Юний соліст, перебираючи клавіші, невимушено сплітає орнамент молдавської мелодії. Артист світиться від натхнення - і це світло відбивається на обличчях сотень людей, що сидять у залі…
Ніхто з глядачів навіть не здогадується, що хлопчик не бачить. Ні залу, ні свого ансамблю, ні світла софітів. І навіть акордеона у своїх руках. Хіба що відчуває його кінчиками пальців. Страшно подумати, у якому світі жила би ця маленька людина, не опинися поруч з ним Віорел Семенович Попеску - керівник самодіяльного ансамблю "Дор Бассарабян". Цей музикант, цей фанат своєї справи, який досконало володіє всіма молдавськими народними інструментами, зумів наповнити світ юнака, позбавленого зору, барвами й образами, радістю і змістом - за допомогою музики.
Народний ансамбль пісні і танцю Утконосівського Будинку культури "Дор Бассарабян" торік взяв участь у 51 концерті - таку активну сценічну діяльність, погодьтеся, навіть важко назвати самодіяльністю. Однак цей народний ансамбль - не єдина перлина в сільському Будинку культури - їх тут чотири. Це ансамбль молдавської народної пісні "Флуєраш", який відзначив недавно 40-річчя своєї творчої діяльності, в останні роки цим колективом керує Михайло Чепой. Це молодий, іскрометний, вибуховий хореографічний ансамбль "Мугурел", з яким працюють керівник Сергій Андрієш, концертмейстер Анатолій Попеску і хореограф Петро Кульча. Торік одержав звання "народний" і вокально-інструментальний ансамбль "Плай" під керівництвом Олександра Смокіна.
Наявність народних колективів передбачає додаткові ставки керівників: на сьогодні в Утконосівці у штаті Будинку культури десять творчих одиниць. Скажімо так, втричі більше, ніж у середньостатистичній сільській установі культури. Звідси і результати. Утконосівський Будинок культури посідає перше місце в Ізмаїльському районі у сфері розвитку художньої самодіяльності.
Але чотири народних ансамблі для жителів Утконосівки - не межа творчих можливостей. Тут підготували до захисту на звання "народний" ще два колективи. Директор Будинку культури Василь Георгійович Чепой, який сам співає вже сорок років, створив чоловічий вокальний ансамбль "Етнос". Одержання звання - не самоціль, головне, що серед жителів Утконосівки з'явилися бажаючі співати у складі "Етносу" народні молдавські пісні, зокрема стародавні, майже забуті сучасниками. Як знати, можливо згодом тут, у селі, буде чоловічий хор. Не може залишитися без "свого" народного колективу і художній керівник сільського Будинку культури, великий ентузіаст Василь Дакі, під його керівництвом працює ВІА "Рок стріт", у репертуарі якого естрадні пісні та інструментальні п'єси.
Підростає в Утконосівці плем'я молоде - студентка Ізмаїльського гуманітарного університету Олена Тудоран створила дитячий колектив сучасного танцю "Надія". Є в БК і драмгурток у якому Людмила Кульча об'єднала дітей і дорослих. Таким чином, Утконосівський сільський Будинок культури може самотужки і на високому рівні "зверстати" будь-яке свято і, завдяки різнобічній діяльності колективів, жодного разу не повторитися.
Не можна не відзначити, що художня самодіяльність у селах Ізмаїльського району поставлена серйозно і професійно - це 128 колективів, 22 з яких носять звання "народний". Торік самодіяльні артисти брали участь у п'яти фестивалях міжнародного і трьох республіканського рівня. За останні два роки ізмаїльці виступали в Угорщині, Болгарії, Румунії, звідки привезли 5 золотих, 7 срібних медалей і 2 гран-прі. П'ять творчих колективів цього району репрезентували Одеську область на головній сцені Києва: у концертній програмі в палаці "Україна" виступили понад сто самодіяльних артистів з Ізмаїльського району!
Начальник відділу культури райдержадміністрації Людмила Григорівна Чилій відзначає, що особливо відчутні результати роботи там, де Будинки культури одержують допомогу з боку сільських голів. У цьому плані пощастило культармійцям із селища Суворове, де Валентин Васильович Ілікчиєв узявся за капітальний ремонт установи культури, на що в бюджеті було закладено ні багато, ні мало 20 тисяч гривень. Зважаючи на таку запопадливість, підключилися районний і обласний депутатські корпуси, які виділили додатково 20 і 50 тисяч гривень відповідно. Цілковито змінився сільський Будинок культури в Кислиці - спасибі сільському голові Михайлові Миколайовичу Шевченку. Якщо ж говорити про Утконосівку, то сільського голову Дмитра Андрійовича Кулаву Людмила Григорівна називає другим директором Будинку культури, тому що він вникає в кожен захід і, головне, плекає творчі кадри. Не залишається в цьому селі осторонь від культурного життя і голова базового СВК Михайло Михайлович Нивня - без його допомоги не гастролювали б утконосівські колективи по містах і селах.
Але не сценою єдиної живий артист. Два роки тому Василь Георгійович Чепой, директор БК, узявся за створення історико-етнографічного музею. На його прохання односільчани робили "ревізію" на горищах, у сараях і знайшли багато експонатів. Дерев'яні знаряддя хліборобів, нехитре кухонне начиння, старі фотознімки, рукоділля прабабок… Значимість краєзнавчої роботи, що провадиться сьогодні на ентузіазмі, буде гідно поцінована з роками.
Ізмаїльський район.
