Податкова міліція береться за справу, коли несумлінні платники нехтують конституційним обов’язком щодо сплати до бюджету визначеної державою частки від підприємницької, господарської діяльності, отриманих прибутків тощо. А за яких обставин до своїх функцій приступають співробітники слідчого відділу податкової міліції? Про це розповідає заступник голови ДПА області – начальник слідчого відділу податкової міліції Олексій Гаррійович РАДЗІЄВСЬКИЙ.
- Згідно з чинним кримінально-процесуальним кодексом України, досудове слідство, за незначним винятком, здійснюється практично по всіх справах, порушених за скоєння злочинів, передбачених законом. Досудове слідство здійснюється слідчими прокуратури, органів внутрішніх справ, органів служби безпеки України і слідчими податкової міліції з категорії справ, віднесених до їх компетенції.
Зокрема, це незаконне виготовлення, збереження, збут чи транспортування з метою збуту підакцизних товарів, ухиляння від повернення виторгу в іноземній валюті, незаконне відкриття чи використання за межами України валютних рахунків, легалізація (відмивання) коштів і іншого майна, здобутих злочинним шляхом, ухиляння від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, незаконне виготовлення, підробка, використання чи збут незаконно виготовлених, отриманих або підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок, фіктивне банкрутство. Однак, якщо при розслідуванні зазначених злочинів будуть виявлені й інші злочини, нерозривно пов’язані з кримінальною справою, то вони також розслідуються слідчими податкової міліції.
- З якими порушеннями вимог податкового законодавства України найчастіше доводиться мати справу слідчому відділу?
- Серед найбільш поширених порушень податкового законодавства – реалізація майна, що знаходиться в податковій заставі, проведення безтоварних операцій на паперах з метою незаконного відшкодування ПДВ, невідображення фінансово-господарських операцій за даними бухгалтерського і податкового обліків і багато чого іншого.
- Розкажіть, будь ласка, про найбільш резонансні злочини.
- Поки здійснюється досудове слідство і судовий розгляд кримінальних справ, не можу назвати підприємства й осіб, що вдалися до злочинних діянь, однак наведу фабули таких злочинів. Так, з метою проведення псевдоекспортних операцій, реальна фірма оформляє безтоварне надходження товарно-матеріальних цінностей від транзитних чи фіктивних підприємств, збільшуючи тим самим свій податковий кредит.
Далі буцімто отриманий товар, по документах, тобто без фактичного проведення експортної операції, “експортується” за кордон на адресу вигаданого чи створеного навмисно для проведення цієї операції підприємства-нерезидента.
У результаті цієї операції підприємство-експортер претендує на відшкодування ПДВ у сумі податкового кредиту, що сформувався при документальному оформленні одержання товарно-матеріальних цінностей від транзитних чи фіктивних підприємств.
Інший приклад: підприємство вдається до штучного заниження вартості товару з метою формування негативного значення податку на додану вартість для подальшого відшкодування його з державного бюджету. У даному випадку суб’єкт підприємницької діяльності імпортує матеріальні цінності по реальній вартості товару і перепродує їх на адресу іншої фірми (38 бульдозерів на загальну суму 117,9 тис. грн). Причому розрахунки між цими фірмами виконуються з використанням векселів. Фірма, у такій спосіб отримавши товар, перепродує його фіктивним фірмам за ціною в кілька разів нижчою ціни придбання. Скажімо, зі збитком у 67 млн грн. Результатом цієї операції є необґрунтоване формування негативного значення ПДВ у сумі 10 млн грн з метою його подальшого відшкодування з бюджету.
- А чи доводиться стикатися із злочинами у сфері нових технологій?
- Можна назвати “цікавою” кримінальну справу, в ході розслідування якої встановлено, що реальна фізична особа розробляє комп’ютерну програму і реалізує її за 5 тис. грн суб’єкту підприємницької діяльності, який, у свою чергу, реалізує її іншим підприємствам. У цьому ланцюжку використовується спільне підприємство, що завищує реальну вартість придбання програми у 160 тисяч разів. Тобто ціна комп’ютерної програми з 5 тис. грн зростає до 800 млн грн. Таким чином, штучно формується ПДВ у сумі 133,3 млн грн, на відшкодування якого з державного бюджету претендує фірма. А між тим диск із зазначеною програмою надалі експортується в офшорну зону за... 3 долари США.
