Побутує думка, що помешкання може багато розповісти про свого господаря. Коли заходиш до кабінету генерального директора ЗАТ АПК «Саврань» Володимира Ростиславовича Бондарчука, то найперше звертаєш увагу на спортивні кубки. Їх тут аж 16, одержаних місцевою футбольною командою за перемоги в турнірах різних рівнів. Є й іменні. Наприклад, «Кубок голови райдержадміністрації переможцю турніру до Дня молоді», «Кубок депутата Верховної Ради Л.М. Клімова», «Кубок по завершенню футбольного сезону». Помітивши мою зацікавленість, Володимир Ростиславович зізнається, що спорт і, особливо футбол, - то його слабинка. Хоч знаю, що не тільки цим клопочеться генеральний директор. Є чимало турбот, проте головна – виробництво. Тут Саврань – теж попереду. І ось чому...
НАШИХ ЗНАЮТЬ І В КИЄВІ
Торік наприклад, в ЗАТ АПК “Саврань” вироблено валової продукції на 2,6 млн грн. Це найвищий показник в районі. А рік був досить невдалим. На запитання, як вдалось досягти такого результату, Володимир Ростиславович сказав: “У нас люди працьовиті. Один Дідуренко чого вартий! Його і в Києві знають”.
У товаристві багато уваги приділяють якості праці, майстерності. Тож всі механізатори, які працюють в цьому господарстві, висококласні спеціалісти, що сповна віддаються хліборобській справі. Та лідером поправу вважають В.В. Дідуренка. Валерій Вікторович один з тих небагатьох сільських хлопців, який добре навчався в школі, мав всі можливості вступити до інституту, але обрав хліборобську професію. Як і батько, став механізатором, вважає, що не має значення, якою роботою займається людина, важливіше, – як вона її виконує.
Саме з цих позицій підходить він до своєї справи. Досконале знання техніки, старання, а ще новий комбайн (такої думки сам Валерій), посприяли тому, що він впродовж трьох останніх років добивався найвищих намолотів в районі. А в 2001 році, видавши з бункера свого “ДОНу” 21200 центнерів зерна, досяг і високих показників в області, за що був удостоєний великої честі, - представляти район у Києві на урочистостях з нагоди Дня працівників сільського господарства. З трудовою перемогою його вітав сам Президент України Леонід Кучма.
У 2002 році Валерій Вікторович намолотив 21100 центнерів. Торік намолот з вірних причин був дещо скромніший, але лідерством В.В. Дідуренко не поступився, його портрет занесено на районну “Дошку пошани”.
НОВА ТЕХНІКА, НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ
А ось ще одне джерело для зростання. АПК “Саврань” постійно дбають про оновлення техніки. В нинішньому році теж придбали партію нових сільськогосподарських машин. Такий курс в цьому господарстві взяли давно. Генеральний директор переконаний, що вигідніше придбати, скажімо, новий комбайн, ніж вкладати кошти в ремонт старого, який вже належить списати. В правильності даного рішення переконуєшся ще й тому, що господарство прагне модернізувати весь процес сільськогосподарського виробництва.
НИНІ ТУТ Є БЛИЗЬКО П’ЯТИ ТИСЯЧ ГЕКТАРІВ РІЛЛІ.
“Це той мінімум, який необхідний для нормального господарювання і одержання прибутків, - говорить Володимир Ростиславович, - але ми ще працюємо дідівськими методами – оремо, сіємо, підживлюємо, обробляємо, та робимо все це якісно, що дає змогу добиватись високих результатів. Хоч в перспективі плануємо вивчити і перейти на кращі світові технології. Але для цього найперше слід мати не менше 10 тисяч гектарів землі”.
До речі, про землю. Останнім часом люди охоче здають свої паї у це господарство. На сьогоднішній день ЗАТ АПК “Саврань” орендує землі вже в п’ятьох селах району. І бажаючих ще багато.
Вже є вівці. Будуть і корови
Сказати, що галузь тваринництва в цьому господарстві повністю відсутня, не можна. Тут утримується біля 300 голів свиней. В цьому році закупили овець. Фахівці підрахували, що на тутешніх пасовищах вони можуть дати прибуток. Взяли в оренду ставок. І не просто, щоб ним помилуватись. Інститутом облрибводгоспу зроблено необхідні розрахунки, вже завезли мальок. Крім того, на березі озера планується організувати базу відпочинку з водними велосипедами, літніми будиночками тощо. Зрозуміло, що в нинішньому році цей об’єкт потребує вкладання коштів. Прибуток буде в наступних.
