Легальна зарплата – соціальна захищеність

Виплата заробітної плати в «конвертах» - тягар сучасності, який несе за собою багато негараздів, як країні в цілому, так і кожному з нас. Нелегальна заробітна плата послаблює соціальний захист працівників, зменшує надходження до бюджету та державних соціальних фондів.

Основними мотивами, що змушують працівника погоджуватись на неофіційне працевлаштування, є бажання отримати більший розмір заробітної плати, а також зберегти субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Роботодавець за таких умов завжди опиняється у більшому виграші, оскільки мінімізує свої витрати та збільшує прибуток, навіть в такий незаконний спосіб, а працівник, добровільно погоджуючись працювати за такою схемою, – завжди у програшній ситуації, оскільки неусвідомлено позбавляє себе: основної і додаткової відпусток; допомоги по безробіттю; виплати лікарняних; банківських кредитів (наприклад, для придбання автомобіля, квартири); прав на гарантії, які забезпечені колективним договором; отримання достойної пенсії в майбутньому.

Роботодавцям не варто за­бувати, що виплата заробітної плати без сплати встановлених податків i зборів є грубим порушенням законів України, яке підпадає під адміністративну та кримінальну відповідальності, а кожен працівник повинен розуміти, що захистити себе він зможе тільки законним шляхом, і це можливо лише за умови офіційного оформлення трудових  відносин.

Разом з тим, офіційна заробітна плата, яка виплачується на рівні або нижче мінімальної, також не може забезпечити великих за розміром пенсій або інших страхових виплат, навіть якщо вони сплачувалися упродовж всієї трудової діяльності, адже розмір пенсії напряму залежить від розміру заробітної плати. 

Законом України «Про за­гальнообов’язкове державне пенсійне страхування» перед­бачено, що страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страху­ванню, та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше, ніж мінімальний страховий внесок. 

Якщо заробітна плата, з якої сплачені внески, менше мінімального рівня, страховий стаж становить неповний місяць. А періоди, за які не сплачені внески, „випадають” із стажу та не включаються в розрахунок пенсії, це впливає на страховий стаж, а відтак – і на розмір майбутньої пенсії.

Таким чином, враховуючи поступове збільшення страхового стажу для виходу на пенсію (починаючи з 2028 року для виходу на пенсію в 60 років необхідно буде мати не менше 35 років стажу), безпосередній і значний вплив на матеріальне становище у майбутньому визначає самостійно кожна працездатна людина за весь період своєї трудової діяльності: чим більший трудовий внесок, тим краще фінансове  забезпечення на старість.

Фінансово-економічне управління ГУ ПФУ в Одеській області

Выпуск: 

Схожі статті