З 17 січня поточного року набув чинності Закон України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, який започаткував третій етап реалізації державної політики в цій сфері.
Які суттєві нововведення містяться в новому Законі та що необхідно для безумовного його впровадження в життя? Про це розповідає заступник голови представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Одеській області Сергій ЛОЖНІКОВ.
Згідно з статтею 1 Закону до регуляторних органів віднесені Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів, Національний банк, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи самоврядування, а також посадові особи цих органів, які відповідно до законодавства мають повноваження одноособово приймати регуляторні акти.
До них також віднесені територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов’язкового соціального страхування, якщо вони відповідно до своїх повноважень, приймають регуляторні акти.
Розширено також визначення регуляторного акту. Це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно – правовий документ, який, або окремі положення якого, спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб’єктами господарювання.
Основними складовими регуляторної діяльності, є планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, проведення аналізу їх впливу, оприлюднення проектів таких актів з метою одержання зауважень і пропозицій, погодження цих актів зі спеціально уповноваженим органом, відстеження результативності, а також їх систематизація.
Закон містить розділи, в яких встановлені особливості здійснення державної регуляторної політики в залежності від статусу та повноважень регуляторного органу. Проте, загальними вимогами є планування діяльності з підготовки, проектів регуляторних актів. Так, регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року. План повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів.
Затверджені плани, а також зміни до них, оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності – у друкованих засобах, визначених цим регуляторним органом, або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше, як у десятиденний строк після їх затвердження.
Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акту, який не внесений до плану, він повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня підготовки або з дня внесення проекту на розгляд цього органу, але не пізніше дня оприлюднення проекту.
Важливими є вимоги статті 9 Закону, згідно з якими кожен проект регуляторного акту оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозиції від фізичних та юридичних осіб та їх об’єднань.
Проект регуляторного акту разом із відповідним аналізом регуляторного впливу публікується не пізніше п’яти робочих днів з дня повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акту в друкованих засобах масової інформації. Повідомлення про оприлюднення проекту повинно містити: стислий виклад змісту проекту, поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника та інших органів, до яких, відповідно до цього Закону, надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акту та відповідного аналізу регуляторного впливу; інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції. Він не може бути меншим, ніж один місяць та більшим, ніж три місяці з дня опублікування проекту. В повідомленні надається також інформація про спосіб надання зауважень та пропозицій.
Проекти регуляторних актів, які розробляються місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади, підлягають погодженню зі спеціальним територіальним уповноваженим органом.
Якщо поданий на погодження проект регуляторного акту не оприлюднювався, то він залишається без розгляду. Про це його розробникові повідомляється в письмовій формі не пізніше наступного робочого дня одержання проекту спеціально уповноваженим органом.
Важливим є обов’язкове дотримання встановленого Законом порядку погодження та прийняття регуляторного акту. Він не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади, або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу, проект не був оприлюднений, або не був поданий на погодження із спеціально уповноваженим органом.
Слід зазначити, що всі основні положення та вимоги Закону поширюються також на органи місцевого самоврядування за винятком необхідності погодження регуляторних актів із спеціально уповноваженим органом.
Представництво сподівається, що у впровадженні в життя вимог Закону в нашій області активну участь візьмуть усі громадяни, підприємці, їх громадські об’єднання. Адже саме плідна взаємодія усіх гілок місцевої влади та підприємців можуть створити дійсно сприятливий регуляторний клімат у сфері господарської діяльності.
У разі, якщо у громадян чи підприємців виникають питання щодо застосування норм законодавства з регуляторної політики, вони завжди можуть отримати відповідні роз’яснення безпосередньо в представництві.
