Попри те, що минулий рік був гранично тяжким для морської галузі, голова ДП «Адміністрація морських портів України» Андрій Амелін, підбиваючи підсумки роботи за цей період, підкреслив, що порти тримають економічний удар.
При загальному обсязі вантажопереробки 144,8 млн тонн порти континентальної частини перевалили 142,8 мільйона, що на 4% більше, ніж 2013 року.
Зростання за цим показником є не тільки у великих Іллічівському, Одеському, Миколаївському, Південному портах, але й у порту «Октябрьськ» і навіть в Усть-Дунайському.
Активізація Бердянська пов'язана зі включенням його у створену експромтом логістичну схему з доправляння каботажним флотом руди й вугілля до Маріуполя, де зруйновано під'їзні залізничні колії. Наслідком переговорів, проведених АМПУ і «Укрзалізницею» з потенційними вантажовласниками, стало зростання вантажопереробки і в Ізмаїльському порту.
Провідними у вантажопотоках є зерно, руди, металопродукція. Останні в цьому ряді, на жаль, – контейнерні перевезення, що склали лише 85% від обсягу 2013 року. Це примхливий вантажопотік, який може стабілізуватися тільки із закінченням танцю курсів гривні й долара.
У фінансовому вираженні виконане портовиками минулого року обчислюється 4 млрд 491 млн гривень. Чистий прибуток портових господарств склав 1,5 млрд гривень.
Втім, грошей ледве вистачає на проведення таких вкрай важливих для судноплавства робіт, як днопоглиблення портових фарватерів і акваторій. У Південному вдалося довести прохідні глибини до 19 метрів і відповідно приймати судна-гіганти з великою осадкою. Здійснення цього проекту потішило южненців у другому півріччі зростанням дохідної частини на 8 млн доларів.
– Також проведено експлуатаційне днопоглиблення в акваторії Бердянського порту, в Маріуполі й Одесі, на Бузько-Дніпровському лиманному каналі. І на глибоководному судновому ході «Дунай – Чорне море». На останньому мала бути утримана марка 5,5 метра. Загалом належить витягнути близько 2 мільйонів кубометрів ґрунту, – сказав А. Амелін.
Також почалися, нарешті, роботи із днопоглиблення в Білгород-Дністровському порту. Мета: повернутися від нинішніх трьох метрів від дна до паспортних глибин – 5,5 метра. Днопоглиблення також повернуло до життя Скадовський порт, чимало обмілілий від часу останнього черпання 2006 року, і куди з торішнього лютого перестали заходити судна. Тепер, коли прохідну глибину доведено до норми 6 метрів, можна сподіватися поновлення поромної лінії з Туреччини.
На все, за словами А. Амеліна, АМПУ витратила за 2014 рік 900 млн гривень.
У ці ж операції 2015 року вирішено вкласти ще мільярд.
Загалом плани на нинішній рік зводяться до того, щоб не втрачати досягнутого і продовжувати розпочате. Ковші пройдуться по дну практично всіх портів.
В Одеському порту введено в дію два причали контейнерного терміналу. Тепер порушено питання про завершення будівництва причалу 1-Z разом із компанією «Бруклін – Київ». Відстрочка пуску пояснюється складністю коректування кошторису, складеного за цінами 2013 року.
Не менш проблемним А. Амелін вважає зношування портової техніки, що сягає 90%. Недосконалість системи керування держпідприємствами боляче позначається на затвердженні фінансових планів портів. Їх розгляд у п'ятьох міністерствах, а потім у Кабміні України зволікається так довго, що погляд у виробничу перпсективу втрачає сенс. Так, наприклад, один із фінпланів одержав своє добро наприкінці минулого року – 7 листопада. Залишилися нереалізованими низка капітальних інвестицій.
– Із цього приводу подано кілька законопроектів, які мають змінити ситуацію, – говорить голова АМПУ.
Також серед найскладніших залишається процедура держзакупівель. Важко долати громіздку багатоступінчасту систему одержання дозволів на днопоглиблення.
Знову увагу звернено на створення вільних економічних зон. Україна є єдиною країною Чорноморського басейну, де їх немає. Зараз триває предметна розмова про створення ВЕЗ на «полях зрошування» в Одесі.
За словами А. Амеліна, просування питання пов'язане не так із запровадженням фіскальних пільг, як із одержанням покрокових гарантій інвесторам стосовно експертиз, проектних робіт, земельного законодавства. Це має дати чітке розуміння вкладникові капіталу, що повинен зробити він, що – держава. І визначити терміни, коли все має бути здійснено. Чекаємо та сподіваємося!
