Молодь сьогодні не та – ця фраза стала вже крилатою. І, як кажуть, не без підстав. Підняти, розворушити молодих, а тим більше на громадські справи, дуже непросто. Тому наша розмова з Юрієм Нікітинським, лідером молодіжної організації «Гросслібенталь» розпочалася з головного запитання – як вдалося за такий короткий термін (всього 2- 3 місяці) згуртувати навколо себе молодих хлопців і дівчат з Великодолинського:
- Справа у тому, що в селищі мене добре знають. І починав я не як голова партійного руху, а просто як селищний активіст, у якого були напрацьовані зв'язки, знайомства. І коли в когось виникала проблема, наприклад, з роботою, зверталися до мене; мовляв, Юрку, чи не допоможеш влаштуватися. Багатьом допомагав. І коли настав день обирати лідера селищної молодіжної організації, моя кандидатура виявилася найприйнятнішою.
- Ну, а тобі самому сподобалася ця пропозиція? До речі, звідки така незвичайна назва «Гросслібенталь»?
- Якщо чесно, та довіра і моїх однолітків, і районної влади мене окрилила. Я взагалі за вдачею великий непосида і дуже товариський, так що справа саме для мене…Щодо назви, то ми довго вибирали: був і «Новий рух» і «Молода політика», але вирішили віддати належне історії нашого села – колишній німецькій колонії, яка так раніше і називалася – Гросслібенталь. На перших же зборах всі проголосували «за».
- Чи багато молодих людей прийшло на перші збори і як вони поводилися?
- Прийшло чоловік п'ятдесят. Були серед них і ті, кому я вже чимось був корисний. Але ви не думайте, що все відбулося мирно і гладко. Молодь у нас сьогодні досить меркантильна. І перша ж пропозиція вступити до лав «Гросслібенталя» зустріли запитаннями такими як: «А що ми з цього матимемо?» Ото якби за гроші – тоді будь ласка. Цю інертність, байдужість одними зборами не переломити.
- Але ж вони за своєю суттю праві: час безкорисливого ентузіазму минув, і схоже, назавжди…
-Тут я з вами не згодний. Не можна збіднювати своє життя, вигнавши з нього і душевне піднесення, і захопленість чимось... І потім такі пориви часто закінчуються реальними результатами. Ось я допоміг двом молодим сім’ям влаштуватися на квартири, підшукав їм тимчасове житло. А потім задумався, а чому б у нас у Великодолинському теж не збудувати свій молодіжний будинок, використовуючи пільгові кредити. Поговорив із селищним головою А.Л. Базіляном, він мене підтримав. Тим більше, є в нас і занедбаний гуртожиток, бери і добудовуй…Я вже зустрівся з керівником регіонального відділення фонду сприяння молодіжному будівництву М.В. Бурцевим. Він теж обіцяв допомогу і сприяння. Отож «Гросслібенталь» починає…Якщо все вийде, запросимо на новосілля…
- Не гадай, що буде так легко, довгобуду не минути…
-А я й не тішу себе надією. Знаю, що буде купа паперів, узгоджень тощо. Я ось працевлаштовую молодь через районний центр зайнятості і вже весь завалений документами. Але все одно приємно, що й Андрій Семахін, і Дмитро Куликов вже працюють. Деяких зміг влаштувати на комп'ютерні курси…
- Взагалі взявся за живе – робота, житло, без чого молодим не обійтися…
- Сьогодні політбазікання нікому не потрібне, і згуртувати молодь можна лише такими інтересами. В плані у нас і розвиток молодіжного підприємництва: одна торговельна точка у військовому містечку уже відкрита. Міркуємо, шукаємо, що робити далі. Хоча ніша ця вже заповнена: у нашому селищі вже понад 180 підприємств діє. Але і молоді чимало, і кожен мріє про свою справу. Сьогодні «Гросслібенталь» об'єднав 87 чоловік, але, гадаю, що лави нашої організації поповняться. У цьому я переконався, коли ми займалися благоустроєм селища: саме нам селищна рада довірила садити дерева. Півсотні саджанців ми посадили, і ще будемо садити. І вже ніхто не запитував, що я з цього матиму. Всі розуміли, що роблять для свого ж добра.
- Схоже, подібні акції триватимуть…
-Так, у мене сильні і надійні помічники – В. Гуменний, Д. Богданюк, Ю. Федченко, Т. Бриженюк. Разом ми діємо, складаємо плани. Хочемо при військовому містечку відкрити лазню, дитячий майданчик. Щодня з'являються нові ідеї, пропозиції. Зараз готуємо команди КВК на районний огляд; виставляємо три колективи. Запрошуємо і вас на конкурс…Приходьте, посмієтеся…
