Протягом багатьох років виконавча влада в Україні чинила спротив створенню нової інституції, яка б здійснювала незалежний контроль за витрачанням бюджетних коштів. Чиновники вперто не бажали, щоб у регіонах діяли представництва Рахункової палати. Але цей спротив подолано. В Одесі почало діяти територіальне управління Рахункової палати України, повноваження якого поширюються на три області – Одеську, Миколаївську та Херсонську.
Наші читачі просять розповісти про новостворений орган незалежного контролю. В зв’язку з цим ми звернулися до Голови Рахункової палати, професора, доктора економічних наук Валентина СИМОНЕНКА з проханням відповісти на кілька питань, пов’язаних з роботою цього незалежного органу.
- Валентине Костянтиновичу, з чим було пов’язано впровадження нової фінансової інституції в країні?
- Рахункова палата почала функціонувати в нашій державі з січня 1997 року з введенням у дію Закону України “Про Рахункову палату України”. У своїй діяльності вона керується цим документом, який закріплює її правовий статус з урахуванням діючих положень Конституції України та рішення Конституційного Суду. Її поява була зумовлена необхідністю забезпечення незалежного контролю за ходом бюджетного процесу та інформування платників податків – громадян України про доцільність, законність та ефективність використання коштів Державного бюджету України, загальнодержавних позабюджетних фондів. Рахункова палата України є державним конституційним органом спеціальної юрисдикції, незалежним від інших органів державної влади України і відповідно до закону здійснює три групи функцій: контрольні, аналітичні та експертні.
- Які головні проблеми з використанням державних коштів були висвітлені й проаналізовані працівниками палати впродовж останніх років?
- Перевірки, проведені Рахунковою палатою в 1997 – 2004 роках щодо використання коштів Державного бюджету України, підтвердили, що практично у всіх державних установах, організаціях, підприємствах використання бюджетних коштів при їх нестачі для фінансування законодавчо визначених напрямів діяльності, не завжди були ефективними. При цьому виключно важливим і характерним є й те, що, незважаючи на досить суворі правові норми покарання, передбачені в Карному кодексі України за порушення законів України, які регулюють використання бюджетних коштів або державної власності, практично ніхто в державі не несе за це ніякої відповідальності. Колишній принцип колективної безвідповідальності продовжує діяти і в сучасних умовах, руйнуючи засади держави.
- У зв’язку з цими важливими висновками, які основні завдання стояли і стоятимуть перед Рахунковою палатою?
- Головним завданням Рахункової палати при проведенні перевірок та ревізій є здійснення контролю за адміністративним, розпорядчим, касовим та фактичним виконанням Державного бюджету України. У першому випадку перевіряється законність (правомірність) та доцільність прийняття, підписання та видання нормативних, адміністративних, розпорядчих, інших документів органами державної влади та органам управління, головними та іншими розпорядниками коштів Державного бюджету України, загальнодержавних цільових, позабюджетних фондів. У другому – перевіряється правильність документального відображення усіх фінансових операцій з бюджетними коштами та коштами позабюджетних фондів, ефективного розпорядження ними, використання за цільовим призначенням у відповідності з актами чинного законодавства України.
- В Україні є кілька контролюючих установ. В чому полягає відмінність Вашої від інших?
- Принципова відмінність Рахункової палати від інших контрольних установ, які існували і існують в Україні, полягає в тому, що вона сформована представницькою владою для контролю за використанням виконавчою владою коштів платників податків, залишаючись одночасно незалежною від осіб та установ, яким доручено розпорядження цими коштами. Таким чином, Рахункова палата є органом зовнішнього фінансового контролю, на відміну від органів контролю відомчого, тобто внутрішнього.
- Такі функціональні обов’язки потребують не тільки високого професіоналізму, але й неабиякої сміливості. Адже доводиться працювати з досить впливовими організаціями і особами.
- Відповідаючи на це питання, хотів би оперувати конкретними фактами. Так, за вісім років роботи Рахункова палата провела понад три тисячі контрольно-ревізійних, контрольно-аналітичних і експертних заходів, перевірила більше трьох тисяч об’єктів, в т.ч. центральні органи виконавчої, законодавчої і судової влади, установи, відомства, підприємства і організації різних форм власності. Її результати свідчать про часту підміну норм законів про Держбюджет підзаконними нормативними актами, тяжіння виконавчої влади до ручного режиму управління коштами Державного бюджету України, велику кількість системних порушень в бюджетній сфері і найголовніше – про відсутність єдиної фінансової, бюджетної та податкової політики в країні. Скажімо, Рахунковою палатою України наприкінці минулого року було перевірено використання коштів Державним управлінням справами при Президенті України (ДУС) за бюджетними програмами в 2003 році і виявлено бюджетних правопорушень на 97 млн грн. Неефективне використання коштів склало 11 млн гривень.
Інша робота аудиторів Рахункової палати – аналіз впливу макроекономічних показників на результати виконання державного бюджету. Так, через збиткову діяльність підприємств у 2003 році державний бюджет втратив 5,1 млрд гривень. Ще одна перевірка виявила, що державні кошти у сумі понад 230 млн грн, які призначалися на створення у 2002 – 2003 роках потужностей з переробки брухту та відходів дорогоцінних металів, використано неефективно та з порушеннями чинного законодавства.
- Іншими словами, Ваші співробітники цікавляться не стільки назвою державної установи чи статусом посадової особи, скільки використанням ними бюджетних та позабюджетних коштів.
- За вісім років нашої роботи перевірками встановлено незаконне, нецільове і неефективне використання коштів Державного бюджету України і загальнодержавних позабюджетних фонді на суму понад 20 (двадцять) мільярдів гривень. На жаль, подібні порушення стали “нормою” економічного життя держави, і мають тенденцію до збільшення…
- Що означає, на Вашу думку, утворення територіальних управлінь Рахункової палати? І яких важливих дій слід чекати з їх боку пересічному громадянину?
- Шлях до створення регіональних управлінь Рахункової палати – це довготривала наполеглива робота парламентарів по розширенню законодавчого поля для здійснення незалежного фінансового контролю, яку багаторазово “ветував” колишній Президент. Вона потребує окремої розповіді. Але те, що сьогодні ми маємо територіальні управління Рахункової палати – це ще один крок до досягнення прозорості використання бюджетних коштів.
Поки що Рахункова палата України не здійснює контроль за використанням коштів місцевих бюджетів. Відповідно до чинного законодавства – це прерогатива місцевих органів самоврядування. У той же час, ми контролюємо законність та ефективність витрачання коштів Державного бюджету, які у вигляді дотацій та субвенцій надходять до місцевих бюджетів. Саме територіальне відділення Рахункової палати поряд із реалізацією інших завдань, визначених Законом, покликані здійснювати цей контроль.
Сьогодні таке управління працює в Одесі й, сподіваюся, результати його роботи оприлюднюватимуться в пресі, як це ми робимо постійно ось уже протягом восьми років, співпрацюючи з редакційними колективами та телеканалами.
