У напруженому режимі довелося працювати учасникам останнього засідання постійної комісії облради з питань екології та використання природних ресурсів. Окрім того, що розгляд деяких документів передбачав гострі дискусії, засідання відбувалося з виїздом на місце подій – у Татарбунари і Вилкове.
Як відомо, у Татарбунарах будують очисні споруди, з якими пов’язано чимало сподівань. По-перше, з їх введенням в експлуатацію значно покращиться санітарний стан міста, а по-друге, і це, мабуть, не менш важливо, місто припинить зливати неочищені стоки у багатостраждальне озеро Сасик. Спорудження цього складного і дорогого об’єкта ведеться вже четвертий рік, і комісія неодноразово розглядала на своїх засіданнях стан справ на будівництві, виділила на реалізацію проекту солідні суми з обласного природоохоронного фонду. Ознайомившись з ходом будівництва, депутати констатували, що справи на об’єкті йдуть цілком задовільно. Є підстави вважати, що вже нинішньої осені очисні споруди можуть бути здані в експлуатацію.
Як і очікувалося, центральне місце зайняло обговорення питання про ситуацію в Стенцівсько-Жебриянських плавнях в межах території Дунайського біосферного заповідника. Питання ініціювала група мешканців села Приморське Кілійського району, яка звернулася до облради з колективним листом. Заступник голови Кілійської райдержадміністрації О.О. Максимов, який виступив з доповіддю, зазначив, що деградація плавнів почалася після передачі їх заповіднику, який, зайнявшись господарською діяльністю (заготівлею очерету) не приділяє належної уваги підтримці екологічної рівноваги на ввіреній йому території. А це призвело до стрімкого скорочення кількості птахів, які мешкають у плавнях, тварин, риб. Практично повністю зникла ондатра, яка колись була на Нижньому Дунаї одним із основних об’єктів промислу.
Голова комісії Г.Д. Бузіян, депутати В.В. Чумаченко і Є.П. Костецький, генеральний директор об’єднання “Одесаліс” О.М. Гайваненко підтримали висновки доповідача про незадовільний стан плавнів, звернули увагу адміністрації заповідника на неприпустимість ігнорування інтересів місцевого населення, для якого рибальство і полювання – традиційні заняття, які дають багатьом родинам кошти для існування. Якщо колектив заповідника не знайде спільної мови з місцевим населенням, рибалками, лісниками, керівниками району, він не зможе успішно вирішувати свої завдання – такий лейтмотив звучав у всіх виступах.
Іншої точки зору притримується директор заповідника, кандидат біологічних наук О.М. Волошкевич. Він вважає, що нинішній пригнічений стан Стенцівсько-Жебриянських плавнів - результат цілої низки об’єктивних причин, насамперед, недостатнього обводнення плавнів через низький рівень Дунаю, замулення внутрішніх протоків, відсутність коштів на розчищення каналів та охорони угідь і деяких інших.
Словом, консенсус не відбувся. Комісія визнала екологічну ситуацію у Стенцівсько-Жебриянських плавнях незадовільною, яка потребує невідкладного втручання. Депутати підтримали пропозицію – винести на розгляд колегії Кілійської райдержадміністрації питання про охорону та використання плавнів, запросити на засідання колегії представників Національної академії наук та Мінекології, заслухати звіт директора Дунайського біосферного заповідника О.М. Волошкевича. Комісія вирішила також звернутися до НАН України з проханням провести комплексну перевірку діяльності Дунайського біосферного заповідника щодо зберігання рослинного і тваринного світу у Стенцівсько-Жебриянських плавнях за період 1998 - 2004 роки.
Один з пунктів порядку денного був присвячений гострій проблемі самого Вилкового: роботи щодо розчищення найважливішої водної магістралі міста – Білгородського каналу-не проводяться вже двадцять років! У минулому, посушливому році глибина каналу зменшилася до критичної позначки. Профінансувати розчищення каналу за рахунок міського бюджету неможливо, запевнив депутатів міський голова І.В. Тимошенко, всі сподівання – на обласний природоохоронний фонд. Думка членів комісії була одностайною: до розчищення каналу слід взятися негайно, необхідні для початку робіт кошти будуть виділені.
З інших питань, розглянутих на виїзному засіданні, хотілося б особливо відзначити звертання депутатів Овідіопольської райради, які запропонували заборонити рибальство у Дністровському лимані терміном на два роки з метою відновлення рибних запасів водоймища. Хоча депутати до свого звертання не доклали жодних документів, які б свідчили про вичерпання рибних ресурсів лиману, сумніватися в тому, що для їхнього занепокоєння є підстави, не доводиться. Та все ж подібна постановка питання має базуватися на серйозних дослідженнях, у зв’язку з чим комісія вирішила звернутися до Державного департаменту рибного господарства та Одеського центру Південного науково-дослідного інституту рибного господарства з проханням дати роз’яснення і пропозиції по суті справи.
