Книжковий світ що там – у задзеркаллi? . .

Анонс першого фестивалю дитячої книги та розвиваючих ігор “Задзеркалля” виглядав досить привабливо. Фестиваль міжнародний – за участі видавців та розповсюджувачів з України, близького та далекого зарубіжжя. Заплановано проведення ігор, інтелектуальних вікторин, літературних і художніх конкурсів, літературних аукціонів на знання книг про мумі-тролів, Алісу в Країні чудес та Задзеркаллі, Гаррі Поттера. Організатор – видавничий центр “Студія “Негоціант” за підтримки управління культури облдержадміністрації, методичного центру міського управління освіти, концерну “Веселка”, Одеського державного літературного музею, - у залах якого фестиваль і відбувався.

Основна мета його проведення, за задумом керівника “Студії “Негоціант” Леоніда Штекеля, - заохочення дітей до книги, налагодження контактів між видавцями різних міст України та інших країн, привернення уваги громадськості до проблеми гармонійного розвитку дітей. У діяльності самого “Негоціанта” останнім часом означився новий напрямок – розробка та видання книжок для дітей та розвиваючих ігор. Фестиваль “Задзеркалля”, крім практичних цілей, мав на меті також створити атмосферу свята у спілкуванні з дитячою книгою.

…Було б дивно, якби з першого разу все задумане вдалося. Міжнародний аспект фестивалю було зведено нанівець. У каталозі учасників сім фірм: шість одеських і одна зі Львова. Більшість презентованих книжок – з тих, що можна у будь-який час знайти (і придбати за бажанням і можливістю) у книжкових магазинах. Без сумніву, позитивний факт, однак, - участь одеських видавництв, відзначених своїм “обличчям”.

Це, у першу чергу, СПД “Капишевська Л.А.” з серіями у рамках проекту “Книги нового віку” – трилогій у стилі “фентезі” “Нічний гість” Д. Валевського та повістей казок Л. Толіч “Сальто-мортале”, “Викрадення Ранкової Зірки”, “Двійники на острові “Тін-Тан” (видавництво “Принт Мастер”). Суть проекту – видання цікавих для дітей книжок, написаних сучасними українськими авторами. За час фестивалю (а тривав він три дні) було куплено кілька десятків цих книг. Причому, зазначила Людмила Анатоліївна Капишевська, купували як серію повністю, так і окремі твори.

Одеське видавництво “Ярослав” спеціалізується на випуску шкільних підручників та навчальних посібників. Як правило, написані вони учителями шкіл Одеси та міст півдня України, затверджені Міністерством освіти і науки України. “Ярослав” піклується не лише про видання, але і про поширення підручників – встановлює прямі зв’язки зі школами, які таким чином можуть отримувати їх без торговельної націнки. На стендах видавництва були представлені підручники та навчально-наочні посібники практично з усіх шкільних предметів.

Видавничий центр “Студія “Негоціант” тільки взявся за випуск книжок для дітей. Плануються серії з історії, культури. На сьогодні вийшла “Історія костюму” (антична епоха).

Розвиваючі ігри та іграшки були представлені СПД “Розумник”. Це найрізноманітніші головоломки, конструктори, лото, мозаїка, набори для творчості та інші розумні забави. Все – виробництва Росії. В Україні, як сказала представник фірми, їхнім виробництвом не займаються. На щастя, її відомості виявилися застарілими. На сусідньому лотку – від ПП “Голованова Е.В.” – вдалося знайти компактний кольоровий набір з двадцяти ігор-завдань “На уважність”, нещодавно випущений харківським видавництвом “Торсінг”. На черзі – серії “Сприйняття”, “Мислення”, “Пам’ять”, “Уява”, “Розвиток мовлення”…

На фестиваль “Задзеркалля” дітлахи приходили організовано – класами, і з батьками. Засвідчую – до ігор та книжок, а також до великої виставки малюнків їхніх однолітків, приуроченої до фестивалю, вони проявили непідробну зацікавленість. Зрозуміло, до літературних конкурсів також. Щоправда, проходили конкурси за найбільш полегшеним варіантом – “назвіть імена героїв та події такого твору”. При мені ніхто нічого не міг сказати про “Мумі-тролів”, “Алісі” пощастило більше, “Гаррі Поттер” був поза конкуренцією. До речі, чому саме ці герої? З причини особистої до них прихильності Леоніда Ісаковича Штекеля. Правда, за проханням гостей фестивалю, влаштовувалися конкурси за творами О. Пушкіна, Г.Х. Андерсена, С. Маршака, російськими народними казками. Переможці отримали призи – книги. “Діти були у захваті”, сказав Л.І. Штекель, але змушений був констатувати , що далеко не всі могли відповісти навіть на прості запитання. Крім літературних конкурсів, влаштовувалися лотереї – визначалися виграшні номери запрошень. Їх власники також отримували книги. Відзначені були й учасники виставки малюнків.

Ідея фестивалю з такою багатообіцяючою та зобов’язуючою багато до чого назвою і насправді виглядає дуже привабливо. І оскільки планується зробити його традиційним, необхідно вже зараз потурбуватися про те, щоб виконання виявилося не гіршим. Авжеж, “діти були у захваті”, відповівши на питання дядька в образі Білого Кролика (сам Л. Штекель). А якщо не змогли відповісти, то Білий Кролик їх не лаяв. Та чи не краще, якби дітлахам було запропоновано більш змістовну розмову про улюблені книжки і запитання були б складніші? Тоді й перемога цінувалася б більше. Не обійтися й без залучення працівників бібліотек (цього разу зв’язок з ними встановити не вдалося). Вони багато могли б розповісти дітлахам про книжки.

Купівля книги, що сподобалася, на фестивалі – подія урочиста та значима. Але книги недешеві й у дітлахів, що прийшли з класом, швидше за все, не знайдеться у кишені “таких” грошей. Отже, активно мають приходити батьки з дітьми та – з грошима…

За задумом Л. Штекеля, у межах фестивалю мають відбуватися серйозні обговорення нинішнього стану дитячої літератури, зокрема, про підтримку одеських видавництв, що спеціалізуються на випуску дитячої літератури, їхню видавничу політику. Необхідно подумати про “розкрутку” таких проектів як “Книги нового віку” Л. Капишевської. Людмилі Анатоліївні доводиться стикатися з чималими труднощами різного плану, не лише фінансовими, і все ж таки вона налаштована оптимістично.

Перший фестиваль дитячої книги “Задзеркалля” може стати імпульсом до вирішення проблеми, як зробити так, щоб діти читали розумні та потрібні книги, грали у добрі ігри. І можливо, краще гнатися не за кількістю учасників, а зосередитися на їхній якості?

Выпуск: 

Схожі статті