Коли працівникам Радісненської селищної ради запропонували взяти на свій баланс так звану соціалку, що раніше належала місцевому цукровому заводу, вони майже в один голос заперечили: “Ні в якому разі!”.
- Чесно кажучи, я теж вагався, - розповідає селищний голова Віктор Дорофійович Савченко. - Але саме життя змусило прийняти рішення. Річ у тім, що ряд об’єктів стали, так би мовити, нічийними, і жителі Радісного відразу відчули незручності. Найпершими забігали люди з гуртожитку. В кімнатах холодно, дах протікає. Така ж ситуація у поштовому відділенні, ощадбанку, дитячому садку, Будинку культури. Селище засмічувалось, виникли проблеми з охороною громадського порядку тощо...
Питання було розглянуто на сесії селищної ради. Депутати погодилися з тим, щоб прийняти відомчі об’єкти у власність громади, але з однією умовою – їх власник мусить одночасно передати і ремонтні фонди, і техніку, і обігові кошти...
Варто зазначити, що ВАТ “АПК “Південний” погодилось з думкою депутатів. Отримавши відомчу господарку у своє розпорядження, в раді почали з того, що створили селищний комунгосп “Господар”, за яким закріпили трактори МТЗ-82 і Т-40 з причепами та два автомобілі. Крім того, підприємству було передано електро- та газозварювальну апаратуру, деякі виробничі приміщення. Очолила комунгосп заповзята жінка Зінаїда Михайлівна Загоруйко. У короткий термін вона зуміла впровадити госпрозрахунок і перевести всі виробничі підрозділи на самофінансування.
Отож, побоювання, що відомчі нахлібники проковтнуть бюджет, відразу відпали. Більше того, комунгосп, розгорнувши дрібні будівельні та ремонтні роботи, надаючи транспортні послуги, не лише став фінансово незалежним, а й почав відраховувати податки до селищної казни.
Сьогодні почерк “Господаря” можна бачити на кожному кроці. Та найбільш помітний він у реставрації нерухомості.
У Радісному у свій час було побудовано дитячий садок з перспективою у завтрашній день. Але цей день, на жаль, не виправдав сподівань – народжуваність діточок не збільшилась, а зменшилась. Відтак, частина приміщення порожніла, руйнувалася. Рада його відремонтувала, підвела газ і переселила сюди музичну школу, бібліотеки для дітей та дорослих, що також перебували в жахливому стані.
Тепер цей культурний комплекс є одним з найкращих у районі. На очах змінює своє обличчя Будинок культури. Ремонтники завершили сантехнічні роботи, оздоблення фасаду. У Радісному вдячні за підтримку і допомогу голові райдержадміністрації Сергію Євгеновичу Форніці, голові райради Наталії Анатоліївні Бяновій, а також підприємцям, як ось, приміром, Сергію Миколайовичу Цебряку, котрий надав матеріальну допомогу на відновлювальних роботах.
Коли почав занепадати завод, багато хто з сезонних, та й постійних, робітників полишив селище. В багатоповерхових будинках з’явилися вільні площі. Здійснивши їх перезаселення, тут отримали солідну споруду, яку перепрофілювали під офіси. Тепер у ній розмістилися служби самої селищної ради, а також, на правах оренди в цьому ж будинку, в затишних кабінетах обживаються поштове відділення, ощадний банк. На другому поверсі – готель для проживання 52 осіб. Всі затрати на ремонт номерів, умеблювання їх вже повернуто. Колектив починає працювати на прибуток; на третьому поверсі мешкають молоді сім’ї, на четвертому – охорона цукрозаводу.
Про дітей у Радісному теж не забули. Відремонтовано приміщення дитсадка, обладнано майданчики для прогулянок, укомплектовано штат із 17 спеціалістів. Недавно селищна рада подарувала закладу холодильник, телевізор, відеомагнітофон, електроплиту, водонагрівач.
До речі, передавши об’єкти селищній раді, цукровий завод не відгородився від них. Він допомагає матеріалами, коштами. От і на ремонт дитсадка виділив 5 тисяч гривень. Це не кажучи про будматеріали та про безпосередню участь у заходах по благоустрою Радісного.
Ця селищна рада, одна з небагатьох в області, взяла на утримання пожежну команду з десяти чоловік. Усім відомо скільки скарг надходить до органу місцевого самоврядування про порушення громадського порядку. В усьому звинувачується міліція. А, скажіть, що може вдіяти один дільничний міліціонер? З ініціативи депутатів в населеному пункті створено 33 вуличні і домові комітети, народну дружину, опорний пункт міліції. Інакше і бути не може: у власному домі кожен мусить наводити порядок сам.
Взагалі тут в усьому покладаються на власні сили. І почасти не звертаються й до бюджету з простягнутою рукою. Головне, організувати людей, переконати у важливості тієї чи іншої справи, і вони гори з місця зрушать.
Знову повернуся до комунальних справ. Так, планами передбачено поступову заміну труб водогону. Жителі ж вулиці Садової не стали очікувати своєї черги, на власні кошти відремонтували 600 метрів водогону і тепер біди не мають з водопостачанням. Чимало ініціативи депутатами і громадськістю виявлено при газифікації селища. Нині в тисячі квартир господарі користуються голубим паливом.
А де в області знайдете населений пункт, в якому б геть усі вулиці мали тверде покриття? У Радісному за участю громадян всі 9 кілометрів внутріселищних доріг підсипані, і в будь-який кінець, за будь-якої погоди можна пройти у модельному взутті чи проїхати на велосипеді.
- Наші люди, - говорить голова, - все більше вдаються до самоорганізованості. До селищної ради вони звертаються тоді, коли йдеться про масштабні проблеми, а дрібні вирішують самі. Я вже розповідав, що власністю громади стали кілька багатоповерхівок. Багато років вони не знали ремонту. Особливо непокоїли покрівля і мережа водогінних труб у підвалах. Голова будинкового комітету Петро Тимофійович Євтодій разом з депутатами зробив поквартирний обхід, люди зголосилися ремонтувати житло своїми силами.
Хочу сказати, що жителі селища з радістю зустріли звістку про те, що вони вийшли переможцями в районному та зайняли друге місце в обласному конкурсі на кращий санітарний стан населеного пункту. Але все, що ми зробили і робимо, то є старання не заради визнання. Ми – люди і мусимо жити по-людськи – заможно, культурно, красиво і зручно. Отож і діємо.
