Як уже повідомлялося, у нашій області створено робочу групу, яка, відповідно до Розпорядження Президента України, провадить комплексну перевірку виконання вимог законодавства у сфері земельних відносин. Уже підбито перші підсумки її роботи…
Що засвідчила інвентаризація?
Перевірка провадилася за багатьма напрямами. Наразі здійснено цілковиту інвентаризацію земель Міністерства оборони, водогосподарчих підприємств і об’єктів оздоровчого та рекреаційного призначення. Поки що не завершено роботу з обліку земель запасу та резервного фонду, промислових підприємств і організацій, транспорту та зв’язку, лісового господарства.
Попередні підсумки, за всієї своєї неповноти, досить і досить тривожні, і вимагають термінових заходів із боку органів як місцевого самоврядування, так і правоохоронних.
Із загальної кількості населених пунктів області грошову оцінку земель проведено лише в кожному третьому. Робота з розмежування земель державної та комунальної власності, із земельно-господарського устрою територій населених пунктів давно застрягла на рівні створення підготовчих документів. При цьому всі посилаються на відсутність коштів. Але факти дають підстави припускати, що в області є особи, зацікавлені і у всілякому гальмуванні необхідного процесу державної важливості.
В уповільненому темпі проектуються межі прибережних захисних смуг, об’єктів природно-заповідного й історико-культурного значення. З понад 75 таких об’єктів проект землевпорядження має тільки один Дунайський біосферний заповідник, хоча й тут з’ясовано чимало неподобств.
Паркові території не обгороджені і не охороняються, не обробляються і не оновлюються. Тут виявлено численні стихійні смітники. З усіх боків “обрізуються” ділянки землі для спорудження житлових комплексів, приватних будинків.
Як приклад, захоплення земель заповідного парку “Юннатський”, що існує вже 75 років в Одесі, по вулиці Тінистій. Сьогодні одесити виходять на мітинги, щоб призупинити незаконні дії тих, хто намагається на цих землях будувати житло.
Так захотіла сільрада
Солідну частку до спільної “чаші” правопорушень поклали багато які органи місцевого самоврядування, що винесли понад 500 (!) ухвал про виділення та передання земельних ділянок, ігноруючи вимоги земельного законодавства.
Найпоширеніше порушення – це відсутність дозволів на вибір земельних ділянок, складання та затвердження проектів. Такі порушення з’ясовано в Кілійському, Татарбунарському та Комінтернівському районах. Наприклад, Визирською сільською радою без складання проекту відведення та технічної документації здано в оренду земельну ділянку 405 гектарів.
В ухвалах не зазначаються умови використання або володіння земельними ділянками. Такі вимоги найчастіше порушуються сільськими радами Болградського та Котовського районів.
Нерідкі випадки, коли сільськими та селищними радами виносяться ухвали з перевищенням своїх повноважень, зокрема надаються земельні ділянки за межами населених пунктів. Хоча це питання належить до компетенції районних держадміністрацій. Таких ухвал в Арцизькому районі винесено цілий десяток. А Шевченківська сільська рада Березівського району розпорядилася про виділення земель резервного фонду у приватну власність ТОВ “Мрія”.
Крім того, при видаванні дозволів на розташування комерційних об’єктів у місцях житлових забудов не враховуються вимоги про зміну цільового використання землі. Це явище набуло масового характеру в кожному районі. Скажімо, на території того ж Березівського району розташовано понад 60 торговельних об’єктів, господарі яких не мають документів на право користування землею, дотепер не підписано договори оренди з органами місцевого самоврядування. Кому в такому разі надходить орендна плата?
Водночас виносяться численні необґрунтовані ухвали про відмову окремим особам у наданні земельних ділянок відповідно до законодавства в Овідіопольському, Білгород-Дністровському, Саратському та Біляївському районах. Це породжує численні скарги, що складають половину всіх звертань громадян області до всіляких інстанцій.
