Кожен ціпок на два кінці. Поклавши руку на серце, що ви почуєте від середньостатистичного одесита, коли поцікавитеся його думкою про якість медичного обслуговування в місті? Швидше за все: «Лікуватися задарма – дарма лікуватися». Але це тільки частина правди. Тому що, якщо на виклик «швидкої допомоги» виділяється 2 гривні, а на відвідування поліклініки - 1 копійка, то чи багато вилікуєш? Сьогодні ми не будемо шукати «смажених» фактів, а розповімо про ту роботу, що ведеться, незважаючи на недостачу фінансування. Конкретні цифри взяті зі звіту начальника управління охорони здоров'я Одеської міськради і депутата облради від м. Одеси Олени ЯКИМЕНКО.
У минулому 2003 році на систему муніципальної охорони здоров'я було виділено 101,8 млн гривень. Частина з них відраховувалася з фонду розвитку на відповідні цілі, а частина йшла на погашення заборгованостей минулих років. Зрештою, на поточне утримання мережі залишалося 92,9 млн. Крім цього, з різних джерел установами охорони здоров'я міста залучено понад 13 млн «позабюджетних» гривень (що складає 12,7 % до отриманих бюджетних коштів). До цієї суми входять надходження від орендної плати (1,8 млн), пожертвування і спонсорська допомога (7,5 млн) і платні медичні послуги (3,8 млн).
РЕКОНСТРУКЦІЇ
Із залученням іноземних інвестицій і асигнувань з міського бюджету (2,3 млн) у 2003 відремонтовано і введено в дію опіковий центр на базі МКЛ № 10. На його оснащення виділено 1,8 млн. Почато роботи щодо реконструкції колишнього відділення спецполіклініки МКЛ № 10. За рахунок бюджету розвитку міста проводиться капітальний ремонт ДМЛ № 2 (реконструкція першого лікувального корпусу, зданого до 1 вересня обійшлася в 2,7 млн гривень).
У ДМЛ № 3 за рахунок бюджетних коштів (500 тисяч) проведено ремонт харчоблоку і даху, закуплено нове обладнання до харчоблоку. А за рахунок залучених коштів тут закупили 16 бойлерів. У МКЛ № 3 відремонтовано відділення реанімації для «грудничків» (280 тисяч з позабюджетних коштів). У таку ж суму (але з фонду розвитку міста) обійшлося переведення будинку дитини № 3 на газове опалення. У ДМЛ № 1 проведено капремонт прийомного відділення.
ПЕРЕОСНАЩЕННЯ
Протягом минулого року закуплено: апарат для штучної вентиляції легенів для пологового будинку № 1 (100 тисяч), апарат УЗД для жіночої консультації при поліклініці № 29 Суворовського району (220 тисяч). Придбано дві флюорографічні установки для міськполіклінік № 16 і № 18 загальною вартістю 500 тисяч гривень. Автопарк міської станції швидкої допомоги поповнило 8 машин, за рахунок спонсорської допомоги (250 тисяч гривень) їх було укомплектовано медобладнанням. Для міського кардіоревматологічного центру за рахунок залучених коштів придбано кардіомонітор вартістю 60 тисяч гривень.
МЕДИКАМЕНТОЗНІ ЗАСОБИ
У 2003 році безкоштовним зубопротезуванням було забезпечено півтори тисячі хворих, безкоштовними медикаментами - 3284 особи. Однак, судячи з читацької пошти, проблема одержання безкоштовних (або з 50 % знижкою) ліків залишається однією із найболючіших. Далеко не всі люди, котрі мають право на пільги, в остаточному підсумку можуть ними скористатися. У звіті О. Якименко це сформульовано так: «Витрати на медикаменти обмежено на 2004 рік бюджетними призначеннями і складають з більшості позицій суми на рівні 2003 року, що не дозволить забезпечити всіх потребуючих у повному обсязі. Якщо буде вичерпано бюджет щодо витрат, наприклад, у червні, то управління буде змушене припинити всі платежі протягом року». Ситуація, загалом, не нова. Однак насторожує той факт, що незважаючи на нестачу коштів, вони не завжди раціонально використовуються. Хтось приходить з рецептом на 4 або 10 гривень, але рахунки, що пред’являються окремими хворими, досягають 615,1100 і навіть 2600 гривень. І якби ж то мова йшла про порятунок людського життя! Просто хронічному хворому призначаються буквально всі вітаміни (за алфавітом) і пропонується «зараз» випити 12 таблеток і зробити три внутрішньовенних вливання. Яка користь від такого призначення? Воно може бути просто небезпечне для пацієнта. Але бюджетні гроші витрачаються, а потім їх не вистачає навіть на найнеобхідніше. Очевидно, в цих випадках, мова йде про відверті зловживання, де однаково замішані і самі хворі, і їхні лікуючі лікарі, що виписують цілі «простирадла» рецептів. Тому управлінням охорони здоров'я буде проводитися експертна робота щодо доцільності призначення лікарських засобів лікарями і начмедами лікувальних установ. Варто також вести роз'яснювальну роботу серед пацієнтів. Деякі прагнуть створювати «запаси» з медикаментів (але ж вони мають термін придатності!), інші наполягають на призначенні ліків, що рекламують з екранів телевізорів. Необхідно пам'ятати, що існують їхні відносно дешеві аналоги, якими можна забезпечити більшу кількість людей. На знімку: О. Якименко.
