Восени 1943 року розпочалося остаточне вигнання нацистських окупантів з України

Друга світова війна принесла з собою стільки горя, віроломства і зруйнованих доль, що донині людство загоює рани,  і з сумом і гіркотою згадує про ті далекі події. Але є суд історії. Вже майже досконально вивчені всі масштаби цієї страшної війни. Її причини і наслідки. Та все ж була Перемога. Перемога зі сльозами на очах: сльози радості і сльози горя, що не можна описати простими словами. Вкрай важко висловити те, що відчували наші батьки і діди, матері і бабусі, на очах яких відбувався весь жах однієї з найкривавіших воєн на нашій планеті. І ми не маємо права забути лихоліття. Інакше це може повторитися. І ми говоримо: «Ні хто не забутий!», «Ніщо не забуте!». Будемо пам’ятати і навчимо своїх нащадків!

У 1944 році, внаслідок проведення низки бойових операцій, чотирьом Українським фронтам вдалося зайняти майже всю територію України і Крим. У березні-квітні 1944 року розпочався другий етап битви на Правобережжі. Війська Першого Українського фронту з 4 березня по 17 квітня 1944 року здійснили Проскурівсько-Чернівецьку операцію, в результаті якої вороже угруповання було розколоте на дві частини. Радянські війська вийшли до передгір’я Карпат. 5 березня-17 квітня 1944 року війська Другого Українського фронту в ході Умансько-Ботошанської операції розгромили VIII німецьку армію, вийшли 26 березня до державного кордону СРСР і перенесли бойові дії на територію Румунії – країни-сателіта фашистської Німеччини. Війська Третього Українського фронту за підтримки сил Чорноморського флоту успішно здійснили Одеську операцію.  Щедро полита кров’ю і потом воїнів-визволителів, наша Одещина була остаточно звільнена від окупантів у серпні 1944 року. Відлік її визвольної епопеї розпочався ранньої весни.  

Так, наприкінці березня 1944 року бійці 299-ї стрілецької і 14-ї гвардійської стрілецької дивізій 5-ї гвардійської армії під командуванням генерал-лейтенанта Олексія Жадова наблизились до залізничної станції Жеребкове Ананьївського району. Неподалік Струтинки розгорівся жорстокий бій, в якому загинули 120 радянських воїнів. Першим від окупантів було звільнено село Байтали, потім — залізничну станцію Жеребкове, Новогеоргіївку, Липецьке, Точилово. Солдати та офіцери демонстрували відвагу, мужність, героїзм та військові вміння у боротьбі з ворогом. 

У вечірньому зведенні «Рад­інформбюро» 31 березня 1944 року було оголошено: «На Тирас­польському напрямку наші вій­ська, продовжуючи розвивати наступ, оволоділи районними центрами Одеської області: містом і залізничною станцією Котовськ, містом Ананьїв, райцентром Андрієво-Іванівка, а також з боями зайняли більше 100 інших населених пунктів, в тому числі Валярку, Єлизаветівку, Гандрабури, Шеле­хово, Катеринівку, Покров­ку, Миколаївку, Ісаєво та залізничну станцію Чубівка. На Оде­ському напрямку наші війська, переслідуючи відступаючого противника, звільнили  районний центр і залізничну станцію Березівка, з боями зайняли більше 160 інших населених пунктів, серед яких великі населені пункти Стрюкове, Шварцево, Петрівка, Богорождественка, Оскарівка, Заводівка, Вормс, Горбах, Основа, Гнатівка, Комісарівка, Адамове, Андріївка, залізничні станції Колосівка, Калаглея».

Щоправда архівні документи свідчать, що зачищення села Гандрабури від окупантів тривало ще до 2-го квітня 1944 року, а 3-го квітня в Ананьєві були виявлені протитанкова гармата і кулеметні розрахунки противника...

28 березня 1944року радянські війська визволили Миколаїв, 10 квітня – Одесу. 8 квітня розпочалися бої за Крим. 11 квітня визволено Керч, 13 квітня – Сімферополь. 5 травня почався штурм севастопольських укріплень ворога. Особливо жорстокі бої розгорнулися на Сапун-горі. Після 9-годинного штурму вона вже була в руках радянських військ. 9 травня 1944 року Севастополь було звільнено від загарбників.

12 травня 1944 року Крим повністю визволили від фашистів. 

Улітку 1944 року розпочався заключний етап визволення України від німецько-фашистських загарбників. 13-14 липня розгорнулися бої з угрупованням гітлерівських армій «Північна Україна» на Рава-Руському та Львівському напрямках. У результаті потужного наступу були оточені значні сили ворога під Бродами (Львівська область). У ході успішного здійснення Львівсько-Сандомирської операції (13 липня-29 серпня 1944 року) була знищена група армій «Північна Україна». Війська II та III Українських фронтів унаслідок Яссько-Кишинівської операції (20-29 серпня 1944 року) розбили групу армій противника. У жовтні 1944 року в ході Кар­патсько-Ужгородської опера­ції завершилося визволення всієї території України: 27 жовтня був звільнений від окупантів Ужгород, а наступного дня – решта населених пунктів Закарпатської України.

На знімку: меморіал Слави у Коханівці 

Фото автора

Выпуск: 

Схожі статті