За таких обставин не дивує, що багато які орендарі, власники земельних паїв не поспішають платити за орендовану землю. Сьогодні заборгованість складає 6379 тисяч гривень. Але ж ідеться лише про тих, хто уклав договори.
Перевіряльниками виявлено 5,6 тисячі гектарів землі, що використовується взагалі без договорів про оренду. А це втрата для бюджетів усіх рівнів близько одного мільйона гривень. У Ширяївському районі виявлено 46 випадків самозахоплення землі площею 2840 гектарів. У Савранському зафіксовано 32 такі порушення.
В області не обробляється, за попередніми розрахунками, 22,2 тисячі гектарів землі. Гадаємо, що цифру цю істотно занижено. Адже тільки у Фрунзівському районі є 11 тисяч гектарів непридатних земель, тобто вдвічі більше, ніж зазначалося на нараді. Потребує ретельної перевірки і звітність інших районів області.
О море, море, хто тебе…
Особлива чехарда спостерігається з використанням земель так званої рекреаційної зони. Тут виросли сотні всіляких баз відпочинку, пансіонатів, тимчасових стоянок. Наскільки правомірним є їх існування?
У селі Приморському Кілійського району базами відпочинку використовується 77 гектарів землі. Договори уклали організації, що займають лише половину цієї площі, і то терміном на один рік, без державної реєстрації. Що стосується проектів відведення земельних ділянок, то їх мають лише на трьох об’єктах.
Така ж картина й у Комінтернівському районі, де з волі багатьох сільських рад землі рекреаційного й оздоровчого призначення виділяються без необхідних документів.
Без належних юридичних підстав використовуються 251,7 гектара землі на Будацькій косі в Білгород-Дністровському районі. Така ж картина й у сусідньому Татарбунарському.
А на території рекреаційної зони Санжійка – Грибівка Овідіопольского району встановлено факти самовільного будівництва житла. Тут є яхт-клуб, що свого часу клопотався про виділення землі для збереження маломірного морського та річкового транспорту. А насправді використовує її для дачного будівництва. Матеріали перевірки передано до прокуратури, і залишилося тепер чекати її активних і конкретних дій.
Щоб уявити, якому нападу піддається прибережна морська зона, скажу, що тут встановлено 478 (!) випадків порушення законодавства. Та воно і зрозуміло, коли покарання вилилося лише в 55 тисяч гривень штрафних санкцій. Отже, сплатив - і порушуй далі.
Після нас хоч потоп
Проте, крім моря, в області є ще понад 200 тисяч гектарів земель водного фонду під ріками, каналами, озерами, лиманами, ставками та водоймищами. І там скрізь мусить бути прибережна захисна смуга, що є екологічною будьєрною зоною вздовж водних об’єктів у межах водоохоронних зон. І смужка ця за каталогом мусить бути 25 тисяч гектарів. А в натурі є поки що лише десятина того...
Ці прибережні захисні смуги використовують для будівництва, для смітників. Вони навіть розорюються. Крім того, є 16 випадків самозахоплення земельних ділянок водного фонду. Іноді з’являються й ухвали про виділення ділянок, як це було в Ізмаїльському районі, де райдержадміністрація своєю неправомірною ухвалою від 08.11.02 р. виділила земельну ділянку на острові Татару приватній особі. Чи вирішить ситуацію штраф 510 гривень? А якої відповідальності зазнав за це колишній голова райдержадміністрації С.І. Мазур, що підписав ухвалу?
Та ж картина і з використанням водойм місцевого значення. Скажімо, 12 із них у Біляївському, Комінтернівському, Котовському, Овідіопольському та Роздільнянському районах в оренді без оформлення відповідних документів.
Але є ще 133 більші водойми. Вони - загальнодержавного значення і мають дзеркало 4 тисячі гектарів. Тут-то мусить бути лад. Але немає його! Усі ці водойми також перебувають в оренді без оформлення необхідних документів.
