Є такий дитячий будинок. . .

В день свята з приводу 25-річного ювілею Білгород-Дністровського дитячого будинку музична зала радувала не тільки різнобарвним оздобленням, але й талантами маленьких артистів. Щасливими посмішками світилися обличчя вихованців: для нечислених, на жаль, нечастих гостей вони підготували концерт. Але такі правила закладу закритого типу: потрапити сюди можна лише за запрошенням.

- У більшості з них рубці не лише в душі, - пошепки говорить Ольга Сергіївна Форнальчук, директор дитбудинку. – Більшість дітей мають на тілі серйозні шрами, які залишилися від “того”, попереднього життя. Гостей вони дуже люблять, особливо радуються приходу чоловіків.

Це легко пояснити. Колектив дитячого будинку – досвідчені й кваліфіковані дефектологи, вчителі, вихователі й психологи – жінки. Але цього разу дітям пощастило. На свято приїхали молоді одеські підприємці на чолі з Григорієм Вікторовичем Мельниченком. В подарунок привезли величезний холодильник “Indesit”, який по прибуттю заповнив почесне місце у харчоблоці. Для вихованців дитбудинку купили банани, цукерки, соки і чудові колективні ігри. У подібні, як зізнався Григорій Мельниченко, в дитинстві із захопленням грав сам.

- Час і тільки час вилікує цих дітей,- говорить директор закладу. – Хоча ми докладаємо максимум зусиль, щоби це сталося якомога швидше.

Тут живе знайдена кілька років тому на одному з одеських кладовищ грудна дівчинка-найда, яку підгодовувала своїм молоком собака. Інше немовля із заклеєним пластирем ротом, було знайдене в одному зі сміттєвих контейнерів. Йому пощастило: випадково пластир відклеївся, і двірничка почула писк. Дивлячись на цього життєрадісного малюка, не вірила, що з ним могло таке статися.

Сьогодні на держзабезпеченні в Білгород-Дністровському обласному дитячому будинку живе понад 170 маленьких людей зі складною долею. Він дав притулок дітям з багатьох районів.

Для роботи в дитбудинку годяться лише ті працівники, які здатні працювати з дітьми і з розумово відсталими. До того ж, особливої уваги і такту потребують малюки з психічними відхиленнями.

Дитячий будинок відзначив чверть віку свого існування. Всього за цей період в його стінах знайшли притулок 1800 дітей. З першого дня відкриття трудяться в колективі Алла Олександрівна Лебедєва, Людмила Василівна Одинець, Тетяна Павлівна Пліс, Антоніна Зайцева, Олена Анатоліївна Тринта. До 2001 року тут виховувалися діти дошкільного віку: відмовлені, знайди, сироти, позбавлені батьківського піклування.

Сьогодні в установі змішаного типу нараховується 13 груп для дітей від 3 до 12 років. З них чотири - сімейні, де виховується по 5-6 чоловік дітей різного віку з багатодітних родин.

Молодші із сімейних груп займаються по одній з чотирьох освітніх програм "Малятко", "Дитина", для дітей із затримкою психічного розвитку і розумово відсталих. Школярі навчаються в міських школах. Причому, 35 учнів одержують освіту в звичайній загальноосвітній школі. Інші 19 - у школі для дітей із затримкою розвитку. Але усі без винятку показують добрі успіхи.

За підсумками минулого навчального року 90% дитбудинківських дітей були нагороджені почесними грамотами. Щоранку відповідно до положення по охороні життя в супроводі вихователя вони вирушають на уроки. До далекої школи відвозять автобусом, до ближньої - можна й пішки. Правда, зі старшими учнями часом виникають проблеми. Наприклад, подружившись з однокласниками, багато хто хоче повертатися зі школи з ними. Вихователі ставляться до цього з розумінням. Серед вихованок дитячого будинку є не тільки розумниці-відмінниці, але і справжні красуні. Наприклад, одна з них, Юленька Зайцева, дівчинка з яскравими талантами, у грудні минулого року брала участь у всеукраїнському конкурсі серед дітей - сиріт "Українська красунечка", і посіла почесне третє місце.

Для гармонійного виховання й зміцнення ослаблених дітей у дитячому будинку створені дуже гарні умови. Акуратні спальні й ігрові кімнати максимально обладнані для соціальної адаптації мешканців дитбудинку і їхньої професійної орієнтації через гру. На першому поверсі є стоматологічний кабінет, сауна, басейн із гідромасажем, фітобаром, спортзал з різними пристосуваннями для корекції. На другому (гордість установи!) - справжня картинна галерея з гучною назвою "Пізнання світу". Тут є роботи, виконані художниками Львівщини і Київщини, численні репродукції картин Реріха, часто проходять сеанси релаксації дітей під керівництвом психологів.

Особливістю дитячого будинку є й те, що шостий рік підряд його вихователі виборюють перше місце в конкурсі "Кращий вихователь інтернатної установи" серед 39 аналогічних установ області. Колектив тут не тільки стабільний, але й високоосвічений: 30 % педагогічного колективу мають по дві вищі освіти.

Душа колективу - авторитетний керівник Ольга Сергіївна Форнальчук. У системі дошкільної освіти перше десятиріччя, починаючи з 1975 року, Ольга Сергіївна працювала вихователем дитячого садка. Потім завідувачка по черзі "піднімала" буквально від фундаменту два великих типових дитячих комбінати на 14 груп. Але, коли в 1994 запропонували перейти працювати директором в обласний дитячий будинок, невідомість специфічної роботи викликала визначені побоювання. І якщо в перші роки вона щиро бажала, щоб поруч з її пташенятами все-таки перебували мати чи батько, сьогодні гіркий досвід "повернення в родини" змушує Ольгу Сергіївну вважати по-іншому:

- Нехай краще залишаються тут, на очах. У нас створені всі умови, щоб діти стали гарними людьми. Не можу бачити, як після так званого перебування в родинах діти повертаються із синцями.

В усіх починаннях директору Білгород-Дністровського дитячого будинку допомагають начальник управління освіти і науки облдержадміністрації Любов Сергіївна Ширніна та її заступник Валерій Степанович Шупарський, який курирує інтернатні установи області. Пошук спонсорів - сьогодні непросте завдання, а в такому великому дитбудинку як Білгород-Дністровський, раз по раз з'являються проблеми різного характеру, починаючи від прозаїчних побутових і до масштабних. Наприклад, організація літнього оздоровлення або екскурсій до Одеси.

Людей, що роблять благодійні кроки, знайти усе складніше. От чому з радістю прийнято дитбудинком пропозицію молодих бізнесменів, що побували на ювілеї, допомогти з ремонтом приміщень і харчуванням для дітей.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті