Михайло вершняк: “в міліції є одна партія. Це – закон”

Головний міліціонер Одеської області Михайло Вершняк – людина рідкісно спокійна. Його судження незвично щирі як на міліційного керівника, через що, за його словами, він зажив чимало недоброзичливців.

Чверть століття в міліції він пробув не на “теплих” місцях у кадрах або в політвідділі. Починав Михайло Вершняк свою роботу з дільничника, робив фахову кар’єру без протекцій та сторонньої підтримки. Його прибуття до Одеси не було позначене пишними презентаціями та гучними обіцянками. А от діло всім в оці. Це порушені за наслідками перевірок кримінальні справи за фактами зловживань на такому рівні, про який раніше вголос і не говорили – тільки шепотілися. Властиво, пішов гомін (до того ж доволі гучний): Вершняка прислано до Одеси виконувати політичне замовлення.

- Тих, хто мене гаразд знає, такі розмови ні до чого, крім сміху, не спонукають, - коментує моє запитання про політичне замовлення Михайло Іванович. – “Земельні” розслідування назрівали в Одесі дуже давно. Просто моїм попередникам не давали змоги цим зайнятися, бо землю виділяли дуж-же поважним людям. Тому говорити ніби до Одеси приїхав такий собі розумник і правдивець Вершняк і порушив проблему, було б некоректно. Просто змінилася ситуація в країні, до влади прийшла нова команда, що не залежить від “недоторканних”. Що ж до якихось політичних уподобань, симпатій чи антипатій, то можу процитувати слова нашого міністра Юрія Луценка: “В міліції є одна партія. Це Закон”.

До свого призначення Михайло Вершняк жодного разу не був у нашому місті. А саме призначення до Одеси було вельми несподіваним. Вершняк як звичайно прийшов на роботу о 7 ранку. Невдовзі йому зателефонували й повідомили: о 10.00 – літак на Одесу. Держсекретар рекомендуватиме нового губернатора; Вершняк мусить летіти разом із ними...

Рекомендування губернатора, зустріч із особовим складом обласної міліції, знайомство з колективом, бесіда з попередником – Григорієм Єпуром (той порядна людина, справжній фахівець, - каже Михайло Іванович), ось, власне, і все. Далі – напружена праця, після трьох місяців якої з’ясовані та задокументовані працівниками міліції факти корупції, хабарництва, зловживань службовим становищем серед високих посадовців позбавили сну багато кого. Ось тільки дещо:

- Порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем з боку посадовців управління охорони об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації. На порушення вимог чинного законодавства, діючи в інтересах благодійного фонду “Дитяче село АСТР”, в оренду цьому фонду за заниженою орендною ставкою біло передано будівлі школи колишнього дитячого містечка та розташованого там-таки кооперативу загальною площею близько 4000 кв. м. Внаслідок цього до міського бюджету не надійшло сплат на суму близько чверті мільйона гривень.

Перевищення повноважень з боку обласного чиновника високого рангу під час продажу готелю “Красная” призвело до втрати місцевим бюджетом 2,5 мільйона гривень.

Перевищення службових повноважень колишнім головлікарем інституту ім. Філатова, внаслідок чого чимала ділянка території інституту безкоштовно (!) перейшла у приватну власність, завдало місту збитку на 1,5 млн грн.

Таких фактів не злічити. Зрозуміло, що подяки новому начальникові за їх з’ясування, документування та ретельне розслідування винні не винесуть...

- Щоразу, як їду до Києва на колегію, мені телефонують і розповідають “найсвіжішу” інформацію про те, що мене вже зняли, - говорить М.І. Вершняк. – Змушений засмучувати багатьох своїм поверненням на робоче місце.

Як я працюю? Поважаю професіоналів. Знаю, що характер маю нелегкий, і не той вік, у якому люди змінюються. Саме тому вимагаю, щоб підлеглі працювали чесно і з цілковитим старанням. Не терплю, коли схиляють позавіч пускати недоліки працівника, бо він, бачте, чийсь сват а чи брат. Навпаки, в такому разі буду вимогливіший, хоча чудово знаю, що заживу собі проблем.

