Це була вже третя селекторна нарада за участю голови Одеської обласної ради Сергія Гриневецького. Оскільки мені довелося бути присутньою на всіх трьох, дуже приємне враження справила активність районів області. Цього разу ніхто не відмовчувався, питання сипалися одне за одним. Зала селекторних нарад Одеської дирекції “Укртелекому” нарешті стала місцем для розмови із зворотнім зв’язком. Що ж, будемо вважати, що попередні зустрічі виконали роль своєрідної “розкачки”, і тепер подібні наради набудуть більш дієвого і практичного відтінку.
АДМІНРЕФОРМА В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
У своєму вступному слові Сергій Гриневецький відзначив низку важливих подій у житті регіону, які відбулися з часу минулої наради (нагадаю ,відтоді минуло трохи більше місяця). Згадуючи урочисте святкування Дня Європи в Одесі та виїзне засідання Комітету ВР з питань європейської інтеграції, яке відбулося напередодні, Сергій Рафаїлович зазначив: “У конкретному випадку органів місцевого самоврядування європейська інтеграція – це проведення територіальної, адміністративної, бюджетної та податкової реформ, які дадуть можливість підвищити фінансову самостійність територіальних громад, створити умови для того, щоб кожна сільська, селищна, міська, районна чи обласна рада мали реальні можливості для реалізації програм внутрішнього розвитку, щоб ці програми мали реальне матеріальне забезпечення. Без цього наше прагнення жити за європейськими взірцями буде залишатися лише прагненнями”.
Сергій Гриневецький нагадав присутнім про ту гостру дискусію, яка виникла на Всеукраїнських зборах представників місцевого самоврядування у Києві навколо питання адміністративно-територіальної реформи. “Перед нами – досвід країн Центральної Європи, в яких були ухвалені відповідні закони, і, зокрема ,досвід Румунії, яка найближчим часом має стати членом ЄС. Наші сусіди ще у 1998 році ухвалили Закон “Про регіональний розвиток”, позитивною рисою якого є чітке визначення фінансових та інституційних механізмів цього розвитку. Зокрема він передбачає створення Національної ради регіонального розвитку, відповідного агентства і фонду. Аналогічні інституції створені і на рівні регіонів розвитку, на які поділена країна. Подібна система дозволяє планувати розвиток регіонів через агентства регіонального розвитку, здійснювати координацію владних структур, залучати кошти з європейських фондів в рамках різноманітних програм.
В Україні ми бачимо протилежну ситуацію. Відсутність чітко визначених нормативів відрахувань загальнодержавних податків до бюджетів областей, практична відсутність місцевої податкової бази практично унеможливлює навіть середньострокове планування розвитку територій. За таких умов, по суті ми можемо здійснювати планування лише на поточний рік. І хоча Одеська область має досвід реалізації середньострокової програми “Регіональна ініціатива”, ухваленої у 2002 році, це швидше виняток, ніж правило.
Мені вже доводилося висувати пропозицію стосовно створення, в якості першого кроку Національного фонду регіонального розвитку, який би формувався за рахунок щорічних відрахувань з державного бюджету. Фінансування проектів мало б здійснюватися на тендерній основі із проведенням експертизи. Це б зробило систему регіонального розвитку більш прозорою, а також зменшило б залежність регіонів від коливань у центрі.”
Що можна додати до цього? Постійні читачі “Одеських вістей” , мабуть, помітили ту увагу, яку газета приділяє проблемі АТР, друкуючи на своїх сторінках різні (інколи полярні) точки зору. Схоже, таких думок незабаром побільшає. Адже обласна рада ( за дорученням Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко) прийняла рішення провести низку кущових семінарів (північ-центр і південь) для обговорення цього питання. Втім ,не будемо забувати, що все це поки що – лише законопроект.
Крім цього, у своїй промові Сергій Гриневецький не оминув і ще одне , цього разу зовнішньополітичне питання – нещодавній самміт країн-членів організації ГУАМ (Грузія-Україна-Азербайджан-Молдова) у Кишиневі. “Для нашого регіону співробітництво України в цій організації має особливе значення з огляду на два фактори, - підкреслив Сергій Рафаїлович. – по-перше, це економічне співробітництво, зокрема у сфері розвитку транспортних та енергетичних комунікацій, пошук інших джерел постачання енергоносіїв. По-друге, - це врегулювання наслідків локальних конфліктів на території держав, які входять до ГУАМ. Як відомо, вирішення Придністровської проблеми є одним з ключових питань для Одеської області.
