На шляху до громадянського суспільства

Цього року виповнилося 15 років від часу створення в Одесі некомерційної громадської організації «Інститут демократії та прав людини», заснованої Фондом соціальної допомоги імені доктора Гааза.

Після здобуття нашою країною незалежності стало ясно, що особливо важливою стає правова освіта громадян, формування правової культури, творення громадянського суспільства та правової держави, а також проведення всіх видів досліджень із питань, пов'язаних із захистом прав і свобод людини в Україні. Це й стало основною місією Інституту. 

У 2000 році в парламентському видавництві Верховної Ради побачило світ перше, а 2003 року – друге видання книги «Коментар до Конституції України (книга перша)», яка була рекомендована Міністерством освіти і науки як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів країни. Цю книгу було передано в дарунок бібліотекам шкіл Києва, низки вишів і центральних органів державної влади.

Того ж року під егідою Інституту вийшов підручник міжнародного права, автором якого є доктор юридичних наук, професор М.О. Баймуратов.

У 2000 році працівники Інституту організували обговорення в середніх школах, ліцеях і гімназіях проекту Хартії міста Одеси, розробленого Інститутом на основі європейських норм місцевого самоврядування. Учні старших класів, що проявили себе в цих дебатах, згодом брали участь у телевізійних передачах, присвячених обговоренню стратегії розвитку Одеси.

У 2001 р. був опублікований розроблений працівниками Інституту проект Концепції створення вільної економічної зони в місті Одесі шляхом поетапного поширення правового режиму Європейського Союзу на територію Одеси – як однієї з форм інтеграції України в ЄС. Був би цей проект тоді реалізований, можливо, шлях євроінтеграції нашої країни виявився б набагато безконфліктнішим. 

У 2002 році в офіційному друкованому органі Верховної Ради був опуб­лікований розроблений працівниками Інституту проект закону «Про громадянське суспільство в Україні».

У 2009 році в парламентському видавництві побачила світ книга «Філософія гідності, свободи та прав людини». Книга витримала два видання. Її було передано в дарунок бібліотекам низки найкращих університетів України та світу, а також найбільшим національним бібліотекам України, Росії, США, Великої Британії та Ізраїлю.

У 2011 році працівниками Інституту у зверненні до послів західних країн, а також до низки відомих міжнародних правозахисних організацій світу, був представлений проект загальнонаціонального масштабу. Суть його полягала в тому, щоб кілька авторитетних правозахисних організацій західних країн виступили засновниками єдиної української «материнської» неурядової правозахисної організації (НПО), здатної забезпечити в усіх регіонах України швидке створення, ефективну діяльність і надійний захист розгалуженої мережі «дочірніх» правозахисних організацій. До роботи в останніх передбачалося залучати дібраних на конкурсних засадах найпорядніших, найосвіченіших і найцілеспрямованіших молодих правознавців, які мали здійснювати місію правової освіти й захисту прав людини на основі єдиної скоординованої методичної, культурно-правової та інформаційно-юридичної політики з боку зазначеної «материнської» НПО. Тим самим передбачалося на основі згаданої мережі правозахисних організацій сформувати інфраструктуру громадянського суспільства в Україні. Однак на даний лист відгукнулися лише посольство Швейцарії в Україні, одна австралійська правозахисна організація та представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні. Решта адресатів чомусь залишили звернення без відповіді.

Помітним проектом працівників Інституту став цикл телевізійних передач (2011 р.) за участю студентів юридичних факультетів і вишів Одеси, присвячених конституційно-правовій реформі в Україні. Передачі транслювалися по супутниковому каналу на кілька країн світу. Зі вступним словом до глядачів першого випуску звернувся перший Президент України Л.М. Кравчук, у другій передачі – екс-спікер парламенту О.О. Мороз. 

Як бачимо, за 15 років роботи некомерційна громадська організація висунула чимало цікавих ініціатив, які мали допомогти якнайшвидшому формуванню громадянського суспільства та підвищенню правової культури. Втім, вони не втратили своєї актуальності й сьогодні. Варто тільки уважніше вчитатися в книги й документи, а потім постаратися застосувати їх на практиці.  

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті