Діти України бо мамою кличуть…

У Балтському будинку сімейного типу все промовляє про домашній затишок: зручні, комфортні кімнати для ігор, відпочинку, занять, облаштована усім необхідним кухня, ванна з теплою і холодною водою. Є достатній запас палива на зиму, а у коморі – картопля, овочі, свіжі фрукти, різні соління, маринади, варення.

Про все це потурбувалася місцева влада, а надто голова райдержадміністрації Василь Юхимович Степчук, голова райради Жанна Костянтинівна Малиновська, депутати, освітяни. Приміром, цьогоріч на догляд, утримання дітей з районного бюджету виділено 15 тисяч гривень.

Тому вихованці пристойно зодягнуті, взуті, забезпечені іграшками, підручниками, мають щоденне триразове повноцінне і калорійне харчування.

Нині у Будинку мешкає п’ятеро хлопчиків і дівчаток у віці від 7 до 12 років. Це діти-сироти та позбавлені батьківського піклування.

А доглядає за ними, виховує господиня Наталя Андріївна Чебан.

Це вона щодня й щогодини пильнує за тим, аби дітлахи гарно вчилися, старанно виконували домашні завдання, бавиться з ними у різні ігри, читає книжечки, водить на прогулянки, готує смачні страви. Одне слово, робить все, щоб почувалися вони тут єдиною дружньою сім’єю...

І справді, як запримітив, Сашкові, Сергійкові, Оксанці, Лізі, Петрику в Будинку добре. Вони веселі, розкуті, охоче розповідають про свої успіхи у школі. Приміром, Оксанка любить читати, має гарну пам’ять, тож весь вільний час проводить за книгою. Десятилітній Сашко схильний до точних наук, а меншенькі займаються ліпленням, бавляться, переглядають мультиплікаційні фільми.

А всі разом – залюбки доглядають козу, кролів, прибирають, допомагають Наталі Андріївні на кухні. – Вони для мене, наче рідні, бо мамою кличуть, - каже вона.

Выпуск: 

Схожі статті