Ми завжди вважали, що Україна повинна відігравати більш активну роль у переговорах між Молдовою і Придністров’ям. І в цьому контексті заслуговують на увагу останні ініціативи Президента України щодо врегулювання цього питання. Вони були оголошені під час кишинівського самміту, а згодом отримали схвальну оцінку з боку основних учасників переговорів. Це дає нам надію, що таке болюче для нашого регіону питання буде врешті решт вирішене”.
ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДЬ
Що стосується власне порядку денного селекторної наради, то тут обговорювалися два основні питання. Начальник управління обласної ради з майнових відносин Микола Тиндюк розповів про порядок передачі об’єктів соціальної інфраструктури із спільної власності територіальних громад сіл ,селищ та міст області у комунальну власність територіальних громад. Зрозуміло, що перш за все йшлося про соціальні об’єкти, призначені для надання послуг – тобто об’єкти освіти, охорони здоров’я, соціальної допомоги, культурно-освітні, спортивні тощо плюс об’єкти житлово-комунального господарства та об’єкти незавершеного будівництва. Навряд чи пересічному читачеві так вже й потрібно знати всі тонкощі цієї процедури (починаючи від того, хто має бути ініціатором до створення відповідної комісії та оформлення акут передачі). Але тим, хто на місцях займається вирішенням таких справ подібний “лікнеп” (“ликбез” по руски) аж ніяк не зашкодив. Недарма ж навіть лунали прохання оформити весь “алгоритм” у вигляді методики та розіслати на місця! Крім того, Микола Тиндюк пообіцяв при необхідності усіляку допомогу з боку очолюваного ним управління, аж до виїзду на місця і проведення роз’яснювальної роботи безпосередньо у районах. А поки що кілька “популярних” відповідей на деякі з запитань, які пролунали під час селекторної наради.
Біляївка: Відбувається безоплатна передача об’єктів соціальної інфраструктури від певних господарств (які є платниками НДС) до місцевих рад (які НДС не сплачують). На цій підставі районні податкові органи вимагають сплатити певну суму при подібному “переході”, з чим господарства, звичайно, не погоджуються. Чи законна така вимога?
Відповідь (М. Тиндюк): Ні, це лише не зовсім вірне трактування закону на місцях. У разі проблем необхідно звернутися до обласної податкової адміністрації.
Іванівка: Чи планується передача в спільну власність місцевих громад приміщень ,де знаходяться районні редакції та типографії? Мотивація: це дозволило б за рахунок місцевих бюджетів проводити там капітальний ремонт.
Відповідь (М.Тиндюк):Місцева рада чи колектив газети можуть ініціювати подібну пропозицію, але необхідно обґрунтувати її доцільність. Як правило, подібної проблеми не виникає, районні редакції знаходяться в управлінні обласної ради, і кошти на ремонт можна отримати там же, після написання відповідного листа та погодження кошторису.
Кілія:Чи планується якось компенсувати господарствам, кошти, вкладені ними у будівництво об’єктів соціальної інфраструктури (дитячі садки, будинки культури тощо)?
Відповідь (М. Тиндюк):Це було б цілком нормально, але за існуючих законодавчих норм подібних коштів у бюджеті не закладено (тут, до речі, голова обласної ради Сергій Гриневецький подякував за важливе питання і пообіцяв знову підняти його за допомогою народних депутатів від Одещини).
Комінтернівське:Останнім часом почастішали не зовсім зрозумілі перевірки сільських та селищних рад. Виносять документи, знімають ксерокопії, не дають ніяких актів. Перевірки як за дорученням голови райдержадміністрації, так і різних інших служб (КРУ, СБУ тощо). Що означають ці дії?
