Так кажуть про своє життя учасники чергового сходу мікрорайону “Балтський” в Одесі. І справді, навіть теплого сонячного дня проїхати до клубу, де відбувався сход, було нелегко через калюжі, що перегородили дороги. Хащі очерету, купи гнилого сміття, гладкі пацюки, що завиграшки відвідують оселі – це повсякденне життя мешканців мікрорайону.
Тут усе просякло запахом цвілі. Навіть у свіжопобіленому клубі у незвичних людей починає дерти в горлі та свербіти по шкірі. А місцеві мешканці звикли: вони в таких обставинах – десятки років.
Свого часу, декілька десятиліть тому, коли працювали заводи та фабрики, розташовані тут, усе було, за словами місцевих мешканців, непогано. Величезний “Большевик”, замовлення на продукцію якого приходили з усіх кінців великої країни, цілком вирішував і соціальні та житлово-комунальні питання. Було світло, вивозилося сміття, асфальтувалися дороги, відпомповувалися каналізаційні зливи. Люди одержували пристойні зарплати, біля приватних будинків на екологічно чистій землі росли фрукти й овочі, діти ходили до сучасної школи та відпочивали у клубах. Зараз на місці тодішніх об’єктів соцкультпобуту, споруджених заводом та іншими підприємствами, що успішно працювали в районі, - будинки без вікон, без дверей, подеколи без дахів.
Стареньким (а мешканців у мікрорайоні “Балтський”, за словами голови комітету самоорганізації населення мікрорайону Павла Папушой, - 8 тисяч чоловік) дітися звідси нікуди, молодь усіма силами рветься до інших районів міста, бо тут більшість підприємств, як вважає багато хто, навряд чи відродяться.
Сьогодні місцеві мешканці хочуть одного: створення людських умов для життя. Настає осінь із дощами, під час яких у калюжах тонуть автобуси. Не за горами і зима, коли все селище перетворюється на льодовий каток.
Люди регулярно запрошують керівництво міста на збори. Проте їхні сподівання найчастіше марні. Ось і на останньому сході з мерії та УЖКГ міста нікого не дочекалися. На запитання місцевих мешканців врешті відповідали заступник голови облдержадміністрації Віталій Примак, представник міської служби МНС Сергій Баронцов і заступник голови Суворовської райадміністрації Михайло Громовий.
Саме про шляхи подолання надзвичайної ситуації (а інакше численні проблеми селища не назвеш) і розповів на сході мешканцям заступник голови облдержадміністрації. Так само повідомив він і про цікаву для багатьох долю 26 мільйонів 778 тисяч гривень, виділених урядом на запобігання руйнуванню дамби Хаджибейського лиману та відселення декількох родин із небезпечної зони. З цих грошей на сьогодні надійшла третина. Зараз розробляється проектно-кошторисна документація на провадження потрібних робіт.
Проте, на жаль, у тому, що діється, винні не тільки стихія та проблеми, що нагромаджені роками, але й люди. Забиті лотки для відведення води, гори сміття в очереті – все це наслідки людської байдужості. І цілком обгрунтовано говорилося на сході, що припиняти таке потрібно і громадянам, і міліції спільно.
Як, власне кажучи, і незаконне вивезення піску, про що мовилося на сесії міськради ще 1998 року. Питання було вирішено однозначно: заборонити. Та віз і нині там.
- Сприяти нашим контактам із представниками міської влади та УЖКГ обіцяв заступник голови облдержадміністрації Віталій Примак, - говорить голова комітету самоорганізації населення мікрорайону “Балтський” Павло Папушой. – Складемо протокол про виконання потрібних робіт, укладемо договір, встановимо терміни виконання. Сподіваймося, що це зрушить вирішення наших проблем із мертвої точки.
Ситуацію коментує голова Суворовської райадміністрації Іван Григоренко:
- Становище, я б сказав, украй напружене, але не безпорадне. Ми намагаємося вирішити наболілі питання, з якими стикається населення мікрорайону. На жаль, відомчі негаразди, передання житлового фонду від однієї організації до іншої не дозволяють нам вчасно ухвалювати потрібні рішення. Це одна проблема. Друга, з нею пов’язана: утворилися величезні борги. Люди платять відомствам, а ті не розраховуються з енергопостачальними організаціями. Відповідно, вони вимикають електрику, системи життєзабезпечення.
Проте, райадміністрація не полишає населення насамоті з проблемами, допомагає чим може, хоча можливості маємо украй обмежені. Уряд зараз виділив понад 26 мільйонів на підтримку цього проблемного району: зміцнення Хаджибейської дамби, організацію водовідведення, комплексне вирішення низки наявних проблем. Перші сім мільйонів одержано, до 1 січня 2005 року потрібно освоїти всі 26 мільйонів, про які я говорив вище. Це десята частина того, що уряд виділяє на розвиток цього мікрорайону.
Але мені хотілося б сказати і про позицію місцевих мешканців: не винуватьте в усьому владу, робіть щось і самі. Сміття в очерет не влада скидає, а порядок довкола будинку залежить від того, хто в ньому мешкає.
