Стало вже традицією обласної фтизіатричної служби організовувати напередодні Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом, який щороку проводиться 24 березня, місячник дій проти цього грізного захворювання.
В Одеській області, як в цілому по країні, ситуація щодо туберкульозу досить тривожна: рівень захворюваності має тенденцію до зростання, епідемія реєструється з 1995 року. Лікарі відзначають погіршення епідеміологічної ситуації як зі звичними легеневими, так і з позалегеневими формами туберкульозу: щороку виявляється до 1,5 тисячі таких хворих. Серед них у 42% діагностується туберкульоз кісток та суглобів.
Що це за хвороба? Як проявляється? Чи піддається лікуванню? На ці запитання наших читачів відповідає лікар Аркадій НОСАЧ, ортопед-травматолог обласного протитуберкульозного диспансеру.
– Туберкульоз кісток та суглобів – це місцевий прояв загального інфікування паличкою Коха, збудника хвороби, в організмі. Найчастіше вражається хребет – до 40% випадків, на захворювання тазостегнового і колінного суглобів припадає 20%, на всі інші – також 20%.
Одразу відзначу, що туберкульоз кісток і суглобів, являє собою, як правило, вторинний процес. Первинний виявляється в органах дихання, рідше – в інших органах. Туберкульозна паличка кровоносними судинами проникає у кістки: її притягує локалізація, де є густо розгалужена судинна мережа. Це, наприклад, хребці, трубчасті кістки, зап'ястні тощо.
На виникнення і розвиток захворювання впливає ланцюг провокуючих зовнішніх та внутрішніх чинників. До першого відносять вплив зовнішнього середовища – це може бути і суворий клімат, і підвищена вологість повітря, і різні види екологічних забруднень, і функціональні перенапруження на різні ділянки кістяка, і переохолодження, і травми, і різні захворювання. Внутрішні чинники характеризуються зниженням імунітету, віковими особливостями, локалізацією процесу. Від перерахованих факторів залежить клінічна картина туберкульозу кісток та суглобів.
Ранні симптоми можуть бути такими: обмеження рухливості суглобів і хребта, біль, атрофія і напруження м'язів, потовщення шкірних складок, зміна конфігурації суглобів. Перебіг процесу переважно хронічний, тривалий, хвилеподібний, ремісії змінюються загостреннями. Загальний стан хворих навіть у період загострення може залишатися задовільним, хоча саме в цей час посилюються симптоми інтоксикації. Коли ж до специфічного процесу долучається вторинна інфекція, стан хворого різко погіршується.
Рання діагностика туберкульозу кісток і суглобів утруднена, оскільки хворі звертаються до лікарів лише тоді, коли порушуються функції суглоба. А це відбувається через тиждень, а то і місяць з початку захворювання. Важливе значення для раннього виявлення хвороби має ретельний огляд пацієнта, його клінічне обстеження. З даних анамнезу іноді можна з'ясувати контакт із хворими туберкульозом, зв'язок кістково-суглобної патології з перенесеними в дитинстві інфекціями або плевритом у дорослому віці. Нерідко туберкульозу кісток передує травма, що здатна активізувати старі вогнища інфекції.
Найчастіше хвороба розвивається повільно, хоча спостерігалися і випадки раптового, гострого початку недуги. Туберкульозне враження суглобу перебігає з перервами: біль і порушення функцій можуть змінюватися проміжками клінічного благополуччя, що нерідко вводить в оману не лише хворого, але і лікаря.
Аналіз захворюваності показує, що хворих на кістково-суглобний туберкульоз не завжди вчасно виявляють лікарі лікувальних установ загальної мережі і рідко направляють їх до фтизіоортопеда. Фтизіатри пов'язують такі, на жаль, часті випадки з відсутністю у медиків настороженості до цього захворювання. Тому особливо підкреслю: пацієнтів зі скаргами на невпинний біль в якомусь відділі опорно-рухового апарату потрібно обов'язково направляти на консультацію до лікаря-фтизіоортопеда.
Для діагностики кістково-суглобного туберкульозу використовуються сучасні досягнення медицини, якими володіють фахівці обласного протитуберкульозного диспансеру. Тут є всі можливості вірогідно установити діагноз і вчасно розпочати лікування. І чим раніше його розпочнуть, тим нижча ступінь інвалідизації. Застосовується як хірургічне (до 4,4% випадків), так і консервативне комплексне лікування, при якому, насамперед, необхідно іммобілізувати кінцівки.
Після проведення стаціонарного лікування у диспансері хворі зазвичай проходять реабілітаційний курс у кістково-туберкульозному санаторії, що розташований в Одесі.
Запорука ж успішного лікування, ще раз підкреслю, – рання діагностика