До Одеси приїхав у вівторок, а в суботу одному з працівників за наслідками роботи оголосив службове стягнення. Він мене запитав потім: ви знаєте хто я? Моя відповідь була коротка: головне, щоб ви знали, хто я... По тому мені місяць телефонували та переконували, що не варто рубати з плеча. Та маю власну точку зору, і її обстоюю. Так мене виховано.

Маю своєрідний імунітет проти дзвінків “згори”, всілякі тиски та наполегливі “прохання”.

Перед кожним моїм призначенням про мене надходило багато негативної інформації. Щоразу перевірки провадили й обласна, і Генеральна прокуратури. Факти не підтвердилися. Триває це й нині: недавно телефонували друзі з Василькова й розповідали, що досі деякі громадяни ходять по домах і просять мешканців написати на мене заяви, звинувачуючи в тих чи інших злочинах. Це вже “одеський” слід, дуже багатьох я тут не влаштовую... А чому саме у Василькові шукають заявників? Там 1998 року були вибори мера, я повівся так, як вимагає закон. Цього не можуть пробачити й досі...

- Ми 1998-го теж мали вибори мера...

- Я знаю. І завжди розумів, що на конфлікт довкола цього потрібно дивитися з двох різних точок зору. Проте в столиці домінувала тільки одна, такий час був. Я приїхав до Одеси й ознайомився з ситуацією на місці. Події останнього часу – це логічне завершення чиненого всі ці роки. Багато хто вважав: до виборів рік, навіщо ворушити минуле? Я певен, що якби до них залишався один день, все одно мала перемогти справедливість...

- На прес-конференції за підсумками чотирьох місяців роботи міліції Ви сказали про те, що зручних начальників міліції не буде. Що малося на увазі?

- Якщо нічого не робити, запобігати перед владою – будеш зручний. В теперішній пореволюційній ситуації, коли призначено багато нових голів райдержадміністрацій, дуже часто стикаюся з тим, що вони вперто вимагають призначити до району того чи іншого керівника міліції. Нерідко посилаються на його революційне минуле. В цьому контексті воно мене не цікавить. Мене цікавить професійність працівника, який забезпечуватиме ту чи іншу ділянку роботи.

Я підтримую та поділяю думку міністра внутрішніх справ про те, що його не хвилює, чи влаштовує начальник міліції губернатора або голову райдержадміністрації. Якщо начальник міліції добре працює, то тільки тоді він влаштовуватиме і Президента країни, і міністра. Іншого бути не може.

На жаль, це розуміють не всі. До мене надходять не просто рекомендації, а навіть вимоги призначити ту чи іншу людину на ту чи іншу посаду, враховуючи її революційні заслуги. Я відмовляю – пишуть до Міністерства та далі. Я все одно відмовляю, виразно обґрунтовуючи свою відмову. На щастя, і міністр, і губернатор, і мер Одеси визнають за мною право на остаточну ухвалу в кадрових питаннях.

Нікому й ніколи не накидаю своїх принципів, просто живу за ними. Адже головне для силовика – Закон. І коли хтось намагається переконати тебе, що є Закон для всіх і маленькі закончики для еліти – робиться дуже боляче. Я завжди в таких випадках сперечаюся, розуміючи, що можу за це поплатитися. Але інакше жити не вмію. Гадаю, що міністр перед моїм призначенням визнав про мене все: як добре, так і погане, і направив мене до Одеської області цілком свідомо, розуміючи, що є ті питання, питання Закону та Честі, в яких для мене компроміси неможливі.

- На прес-конференції, яку Ви давали кілька днів тому, багато мовилося про перевірки, що провадяться стосовно діяльності відомих у країні людей – Сергія Ківалова та Руслана Боделана. Розумію, що розмов довкола цих перевірок буде ще більше, і дедалі частіше говоритимуть про політичне замовлення...

- Політикою тут і не пахне. Я чудово розумів власний ступінь відповідальності, починаючи перевірки діяльності структур, що мають стосунок до цих людей. Мої працівники найретельнішим чином збирали й не по одному разу аналізували матеріали, що надійшли. Адже ми не маємо права на розмови та домисли, тільки – факти.

