Серед дев'ятнадцяти портів України порт Рені вже десять років вважається одним із найбільш неблагополучних. У 1997-1998 рр. заборгованість щодо зарплати тут досягала 13 місяців! У трудовому колективі назрівали і страйки, і акції протесту. Був навіть випадок, коли прямо на причалах помер працівник. Медики з’ясували, що причиною смерті стала зупинка серця, викликана ослабленням організму у зв'язку з хронічним недоїданням.
З того часу в порту Рені один одного змінили декілька начальників, і кожний з них робив свій внесок у подолання виробничої та фінансової кризи. Але лише Сергій Костянтинович Строя, призначений керівником усього рік тому, зміг вивести підприємство зі своєрідного "зачарованого кола" багаторічної збитковості, яка в окремі роки становила мільйони гривень (зокрема, у 2001 р. – 7,2 млн грн!). У 2004 році, нарешті, відбулося те, чого порт довго і наполегливо прагнув – досягнуто позитивного фінансового результату. Тим самим пройдено певний психологічний рубіж, який дає можливість і портовикам, і всім ренійцям оптимістичніше дивитися на перспективи провідного підприємства району.
– Справді, 2004 рік ми завершили з позитивними результатами як щодо обсягу вантажопереробки, так і щодо фінансів, – розповідає начальник Ренійського порту С.К. Строя. –Порт переробив 2 мільйони 240 тисяч тонн, тобто в порівнянні з 2003 роком зростання становило 12%. Перевиконано і завдання Міністерства транспорту, встановлене для підприємства на рівні 2 млн 200 тис. тонн. Вперше за пострадянський період, принаймні, за останні років десять Ренійський порт завершив рік без збитків і навіть із символічним прибутком – у розмірі 34 тисячі гривень. Ці підсумки дозволяють нам упевненіше дивитися на перспективи 2005 року і, сподіваюся, відкривають можливість для вирішення найважливішого на сьогодні завдання – підвищення заробітної плати. Нагадаю, що на час мого призначення начальником порту завданням номер один була ліквідація збитковості підприємства. І оскільки дана проблема вирішена, зараз на перше місце виходить підняття рівня оплати праці портовиків. На сьогодні середня зарплата по порту Рені становить трохи більше 500 гривень, у той час як у найбільших українських портах вона вдвічі, а то і втричі вища. Наша мета – приведення заробітної плати у відповідність з галузевою угодою, тому що вона, на жаль, дотепер не виконується.
Що ж сприяло успіху Ренійського порту в минулому році? Насамперед, треба назвати об'єктивні причини. У цілому збільшилася вантажна база на Дунаї, що дозволило залучити додаткові вантажопотоки. З одного боку, порт збільшив доходи від виробничої діяльності, а, з іншого, вдалося зберегти собівартість (і взагалі видаткову частину) на рівні 2003 року. І це незважаючи на зростання цін, зокрема на паливно-енергетичні ресурси.
– Особливо необхідно наголосити, що в порту діє довгострокова програма щодо ліквідації збитковості, – говорить Сергій Костянтинович. – Вона передбачає цілий комплекс заходів, розрахованих на перспективу. Тобто, не можна говорити, що торік ми домоглися позитивного фінансового результату тільки завдяки додатковим вантажам, або, наприклад, шляхом скорочення адміністративно-управлінських витрат (хоча ми їх справді скоротили). Саме виконання комплексу заходів у межах вищезгаданої програми дало порту можливість ліквідувати збитки. Звичайно, 34 тисячі гривень прибутку для такого великого підприємства – майже нічого, але важливий сам факт досягнення результату. Крім звичних і зрозумілих портовикам заходів, ця програма містить у собі і передачу низки соціальних об'єктів місцевим органам влади, і консервацію невикористовуваних основних фондів (за узгодженням з Мінтрансом), і подальше скорочення штатів. Скорочення йде, хоча, можливо, воно і не так помітно для портовиків. І слава Богу, що поки що вдається це робити безболісно. Коли я прийняв порт, чисельність колективу становила 1840 чоловік. Минулий рік ми закінчили з чисельністю 1795 чоловік. Переважно скорочення відбувається за рахунок пенсіонерів, яких підприємство стимулює до виходу на заслужений відпочинок шляхом одноразового преміювання в розмірі шести місячних окладів.
Нині перед портом стоїть необхідність залучення більш високотарифних генеральних вантажів. На території першого вантажного району закінчується спорудження комплексу щодо змішування і фасування мінеральних добрив суб'єкта спеціальної економічної зони "Рені-ліс". Цей комплекс (він має розпочати свою роботу вже в березні) буде здатний щомісяця переробляти від 10 до 20 тис. тонн добрив у мішках і біг-бегах.
– Зростання обсягів вантажоперероблення, яке відбулося в другому півріччі 2004 р. (сподіваюся, ця тенденція збережеться), сталося багато в чому завдяки тому, що адміністрації порту за сприяння народного депутата Ю.Б. Крука вдалося знайти спільну мову з керівництвом “Укрзалізни-ці” щодо прийнятних тарифів на основні, найбільш важливі для нас вантажі, – відзначив С.К. Строя. – Ренійський порт одержав настільки значні знижки, що клієнтурі (саме за даними вантажами) стало більш вигідно працювати з нами, ніж з Ізмаїльським портом. На жаль, цього не можна сказати про тарифи залізниці Молдови – торік вони тричі (!) істотно підвищувалися. Утім, справедливості заради треба відзначити, що таке нерозуміння з боку сусідів має не стільки економічний, скільки політичний характер. Причина – загострення відносин між Молдовою і Придністров’ям, яке спостерігалося в 2004 р. Конфлікт не вичерпаний, що "рикошетом" б'є і по нашому порту. Але ми сподіваємося, що зі зміною політичного керівництва в нашій країні і після виборів у Молдові проблеми міждержавних відносин, і економічні зокрема, будуть вирішені.
На завершення я хотів би повернутися до раніше сказаного і ще разів наголосити, що основним пріоритетом для керівництва Ренійського порту сьогодні є поліпшення якості життя та умов праці працівників підприємства. Порт переходить до щомісячного преміювання, чого не було в нас багато років. Тобто рівень оплати праці за рахунок премій уже збільшується, потім підвищуватимуться оклади і тарифи для "відрядників". Що стосується умов праці, а це друга складова якості життя, то і тут є конкретні зрушення в кращий бік. У 2004 р. ми затратили величезні кошти на газифікацію порту, і тепер – вперше за останні 20 – 25 років – у всіх приміщеннях, де працюють люди, є тепло і гаряча вода. Зроблено ремонт блоків службових приміщень на першому і другому вантажних районах. Усе це – реальні заходи, яких вживають для людей, в інтересах людей.
м. Рені
