За підсумками двох останніх років Одещина входить в число провідних областей з продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення. В 2002 році таких земель продано на 18 мільйонів гривень, в 2003 році – на 18,5 мільйона при плані-завданні – 17 мільйонів.

Ці дані назвав при зустрічі з журналістами начальник обласного управління земельних ресурсів Павло Петрович Пастушенко. Він повідомив, що в Одеській області вже мають деякий досвід проведення земельних аукціонів. Так у Затоківській селищній раді Білгород-Дністровського району проведено аукціон, на якому продано земельні ділянки на суму 1,2 мільйона гривень, на території Визирської сільради Комінтернівського району на земельному аукціоні продано 2 ділянки на таку ж суму. Йде підготовка до торгів на території Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району, обговорюються умови і час їх проведення з рядом сільських і селищних рад Овідіопольського, Комінтернівського, Біляївського районів.

Одеська область виступила одним з ініціаторів у розробці механізму ринку землі. В облсільгоспуправлінні створено відповідний відділ, який розробив заходи щодо розвитку та регулювання ринку земель несільськогосподарського призначення, ряд типових документів, а обласна рада в квітні минулого року їх затвердила. Справа в тому, що Кабінет Міністрів таких рекомендацій ще не видав, а учасникам торгів треба мати чіткі орієнтири.

Облземом розроблено також положення про атестацію спеціалізованих підприємств, яким надаватиметься право на підготовку та проведення земельних торгів. Атестовано три спеціалізовані підприємства: ТОВ “Регіональне відділення з продажу земель”, “Укрпромріел”, “Південно-Український центр торгів”.

Може виникнути запитання: а чи варто поспішати з продажем землі несільськогосподарського призначення? Чи вигідна ця справа для місцевих рад?

Давайте проаналізуємо уже набутий досвід. Торік продано 124 земельні ділянки площею 222,8 гектара за 18,5 мільйона гривень, або кожний гектар в середньому за 83 тисячі гривень. На частині з них були якісь діючі об’єкти: скажімо, магазини чи кіоски. На інших залишились розвалини або розплідники бур’янів. Господар, який викупив об’єкт, не поспішав його оновляти, а також благоустроювати навкруги територію, бо вона орендована. У сільради ж на впорядкування засмічених “нічийних” ділянок не вистачило коштів.

- А тут взаємна зацікавленість, - пояснює начальник відділу ринку земель облземуправління Оксана Ярославівна Лойко. – 80 відсотків виручених коштів надходить до місцевого бюджету, 20 – в обласний. Маючи суми в десятки, а то й сотні тисяч гривень, можна вже реально вирішувати проблеми соціальної сфери, які були за браком коштів непосильні сільраді.

Рекомендації по продажу землі розроблялися таким чином, щоб місцева влада мала можливість вирішувати долю кожної ділянки. Сільрада висуває свої вимоги щодо способу використання землі. В умовах зазначається, що саме майбутній господар на ній має розмістити: скажімо, об’єкт торгівлі, побуту чи автозаправочну станцію. На конкурсі бажаючі взяти участь в торгах змагаються, хто з них запропонує більш прийнятні для сільради умови використання землі, а на аукціоні визначається переможець, який дав за ділянку найвищу ціну.

- А ще до цього власники землі – сільські або селищні ради - оголошують тендер для спеціалізованих підприємств, котрі претендують на підготовку і проведення торгів, - зауважує директор ТОВ “Регіональне відділення з продажу земель” Олександр Сергійович Цибров. – Наше товариство на території Затоківської селищної ради провело перший на Одещині аукціон по продажу ділянок несільськогосподарського призначення. Виграли ми ряд тендерів на земельні торги, які відбудуться в кількох районах Одещини в нинішньому році.

- А які переваги може мати підприємство чи фірма, котрі займаються такими аукціонами? – цікавлюсь у О.С. Циброва.

- Досвід, якість роботи, оперативність і, звичайно ж, ціна за послуги. Думаю, що здорова конкуренція дозволить підвищувати рівень компетентності таких підприємств і їх повагу до клієнтів, - відповідає директор.

Спеціалісти мають підстави говорити, що земельні торги створюють сприятливе середовище для інвестицій. Причому, як для тих, хто продав землю, так і для тих, хто її купив. Адже, одержавши солідну суму грошей, сільська рада може витрачати їх не тільки на ремонт об’єктів соціального призначення, а й вкладати, наприклад, у будівництво систем водопостачання, майстерень, готелів, створення комунальних господарств.

В свою чергу, купивши землю, господарі з більшим бажанням інвестуватимуть кошти на спорудження магазинів, кафе, автомийок і багатьох інших об’єктів. А від об’єктів знов- таки будуть надходити податки в місцевий бюджет.