Та повернімось до тваринництва.
“Велику рогату худобу найближчим часом утримувати не будемо, - говорить Володимир Ростиславович, - оскільки за нинішніх умов ця галузь тваринництва збиткова. Хоча інтерес до неї є. Як тільки стануться зміни в ціновій політиці на користь сільгоспвиробника, у нас будуть і корови. Сьогодні ми не можемо займатись тим, що дає збитки. Нам потрібні прибутки, щоб вирішувати безліч життєво важливих питань”.
Є ХРАМ,БУДУЄТЬСЯ ШКОЛА
В центрі села Полянецьке красується церква Святої мучениці Параскеви, які відкрили й освятили в жовтні минулого року. Будували храм всією громадою. Та варто сказати, що із 700 тис. грн кошторисної вартості цього будівництва АПК “Саврань” витратило понад 500 тис. грн. І 20 тис. грн з ініціативи народного депутата України Леоніда Клімова виділено ФГ “Примор’я”. Враховуючи заслуги Володимира Бондарчука, Православна Церква нагородила його орденом преподобного Нестора-літописця ІІІ ступеня.
Нині на порядку денному – Бакшанська школа, яка в районі вважається довгобудом. І хоч для завершення цієї роботи необхідно 5 млн грн, а з обласного бюджету поки планується виділити лише 800 тис. грн, є надія, що нова школа в Ракші буде. Керівництво господарства вже не раз доводило, що його слова з ділом не розходяться.
Будинок - «рукавичка»
Ще кілька років тому двоповерховий будинок колишнього дитячого садка стояв пусткою, а в селі не було клубу. Вирішили реставрувати частину приміщення під заклад культури. Як вирішили, так і зробили. Потім в тому ж приміщенні “оселились” бібліотека, макаронний цех, пекарня, магазин, кафе, музей. Розмістять там і сільраду, і кімнати для дозвілля ветеранів та занять спортом. Жартуючи, сільський голова Михайло Іванович Кульов якось сказав, що цей будинок, схожий на казкову “рукавичку”.
СПОНСОРСТВО І БЛАГОДІЙНІСТЬ
Згадуючи про казки, подумала, що їм би не завадило, як у тій казці, збирати врожай не раз, а двічі, або й тричі на рік, щоб здійснювати свої задуми. Адже, крім звичайних виробничих витрат, (добрива, пальне, техніка, запчастини, зарплата, плата за паї тощо) тут побудували млин, олійню, а ще чимало коштів йде на спонсорство та благодійність. Наприклад, утримання дитсадка – повністю на балансі господарства. Ремонти Бакшанської і Полянецької шкіл та амбулаторій, харчування учнів теж взяло на себе господарство. Новорічні свята спонсорує товариство. Перед Новим роком та Днем Перемоги керівництво ЗАТ АПК “Саврань” робить подарунки ветеранам. Жодна благородна справа в районі не проходить без спонсорської допомоги товариства (відкритого ДЮСШ “Олімп”, ювілей Савранського дитсадка “Веселка” і таке інше).
Слід визначити, що генеральний директор ЗАТ АПК “Саврань”, він ще й референт народного депутата Леоніда Клімова. Володимир Бондарчук встигає побувати і на прийомі громадян, і відвідати вдома ветеранів, і завітати до редакції місцевої газети і поцікавитись спортивними новинами.
СПОРТ – ЦЕ ЗДОРОВ’Я
Такого стадіону, як у Полянецькому, немає в жодному населеному пункті району. Та, мабуть, не багато таких знайдеться і в інших районах області. Збудовано його з ініціативи В.Р. Бондарчука, який є великим прихильником спорту, бо переконаний, що спорт – це здоров’я. За його підтримки спортсмени з Полянецького беруть участь у всіх районних змаганнях. А от футболісти вийшли на значно вищий рівень. У позаминулому році стали чемпіонами області в першій лізі. Грали і у вищій, де посіли 6 місце серед 16 команд.
...Аналізуючи почуте й побачене, згадала кубок в кабінеті Володимира Бондарчука і його слова про те, що всього цього вони змогли досягти завдяки працьовитості людей і співпраці з фінансовою групою “Примор’я” та при безпосередній підтримці народного депутата України Леоніда Михайлович Клімова. І ще. Можна сьогодні просто зітхати, посилаючись на великі негаразди у сільському господарстві, а можна діяти натхненно та цілеспрямовано. Так, як це робить Володимир Васильович Бондарчук.
Савранський район
