 2014 році компанія кілька разів оперативно ліквідувала наслідки непогоди в листопаді та на початку грудня.
Хроніка сніжної епопеї
– Безумовно, найсерйознішим випробуванням із тих, що випали на долю підприємства, став так званий катаклізм 29 грудня, – пояснює головний інженер ТОВ «Євродор». – У нас із відділенням Гідрометеоцентру укладений договір. Згідно із представленими ним прогнозами, очікувалися заметіль, сильний снігопад. Я відразу ж дзвоню до всіх райдержадміністрацій та прошу сприяння, адже у звичайному режимі впоратися з непогодою не вийде. Не вдасться обійтися тут і без допомоги військовиків і підрозділів ДСНС, ДАІ. Заздалегідь відзначу, що Болград та Ізмаїл спрацювали чітко. Тут особлива вдячність заступникові голови Болградської райдержадміністрації, що курирує питання ЖКГ, Івану Каражекову, керівникам Ізмаїльського району – Аллі Старцевій і Василю Антонюкові. З Ренійським районом же в мене виникло певне непорозуміння. Заступник голови райдержадміністрації Стадников фактично ніяк не відреагував на моє прохання. Не впорався з поставленими завданнями і мій начальник Ренійської дільниці Єгор Кусков, у зв’язку із чим в оперативному порядку довелося робити кадрову перестановку.
А. Аветисян кілька разів акцентував увагу на необхідності перекрити трасу для великовантажних хур. Адже було зрозуміло, що якщо це не зробити вчасно, то значною мірою утрудниться для спецтехніки можливість очищати дороги від снігу.
– Оперативно направили техніку на проблемні спуски-підйоми М-15 у районі Холмського і Орлівки, – веде далі Артак Георгійович. – В усіх напрямках регіону були направлені 11 комплексних дорожніх машин (КДМ). Відзначу, що від ренійського повороту в бік Орлівки до 8 години ранку були задіяні важкий грейдер, Т-150, 3 КДМ і 25-тонні КамАЗи. Працювати в цілодобовому режимі доводилося справді в пекельних умовах. О 6-й годині ранку мені подзвонив майстер Кирничанської дільниці Іван Дойчев і поскаржився на низьку видимість. Заметіль була такою сильною, що попереду КДМ доводилося пускати людину в розпізнавальному жилеті та з червоною ганчіркою в руках. Тільки так можна було зрозуміти, куди слід було рухатися. Аналогічна ситуація була і в інших районах.
До ранку 31 грудня проїжджуваність на трасі Ізмаїл – Рені була забезпечена на ширину відвалу, з карманчиками для легкових автомобілів і автобусів через кожні 100 метрів. Таким чином, з 44 км дороги в ренійському напрямку силами «Євродору» було прокладено 43 км, і тільки 1 км – місцевими жителями. Завдяки інтенсивній роботі були «пробиті» дороги і в інших районах. Великою підмогою стала військова машина «БАТ», прислана з Одеси й активно використовувана в усіх напрямках.
– Ми дуже вдячні Артаку Георгійовичу, – заявляє сільський голова Багатого Марія Бабенко. – Незважаючи на те, що основні сили «Євродору» мали бути кинуті на трасу М-15, він все-таки вишукав можливість перекинути БАТ на розчищення дороги в напрямку двох прилеглих один до одного населених пунктів – Саф’яни і Багате. Допомагав він нам спецтехнікою і в розчищенні дорожнього покриття у селі.
Схожі слова вдячності висловили й інші опитані кореспондентом сільські голови Ізмаїльського району. До речі, робота з очищення доріг проводиться й по сьогоднішній день.
Спроба аналізу по гарячих слідах
Відповідаючи на моє запитання, як, на його погляд, належало ефективніше діяти, щоб упоратися з такого масштабу природними катаклізмами, Артак Аветисян сказав:
– Звичайно ж, роботу всім дуже ускладнювала низька видимість. Важку техніку довелося використовувати дуже обережно, бо, наприклад, бульдозером можна було б запросто розтоптати будь-який застряглий у снігу легковик. Але найбільше проблем, звичайно ж, принесло те, що траса для хур усе-таки не була закрита. На відміну від тієї ж сусідньої з нами Румунії, де, за моєю інформацією, у той же час у районі Галаца хури три дні не пускали в обох напрямках. Наприклад, тільки вранці 29 грудня мені повідомили, що на відкритій ділянці між селами Нова Некрасівка Ізмаїльського району та Новосільське Ренійського району застрягли чотири хури. Властиво, між цими великовантажними автомобілями були заблоковані й десятки легкових машин. На той час наше завдання полягало вже не так у розчищенні доріг, як у порятунку людей.
– Ми працювали в дуже тісному зв’язку з «Євродором», – пояснює в.о. голови Ізмаїльської райдержадміністрації Алла Старцева. – Коли витягали зі сніжних заметів водіїв і пасажирів автомобілів, що на біду опинилися в ті дні в дорозі. І у нас немає нарікань на дії «євродорівців» щодо розчищення доріг між населеними пунктами району.
З урахуванням думок, викладених у статті Антоніни Бондаревої в номері від 13 січня, і позиції, висловленої безпосередньо головним інженером ТОВ «Євродор»
А. Аветисяном, керівництвом Ізмаїльського району та сільськими головами, що стали на захист підприємства, я попросив прокоментувати ці суперечливі думки Олександра Сошенка, голову постійної комісії Одеської обласної ради з питань транспорту. Олександр Васильович пояснив, що конкретної оцінки роботи підприємства «Євродор» в умовах сніжного катаклізму він давати не стане. Разом з тим він іще раз повторив свої претензії, сформульовані ним за підсумками потужної снігової бурі. По-перше, було вкрай ризиковано проводити дорожню реформу напередодні зими, по-друге, перетворення мали були бути проведені з урахуванням думки місцевих громад, ну і, нарешті, по-третє, у світлі декларованої децентралізації, мали бути перепідпорядковані на місця й обласні служби автомобільних доріг, що дало б більше можливостей для ефективного реагування. Пізніше, під час засідання Президії облради і на самій сесії, О.В. Сошенко відзначив, що низка тендерів проходить восени, а договори укладаються в грудні. Результат очевидний.
На перший погляд, привабливою видається ідея передання обласних і районних автодорів у комунальну власність. Щоправда, при цьому виникає питання про джерела фінансування. Усе впирається в гроші.
