“по два місяці без зарплатні. . . ”

“Ми, працівники ПП “Унібуд”, яке обслуговує відділок №9 ДЄЗу “Фонтанський”, два місяці не одержували зарплатні. Зрозуміло, усім мешканцям приємно, коли у дворах і на прибудинкових територіях, у парадних, на дорогах чисто, але чомусь ніхто не турбується про те, що люди, які прибирають, не одержують за свою працю платню.

Невже ви можете купити в магазині продовольчі або промислові товари у борг? Звісно, ні. І напрошується запитання: нам що, не треба їсти і годувати наші сім’ї? Адже і шматок мила купити, щоб помитися після досить брудної праці, стає проблемою.

...Щонеділі чуємо обіцянки: одержите у середу, четвер і т.д.”

Під цим колективним листом до “Одеських вістей” – 14 підписів, всі належать жінкам.

Редакція адресувала запитання, які задані у листі, начальнику ПП “Унібуд” В. В. Морозу. Відразу зазначимо як позитивний факт: реакція на звертання газети пішла негайна.

-Сьогодні зарплатня за березень нашим працівникам сплачена в повному обсязі, - розповів Віталій Васильович. – Постараємося якомога швидше сплатити і квітневу зарплатню. Так, були затримки. Пов’язані вони із процесом реформування житлово-комунального господарства міста, що надовго затримався. Одесити пам’ятають: спочатку створили дирекції єдиного замовлення, потім їх скасували, а через два місяці знову поновили. Наше ПП “Унібуд” досить молоде, на обслуговуванні – відділок №9, який відноситься до ДЄЗу “Фонтанський”. Оплата праці працівників прямо пов’язана з надходженням коштів за надані комунальні послуги від мешканців. Не секрет, що боржників чимало на кожному відділку, зокрема і на нашому. Це позначається і на сплаті зарплатні працівникам. Я людей розумію: якість праці вимагаємо і ми, і мешканці будинків, хочемо, щоб завжди було чисто і охайно на всіх територіях, де вони прибирають. Праця, треба визнати, нелегка, особливо для жінок, - і удвічі образливо, коли немає оплати. З другого боку – і двірники повинні докладати зусиль до того, щоб борги погашалися, а не накопичувалися, викривали боржників і роз’яснювали необхідність своєчасної квартплати.

Є така приказка: чисто там, де не смітять. На жаль, нам ще далекувато до загального безумовно свідомого ставлення до цього простого правила. І тому професія двірника, прибиральниці – одна з найбільш затребуваних, а роботи у них завжди через край. Ось і біля будинку, в якому я живу на Черемушках (ДЄЗ “Малиновський”), з самого ранку порається дуже симпатична, ввічлива і старанна жінка. Мешканці ще двох сусідніх будинків-п’ятиповерхівок називають її ласкаво – Валюша. Місяця півтора тому вона разом зі своїми колегами вийшла на акцію протесту знов-таки з причини несплати зарплатні. Заборгованість була за кілька місяців. Питаю, як зараз справи. “Виплатили, але не повністю. За березень одержали тільки частину заробленого. Син закінчує школу, на носі випускні клопоти: як викрутитися, якщо зарплатню в повному обсязі не одержимо, гадки не маю. Стимул до роботи зникає, зокрема у тих, хто молодший за нас”.

Адже двірників, як і раніше, не вистачає, це можуть підтвердити в будь-якому мікрорайоні міста. Хто ж наважиться на свідомо важку працю, та ще й не оплачувану своєчасно?

Мимоволі пригадуються широко рекламовані міські конкурси на кращого двірника, вшанування переможниць, призи, слова вдячності за сумлінну працю на благо Одеси і запевнення міської влади про те, що будь-які проблеми цієї категорії комунальників не залишаться без уваги і будуть вирішуватися. Здається, обіцянки поки що залишилися лише на словах.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті