Таким був лейтмотив “круглого столу” експертів, що відбувся наприкінці квітня в Мукачевому. Місце для проведення заходу не можна не назвати символічним. Торік це закарпатське містечко стало сумно відомим усій Україні виборами міського голови, що зробилися своєрідною прелюдією до протистояння, яке охопило країну після другого туру виборів.
Актуальною була й тема “круглого столу” - “Шляхи та можливості консолідації українського суспільства”. Слід віддати належне організаторам заходу – регіональній філії Національного інституту стратегічних досліджень у м. Ужгороді (керівник – Світлана Митряєва) та регіональному представництву Фонду Фрідріха Берта в Україні, Білорусі та Молдові – склад учасників був представницький. Серед експертів були як “теоретики” - відомі політологи Олександр Дергачов і Володимир Полохало, фахівці регіональних філій НІСД, так і “практики” - представники обласних рад і обласних адміністрацій.
Як зазначив один із учасників “круглого столу”, “перемога демократії в Україні обійшлася поглибленням суперечностей”. Справді, жорстке протистояння, що супроводжувало президентську кампанію 2004 року, яскраво виявило наявність ментальних, соціокультурних розбіжностей між різними регіонами країни та показало, що проблема консолідації українського народу й на чотирнадцятому році незалежності залишається актуальною.
В цьому питанні підходи учасників “круглого столу” були різними. Дехто з них основний наголос робив на політичній консолідації, формуванні “національно свідомої” еліти, роботі засобів масової інформації. Досить часто в оцінці ставився знак рівності між поняттями “регіоналізм” і “сепаратизм”.
На жаль, така тенденція прирівнювання двох понять навряд чи може сприяти консолідації, а вже тим більше реалізації євроінтеграційних намірів України. Адже шлях до Європи лежить і через поширення прав регіонів, розвиток місцевого самоврядування. У цьому разі регіоналізація – об’єктивний процес.
Водночас звучали і зважені оцінки. Так, завідувач відділу регіональної політики НІСД Захарій Варналій привернув увагу експертів до соціально-економічної консолідації, що мусить іти шляхом подолання диспропорцій різних регіонів. Одним із найважливіших аспектів він вважає потребу подолання регіональної дезінтеграції України, яка виявляється в послабленні міжрегіональних економічних зв’язків. Це призводить до порушення внутрішньої консолідованості єдиного економічного простору.
Цікаві оцінки ситуації в нашій країні прозвучали з боку представниці Російського інституту стратегічних досліджень Тамари Гузенкової. Вона зокрема відзначила, що сьогодні триває процес оформлення регіональної ідентичності. У першій хвилі була Галичина, у другій – Крим. Зараз формується третя хвиля, що захопила Донеччину. На її думку, проблему статусу російської мови, що постійно виникає, цілком можна було б зняти шляхом реалізації Хартії регіональних мов, яку, як відомо, ратифікувала Україна.
Підбиваючи підсумок, можна сказати, що серед експертів не було єдності стосовно шляхів консолідації українського суспільства. Вони погодилися в одному – шлях до єдності України лежить через різноманіття. Крім того, вони подають приклад вирішення проблем – масштабний і серйозний діалог.