(оскільки така скарга виявилася не поодинокою, прокоментувати її Сергій Гриневецький доручив керівнику секретаріату обласної ради Миколі Бішлязі):
Відповідь (М. Бішляга):Посилаюся на Статтю 4-ту “Закону про аудиторську діяльність”. Мова може іти про аудиторську перевірку тільки “суб’єктів господарювання”. Органи місцевого самоврядування ними не є ні в якому разі, бо вони не здійснюють будь-якої підприємницької чи господарської діяльності. Більш того, стаття 10 того ж Закону стверджує, що навіть на підприємствах та організаціях, які утримуються за рахунок бюджету, і не займаються господарчою діяльністю, аудиторські перевірки заборонені взагалі. Тому такі дії, на наш погляд, не відповідають вимогам законодавства.
Що стосується вимог надати інформацію, яка може мати значення для безпеки країни, то надавати її можна тільки після письмового запиту керівника служби безпеки (чи виконуючого його обов’язки), а не на вимоги якихось третіх-четвертих осіб ,як це зараз буває. Це чітко прописано у статті 25 “Закону про службу безпеки України”.
“ПІД ЗАВІСУ”
Далі присутні переключилися на інші теми. Вислухали доповідь Володимира Решітника, керівника одного з відділів ДПА в Одеській області про особливості застосування основних положень “Закону України “Про податок з фізичних осіб” у 2005 році. Питань теж було багато, на жаль багато в чому вони були зумовлені недосконалістю нашого законодавства, і якоюсь “розрядкою” запропоновано було лише тісніше співпрацювати місцевим радам з податковими органами. Також Сергій Гриневецький нагадав присутнім про необхідність активізувати роботу з проведення чергового обласного конкурсу сільських та селищних рад на кращий санітарний стан та благоустрій.
Далі він зачитав ще одну важливу заяву. 21 квітня ВР України створила тимчасову слідчу комісію з питань перевірки дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Напрямки роботи визначені такі: дослідження матеріалів щодо фактів порушень конституційних прав і свобод громадян на працю, на вільне волевиявлення, в діяльності органів МВС, прокуратури, СБУ, податкових органів та органів виконавчої влади. Аналіз судової практики в сфері реалізації конституційних прав т дослідження прав про поновлення в правах ,направлення змін до законодавства тощо. Комісія звертається до громадян та громадських організацій України з проханням інформувати про конкретні порушення конституційних прав людини.
Про конкретні факти таких порушень можна інформувати письмово і по телефону.
Письмово – м. Київ, Садова 3а, кабінет 503, голові тимчасової слідчої комісії Мусіяці Віктору Лаврентійовичу. Телефон в Києві 8.-044-255-35-31
А також звертатися у всі обласні ради з поміткою “для тимчасової слідчої комісії з питань перевірки дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Телефони Комісії обласної ради з питань законності, правопорядку, прав громадян та міжнаціональних відносин Одесі : 71-89-295 та 71-89-378.
Після завершення селекторної наради тут же “в робочому темпі” відбулося засідання президії обласної ради. Йшлося про виділення коштів з обласного фонду охорони довкілля. А саме – 57 тисяч гривень на перезатарювання хімічних засобів захисту рослин у контейнери на складі поблизу села Саф’яни Ізмаїльського району.
Слово також узяв депутат обласної ради, керівник обласного об’єднання “Одеса-Агрогаз” Анатолій Радчук. Його стурбованість була викликана досить прикрим фактом: фактично наприкінці травня (тобто на завершення першого півріччя) так і не має чіткого розподілу бюджету розвитку, невідомо, як будуть готуватися до зими об’єкти соціальної сфери... І це при тому, що гроші в обласному бюджеті є! Як висловився Анатолій Євграфович, “гуляє 21 мільйон!”. Зрозуміло, що першоджерело цих проблем – у відсутності чіткої програми дій Кабміну. Схоже що “нагорі” теж вже відчувають цю проблему. Жителям Одещини поки що залишається втішати себе словами Сергія Гриневецького, що наша область чи не єдина на Україні прийняла вже бюджет розвитку. Найближчим часом він має бути узгоджений з обласною адміністрацією, вірогідно, відбудеться спільне засідання президії облради та колегії облдержадміністрації. Адже час спливає швидко, і від роздумів пора вже переходити до дій.