Перевірки провадити було нелегко: адже щодня з телеекранів екс-мер говорив про свою кришталеву чистоту перед законом і вимагав показати матеріали, що доводили б протилежне. Ми не виконували нічийого замовлення, тривала перевірка дотримання інтересів місцевої громади при підписанні низки документів. А в таких випадках є закон, над який себе ставити не можна... Поважаючи себе, поважай своїх супротивників і нормально до них стався...

Коли ж ми мали одержати пояснення з приводу договору щодо реклами (збиток 0,5 млн грн), то, на жаль, Руслан Борисович захворів. Я бажаю йому щонайскорішого одужання і сподіваюся одержати відповіді на наші запитання. Адже й Руслан Борисович, і ви, і я маємо бути рівні перед законом. Хоча я здивований: мер підписує договір з рекламною фірмою. Все-таки існує розуміння рівня...

- А як щодо претензій до ректора ОНЮА Сергія Ківалова?

- Сьогодні не постає питання про те, що він щось порушив. Людина хворіла, після одужання з лікарняним прийшла до слідчих органів і підтвердила готовність дати відповіді на всі наші запитання.

Здебільшого вони стосуються відчуження тих чи інших приміщень академії. Як це абсурдно не звучить, але Ківалов зацікавлений у перевірці. Адже саме вона може довести його правоту. Ми хочемо одержати відповіді на свої запитання щодо дотримання норм законності в декількох випадках. Це абсолютно закономірні запитання. Ми не вносимо дискомфорту в роботу академії, не провадимо якихось інших дій, які б дуже заважали навчальному процесові.

Поперегортавши теку звітів за хабарами, впадаєш у шок від переліку посад шанувальників цього процесу. Тут і 45 тисяч доларів, без яких ніяк не міг прожити перший заступник керівника одного з транспортних підприємств, і 1000 доларів, вручені начальникові відділу призову одного з військкоматів Одеси, і 450 доларів, одержані директором поважного медичного НДІ від орендарів, і хабарі працівникові “Обленерго”, “Одесарибводу”, санепідстанцій. Зрозуміло, що всі ці “заслужені” люди в чеканні відплати за свої гріхи не сидять склавши руки, а вдаються до активних дій. Наслідки Вершняк відчуває на собі постійно.

- За три дні по прибутті до Одеси мені зателефонували та сказали, що надійшов сигнал про те, що я влаштував пиятику в ресторані, - сміється він. – До того ж не розрахувався. Потім пішла гуляти інформація про наявні в мене дві квартири. Я все це вже проходив. “Доброзичливці” навчають пильності...

...Він винаймає приміщення в одному з санаторіїв Одеси, на роботу приїздить на 7.00, від’їздить по 23.00. Саме так звик працювати вже багато років. Команду залишив ту, що й була, оскільки не раз переживав на собі приїзд начальника з цілим комплектом підлеглих, від заступника до прибиральниці. Кримінальний блок добирається роками. Розігнати його – запросто. Але це, з точки зору М. Вершняка, для міліції катастрофа. (“Перші три роки роботи – ти писар при кримінальному розшуку, а потім уже сищик”, - пригадує він стару істину). “Не може бути такого, щоб я приїхав розумний і хороший, а переді мною все було погано”, - міркує він. Люди працюють, судячи з реакції громадськості та наслідків, працюють добре, навіщо ж їх принижувати?

Щиро кажучи, такі інтелігентські міркування в міліції доводилося чути не часто. Хоча, що тут дивного? Говорячи про свою роботу, керівник міліції області розповів про те, що найприємніше його дивує в роботі Міністерства. Це – стиль проведення колегії.

- Я в міліції чверть століття, - говорить він. – Раніше з колегії виносили або виводили людей, з якими “принципово” поговорив керівник. Зараз, за всієї жорсткості нового міністра, ми відчуваємо його повагу до себе. Призначаючи мене на теперішню посаду, він не претендував на те, що він – істина в найвищій інстанції. Просто у Юрія Віталійовича за роки спілкування з працівниками міліції склалося уявлення про те, якою вона мусить бути. Він прийшов із метою змінити міліцію, ставлення до неї в суспільстві та її ставлення до людей. І я сьогодні для цього зроблю все, що від мене залежить”.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті