Як ми говорили, з осені, спішити з сівбою не було необхідності. Осінь була затяжною і теплою. Посіви оптимального строку сівби 27 вересня – 5 жовтня вразились ВЖКЯ. Кращими виявились посіви 5 – 10 жовтня. Хвороб на них нема, і вигляд вони мають більш міцний. Навіть дуже пізні посіви розкущилися і дадуть гарантований урожай.
Викликали занепокоєння дуже теплі погоди січня. В окремі дні температура в умовах Одеси підіймалась до 150С. Почалася вегетація рослин. В середньому на рослину припадає 6-7 нових корінців довжиною до 5 см. Це викликає побоювання втрати рослинами морозостійкості, бо на ростові процеси витрачаються цукри клітинного соку. Ми брали проби рослин на вміст цукрів у вузлі кущіння кожні 10 днів. Вміст цукру виявився на рідкість високим – до 40% на абсолютно суху речовину. В більшості років ця цифра не перевищувала 30%. Якщо цукор і витрачався на ростові процеси, він поповнювався в процесі різкого добового коливання температур від високих плюсових денних до мінусових нічних. Сьогодні цукор у вузлі кущіння практично не знизився, і це дозволить рослинам витримати морози до 12 – 130 у вузлі кущіння.
У зв’язку з теплою зимою, виробничники часто запитують, починаючи вже з 15 січня, чи можна починати сівбу ярого ячменю. Ні в якому разі. Ярий ячмінь – рослина короткого дня, може зійти і почати розвиток. Йому достатньо всього 40 морозу в повітрі для загибелі. А ось дворучки сіяти можна, якщо хтось не виконав плану осінньої сівби.
Категорично забороняється зараз провадити підживлення озимого ячменю азотом, про що теж питають. Фосфором і калієм можна, а азотом ніяк не можна. Азот викличе підсилений ріст рослин, і морозостійкість може знизитись до критичного стану.
Справа в тому, що прогнозується затяжна холодна весна, і ми не вправі ризикувати як посівами озимого ячменю, так і поспішати з сівбою ярого ячменю.
Минулого року велику шкоду врожаю озимого ячменю наніс гельмінтоспоріоз смужковий. Ще до початку наливу зерна лист повністю згорів, і фотосинтез йшов за рахунок стебла і колоса. Ми втратили половину врожаю. Якщо ми хоч би раз обробили посіви фунгіцидами, врожай було б збережено. Але в “Сільгоспхімії” не було куплено жодного кілограма фунгіцидів. Під урожай 2005 року висіяли інфіковане насіння, і в цьому році треба очікувати новий спалах гельмінтоспоріозу. В зв’язку з цим, вже сьогодні потрібно вести заготівлю фунгіцидів на всю площу озимого ячменю.
Якщо хочемо одержати високий врожай озимого ячменю 2005 року, на всю площу необхідно заготовити гербіциди для боротьби з бур’янами і добрива для підживлення рослин ранньої весни.
Треба вже готуватися до сівби ярого ячменю. Прибирати з полів післяжнивні залишки, до речі, епізоотія мишей, як і епіфітотія гельмінтоспоріозу, – це наслідок низької культури землеробства. По півдню можна орати, де не зробили це завчасно, боронувати, провадити культивацію, заздалегідь вносити добрива під ярий ячмінь, готувати насіння, протруювачі, регулювати сівалки для якісної сівби.
З інформації, яку ми маємо, господарства області занадто захопились розширенням площ ярого ячменю сорту Вакула. Цього року закуплено під урожай 2005 року 518 тонн елітного насіння, що дозволить у наступний 2006 рік засіяти площу під ярим ячменем до 200 тис. гектарів, тобто більше, ніж його сіє Одещина взагалі. При всіх позитивних властивостях сорту Вакула, робити ставку в виробництві на один сорт не доцільно. По-перше, Вакупа – сорт високо інтенсивного типу, і в нашій області забезпечити йому високу технологію для реалізації його потенційних можливостей зможуть, на жаль, не більше 15 – 20% товаровиробників. Тому вважаємо за доцільне мати в області 3-4 різноякісних сорти ярого ячменю для стабілізації валових зборів зерна за всіх погодних умов і за різних технологій вирощування.
Вважаємо доцільним і обов’язковим вирощувати в області сорти ярого ячменю Сталкер, Південний, Галактик і Гетьман, насіння їх інститут має.