Не подумайте, що автор ратує за бюрократичне нагромадження всіляких паперів. Це справа суто зовнішня. А суть полягає в тому, що орендарі не платять податків ні до державного, ні до місцевих бюджетів. Ось чому з планованих 800 тисяч гривень за п’ять місяців надійшов мізер – 4,7 тисячі до місцевих бюджетів і 14 тисяч до державного. Та й де їм узятися, цим таким потрібним коштам, коли за результатами перевірок встановлено незаконне використання 106 (!) водойм. Тлумачачи на власну користь розбіжність між Земельним і Водним кодексами, деякі свіжоспечені “господарі” водних просторів укладають договори тільки на землю під водоймами, і не вносять орендної плати за використання водойми в цілому. Дуже хитра виходить арифметика, від якої страждають місцеве населення, бюджети сільських і селищних рад.
Особлива плутанина з використанням придунайських водоймищ, прісноводних і морських лиманів, що відносяться до водних об’єктів загальнодержавного значення. Ці водні об’єкти включені в перелік рибальських ділянок, затверджених Кабінетом Міністрів ще в травні 1996 року.
Але крім усього цього, об’єкти ж розташовані на території конкретних районів – Болградського, Ізмаїльського, Кілійського, Ренійського. І в районах мають право знати, хто на воді господар. Але на це просте питання не зміг відповісти жоден керівник вищезазначених районів. Ось до чого справа дійшла! Приїздять невідомі люди з солідними паперами-дозволами і щосили господарюють на місцевих водоймах, не піклуючись ні про їхнє зариблення, ні про їхню екологію. Справа доходить до смішного, коли на водоймах Саратського району господарюють рибалки з Біляївського району, озброєні не тільки потрібними паперами, але й у буквальному значенні. А місцеві мешканці не можуть посидіти на березі з вудкою.
Відплати не уникнути?
Ми перелічили лише невелику частину тих фактів, про які йшлося на засіданні робочої комісії, яку очолює губернатор області В.П. Цушко, і в виступах прокурора області В.Ф. Шахова, начальника управління УМВС України на Одеській залізниці В.І. Момота, інших представників правоохоронних органів. Про це розповімо, коли буде не тільки порушено кримінальні справи (а їх уже передбачається кілька десятків), але й винесені за ними конкретні ухвали судових органів. Поки що про них щось нічого не чути...
А на завершення зазначимо таке. Виступаючи з основною доповіддю, заступник голови облдержадміністрації І.М. Чорбаджи відзначив, що не всі члени робочої комісії поставилися до важливого доручення з усією відповідальністю. Окремі з них самоусунулися від завдання і навіть не подали вчасно потрібних документів про результати перевірки.
Це стосується й деяких голів райдержадміністрацій, які дане їм доручення переадресували до районних землевпорядників, тобто тих, хто є головним винуватцем багатьох із перелічених вище порушень у використанні землі.
І ще один досить тривожний симптом. Як зазначив голова облдержадміністрації Василь Цушко, жоден із промовців на засіданні робочої групи не назвав жодної конкретної організації, ані конкретних осіб, винних у чинених неподобствах із використанням земельних, водних і лісових ресурсів області.Тому й у нас у тексті мало конкретних прізвищ. Гадаємо, згодом вони з’являться, і ми ще розповімо про них.
Допитливий читач напевно помітив, що ми майже не наводимо фактів по місту Одесі. Справа в тому, що в призначений час виконком міськради не надав робочій комісії потрібних документів. Крім того, питання про використання землі в Одесі, особливо в приморській зоні, розглядатиметься на окремому засіданні робочої комісії за участю представників міністерств і відомств.
Крига, як бачимо, зрушила, її удари струшують багато які організації та конкретних осіб. Не скінчилося б усе це черговим переляком. Поживемо – побачимо.
