Найпримітніша новобудова Березівки – триповерховий будинок аптеки фірми “Заваір”. Споруджений за проектом одеського архітектора С. Слісаренка, він не тільки тішить око оригінальністю форм, але й, як з’ясувалося, цілком відповідає всім стандартам сучасної аптечної установи.
Засновник фірми – підприємець Василь Задорожнюк – людина в районі відома і, незважаючи на молодість, вважається одним із найдосвідченіших бізнесменів. Фармацевт, випускник медінституту, що розпочав свій бізнес із оренди аптечного кіоска в райлікарні, він за дванадцять років роботи організував у районі цілу аптечну мережу, а його нова аптека в центрі Березівки, яку він будував аж п’ять років, викликає захоплені відгуки фахівців. Чудове приміщення, висока культура обслуговування і помірні ціни – все це гідно оцінили городяни, які з усіма своїми запитами йдуть до фірми, знаючи, що будь-яку їхню потребу буде вдоволено.
У Запорізькому медіні, що його закінчував Задорожний, підприємництва, звісно не навчали, отож тонкощі бізнесу йому довелося осягати самотужки, як то мовиться, в польових умовах. Судячи з наслідків, науку цю опанував непогано. Принаймні став найпершим березівським підприємцем, що зайнявся диверсифікацією свого бізнесу: минулого року спільно з компаньйонами організував виробництво металопластикових вікон і дверей.
Ідея нового бізнесу виникла під час будівництва аптеки, коли Задорожний з’ясував, що ні в Березівці, ні в сусідніх районах немає виробництва металопластикових вікон. Водночас йому було цілком зрозуміло, що металопластикові вироби неминуче витіснять дерев’яні. І тому, що вони значно дешевші, і тому, що мають низку інших переваг, наприклад, краще утримують тепло в приміщеннях. Одне слово, завбачив перспективу. Оскільки власних коштів бракувало, знайшов солідних партнерів. Орендували цех на одному з “лежачих” підприємств, закупили та змонтували устаткування. Вже в найближчі місяці виробництво має працювати у штатному режимі.
Загалом цікавість до підприємництва в Березівці велика, що не дивно: в роки економічної кризи район позбувся майже всієї промисловості. Зупинився колись вельми успішний Березівський завод сухого знежиреного молока, згорнули діяльність завод продтоварів і птахофабрика, стоїть великий виноробний цех, що давав половину промислової продукції району. Не працюють цехи в господарствах, які випускали продукцію, що мала великий попит не тільки в області, але і в інших республіках колишнього Союзу: м’які та тверді сири, консервовані овочі та фрукти, усілякі соки. Водночас район має значне поголів’я великої рогатої худоби, виробляє більше від усіх м’яса та молока, ось уже кілька років стабільно збирає високі врожаї зернових. Проте через відсутність переробних підприємств майже вся сировина йде за межі району й навіть до сусідньої Миколаївської області.
– А нам залишаються проблеми з наповненням бюджету, – резюмував голова районної адміністрації Л.І. Зубков. – У цих умовах ми поклалися на розвиток малого підприємництва, яке створює умови для підвищення рівня зайнятості, вдовольняє потреби людей щодо продуктів, товарів і послуг, поповнює місцеві бюджети. Уже є підстави говорити, що це було правильне рішення. Сьогодні в малому бізнесі зайнято майже 14,5 тисячі чоловік, тобто майже вісімдесят відсотків самодіяльного населення району. Приблизно така сама частка малого бізнесу у формуванні прибуткової частини бюджету...
В управлінні економіки райдержадміністрації мене ознайомили з нещодавно ухваленою районною радою програмою розвитку малого підприємництва на 2005-2006 роки, якою намічено широке коло заходів – від упорядкування нормативно-правового регулювання підприємницької діяльності до фінансово-кредитної підтримки, ресурсного й інформаційного забезпечення. Засмучує, щоправда, дуже скромна сума (7 тис. гривень), яку закладено як пряму фінансову підтримку, але, на жаль, такі бюджетні реалії. Втім, і без прямого фінансування районній владі є чим утішити бізнесменів. Ось декілька пунктів програми, яку радо зустрінуто діловими людьми: запровадження постійного моніторингу практики застосування фінансових санкцій фіскальними органами, залучення суб’єктів підприємництва до виконання регіональних замовлень бюджетним коштом, провадження інвентаризації нежитлових приміщень, незавершеного будівництва та невикористовуваного устаткування для продажу або передавання в оренду підприємцям і багато чого іншого.
Навіть нетривала прогулянка центральними вулицями Березівки підказує, що малий бізнес і в цьому місті починався традиційно – з торгівлі та сфери послуг. Рушаючи з редакції районної газети до райдержадміністрації, я налічив майже три десятки таких підприємств: магазини “Автосвіт” і “Автозапчастини”, бар “Анастасія”, магазини “Барвінок”, “Госптовари”, “Спорттовари”, “Канцтовари”, “Ельдорадо”, “Дитячі іграшки”, “Кондитерські вироби”, “Ідеал”, “Наталі”, новенький іще безіменний бар, що пропонує популярний “джентльменський” набір: чай “Ліптон”, чорну каву, “капучино”, хот-дог і гарячий шоколад.
Тут-таки, в центрі міста, розташований великий ринок району, що виник на прохання місцевих бізнесменів і відіграє ту саму роль, що й “7-й кілометр” в Одесі. Сотні мешканців району добувають собі кошти до прожиття на цьому ринку, і хтозна, може саме нині за одним прилавком стоїть людина, якій у найближчі роки судилося зайнятися відродженням промисловості, стати новим Терещенком “березівського розливу”. Щоправда, на роль піонера він претендувати не зможе: піонер уже об’явився, відродженням промисловості уже не перший рік займається О.Г. Новиков.
Вийшовши у відставку в 1991 році, у званні підполковника, Олександр Григорович недовго міркував, чим йому зайнятися: районне начальство запропонувало відновити діяльність такого вкрай важливого для міста об’єкта, як лазня, яка на той час майже розвалилася і послуг щодо помиття громадян не надавала. Новиков із завданням упорався, але розпочалася економічна криза і все-таки лазню вколошкала – та не працює й посьогодні. На той час, щоправда, Новиков спалахнув іншою ідеєю – вирішив створити в рідній Раухівці, що жорстоко потерпає від безробіття, сучасне молочне виробництво. Для початку відкрив магазин, увесь прибуток від якого спрямовував на закупівлю молочного обладнання. Коли мета вже була близько, гроші скінчилися. Всі спроби взяти кредит виявилися безуспішними.
Та недаремно кажуть: хто шукає, той завжди знайде. Шляхи Новикова та шляхи одеської фірми “Нарине”, що випускає за такою ж назвою популярний кисломолочний напій, перетнулися. Сторони сподобалися одна одній і вирішили провадити бізнес спільно. Здобувши фінансову підтримку партнера, Новиков у лічені місяці дав своєму виробництву добрий лад. Напій “Нарине”, опанований його підприємством зазнає доброго попиту. У найближчих планах підприємця – випуск сиру та євросметани. І хоча ведеться йому так само непросто, оптимізму він не втрачає. Упевнений, що для бізнесу настали непогані часи, що економічна міць району приростатиме підприємництвом. І що про його завод ми ще почуємо.
