Можливо, я не писав би про це, якби не факт, що схвилював мене до глибини душі. Якось побував на одному майданчику, де на імпровізованих прилавках і на землі все завалено літературою. Всюди пишнобарвно оформлені книжки, журнали з еротики... А поруч бородань, мабуть з початковою освітою, спалює в урні книги про війну, історичні видання.
- Навіщо ви це? – обурився я.- Адже це наше життя, наша історія.
У відповідь почув:
- Це все макулатура і ніякої цінності не має. Ось де справжня література, - з посмішкою сказав бородань і пальцем вказав на щось “сексуальне”.
Неподалік стояли бабусі, котрі продавали мемуари наших великих полководців. Вони спробували мене підтримати, але еротичні бізнесмени почали погрожувати стареньким, що спалять їхні книги. Боляче на душі стало. Шкода і цих бабусь, і нашу молодь. Адже сповзання до низькопробної літератури дорого може обійтися нашій державі в моральному плані. Є чимало чудових книг, де виведено образи героїв – захисників Батьківщини, відображено біль втрат і радість перемоги над ворогом.
Звичайно, є категорія людей, навіть політичних діячів, котрі вперто пробують фальсифікувати історію, принизити роль нашої армії і всього народу. Читаєш таких “авторів” і думаєш: коротка у вас пам’ять. Ні, Велика Перемога не прийшла сама собою. Та хочеться комусь однобокої культурної революції – знищити справжнє мистецтво, літературу, історію... А як же ми, ветерани, котрі боролися за будівництво кращого життя, воювали на фронтах за свободу від фашизму? Куди ж все це тоді подіти?
Боляче мені і від того, що у нас, в Іванівському районі, колгосп імені Горького перейменували у КСП, а тепер ТОВ “Промінь”. Погруддя великого письменника тоді поклали десь у куток. Але мною та іншими порядними людьми було зроблено все для того, щоб погруддя знову поставили на постамент біля колишнього правління колгоспу. І жителі були нам вдячні.
Гадаю, що тема художньої літератури у сучасному світі хвилює не лише мене. Пишу вам з любов’ю і відкритою душею. Скажемо дітям нашим: “Читайте ці книжки, думайте про них. Це – сторінки великої боротьби за Батьківщину, за щастя людини”.
Наостанок хочу звернутися до усіх жителів нашої Одеської області. Скрізь є чудові бібліотеки, музеї, частіше прилучайтеся до них. Коли будете читати твори будь-кого з улюблених письменників – ваші душа і серце відпочинуть. І не забудьте запросити до бібліотек і музеїв ваших дітей та онуків.
