Минуло 45 років з того дня, як перше судно з символічною назвою “Україна” пришвартувалося до причалу тоді ще тільки народженого Іллічівського морського торговельного порту (ІМТП). Час – надбання історії. Сьогодні підприємство впевнено перебуває у числі визнаних лідерів морегосподарського комплексу, його причали утвердилися у свідомості тисяч менеджерів світової транспортної мережі як гостинні. Розташоване, ніби в центрі рози вітрів, на перетині міжнародних транспортних коридорів, Іллічівський порт є зосередженням давніх трудових традицій і сучасних технологій. Можливості вигідного географічного розташування поєднуються з розвинутою інфраструктурою та інтенсивними виробничими потужностями.
І все ж головне досягнення іллічівців – репутація надійного партнера. Цьому сприяє професіоналізм портових фахівців, вміння точно прогнозувати ринкові ситуації, вчасно реагувати на зміни умов зовнішньої торгівлі, високу якість виробничого сервісу. І, звичайно, така велика сила, як любов до своєї справи.
За плечима залишився 2003 рік. Услід за 45-річною позначкою пам’ятним залишається мітинг на честь 25-річчя з дня відкриття поромної переправи між тодішнім СРСР та Болгарією. Це невід’ємна частина виконаної портом трудомісткої кваліфікованої роботи з перевалки вантажів у контейнерах, будматеріалів, добрив, руди, різноманітного устаткування, зрідженого газу, пшениці, лісу, паперу, промислових і продовольчих товарів, хімічних вантажів, автотехніки тощо. Вантажообіг поромного комплексу у 2003 році зріс на 134 тисячі тонн порівняно з 2002 роком.
Всього за минулий рік портом перевантажено 13.625 тисяч тонн. Особливо характерний приріст маси перевалених генеральних вантажів, що становлять основний вантажопотік порту: 9 мільйонів тонн, оброблених у 2003 році, - це на півтора мільйони тонн більше, ніж у 2002 році.
Найважливішим вантажем, що насичує обсяг загального вантажного потоку, є метал: сляби, прокатна сталь, катанка, труби, арматура тощо. Іллічівський порт став надійним пунктом для експорту вітчизняної металопродукції. Досягнуте у 2003 році збільшення його переробки свідчить як про розвиток українських підприємств, так і про динаміку реагування портовиків на кон’юнктуру національного та міжнародного ринків.
До другого найважливішого складника відноситься обробка контейнерів. Контейнерний термінал розташований на п’ятому і шостому причалах, утворюючи 301 м причального кордону. Глибина 12,5 метрів дозволяє приймати під завантаження судна водотоннажністю 70 і більше тисяч тонн. Технічна оснащеність забезпечує середню добову інтенсивність до 300 великотоннажних контейнерів на судно. 151,9 тисячі одиниць контейнерів у 20-футовому обчисленні, перевантажених на терміналі за 2003 рік (а це на 49% більше, ніж у 2002 році), далеко не межа можливостей, - виробничий потенціал порту значно більший – нашими найближчими планами передбачено значне нарощування обсягів перевантаження контейнерів. При цьому обсяги деяких видів вантажів, що проходять через порт, скоротилися. Чи не викликає це збитки? Практика показує, що зменшення валу ще не означає, що страждає рентабельність. Метал і контейнери настільки прибуткові вантажі, що загальний результат роботи порту при меншій кількості перероблених обсягів щодо рентабельності виявився більш ефективним. Так, наприклад, скорочення обсягів перевалки вугілля, мінерально-будівельних вантажів і навіть зерна та хлористого калію помітно не вплинули на чистий прибуток. Більше того, у 2003 році він зріс у 3,6 раза порівняно з попереднім роком.
Об’єктивно виключно через неврожай знизилося завантаження зернового терміналу. Пропускна здатність зернового комплексу зараз становить 5,2 млн тонн зернових на годину. Судновантажні машини продуктивністю 700 і 900 тонн на годину забезпечують можливість відвантаження 20 тисяч тонн зерна на добу. Інвестором провадиться будівництво третьої черги, після чого пропускну здатність комплексу буде доведено до 8 мільйонів тонн.
ІМТП ініціює переговори з російськими колегами на рівні міністерств транспорту про повернення до порту низки колишніх вантажів. Паралельно відбувається перепрофілювання малозавантажених терміналів під перевалювання нових вантажопотоків.
Із залученням коштів інвесторів будується олієекстракційний завод, і розширюється олієперевалочний комплекс, потужність якого подвоїться і досягне 1,2 млн тонн на рік, інтенсивність повантаження олії на судно складе 400 тонн на годину. Олієекстракційний завод для переробки сільгосппродукції буде побудований і зданий у 2005 році. Рослинна олія буде вироблятися безпосередньо в порту. Ведеться будівництво олієжирового комбінату щодо переробки тропічних олій і сої, заплановано будівництво комплексу потужністю 1,5 млн тонн на рік для перевантаження сої і шроту з елеватором для шроту.
Ще одним напрямком розвитку є розширення інтермодальних перевезень на лініях транспортних коридорів, що проходять через наш порт.
Зручні умови створені Іллічівським портом для прийому газовозів. Перевантаження провадиться за прямим варіантом з інтенсивністю обробки суден до 250 тисяч на годину. У близькій перспективі буде діяти новий глибоководний пірс для суден-“сорокатисячників”. Впровадження новітніх технологій забезпечить безпеку та екологічну чистоту робочих процесів. Привернути увагу клієнтів може також комплекс з перевантаження мінеральних добрив. Операції, пов’язані з їхнім вивантаженням, транспортуванням і зберіганням відбуваються без забруднення довкілля. За добу можна розвантажити до 100 вагонів.
Важливу роль у розвитку порту відіграють банківські кредити. Вони є третім джерелом фінансування після власних коштів і прямих інвестицій вітчизняних та іноземних підприємств.
Результати роботи Іллічівського порту за минулий рік оцінюються позитивно. За досягнуті успіхи, що колектив порту заслужено удостоєний високої нагороди, заснованої міжнародною академією рейтингових технологій “Золота Фортуна”. Кожен, хто зайде до головного адміністративного офісу ІМТП незабаром матиме змогу помилуватися бронзовою статуеткою-символом “Богиня Фортуна з срібним мечем”. Проте трудовий п’єдестал портовиків – рідні причали.
