Вийшов у світ журнал, подібних до якого в Одесі ще не було. Йдеться про літературно-художній і громадсько-політичний журнал «AVE» (три значення цього слова: «хай живе!», «слався» і «прощавай»). У центрі обкладинки логотип – «саламандра у вогні» (автор – Юрій В’язовський). Розшифровка проста: культура, і література, як її частина, безсмертні (саламандра у вогні не горить). І які б випробування не випадали на її долю, вона жива.
Коли з'явився перший номер «AVE», багато людей здивувалися, - якою ж повинна була бути сила ентузіазму, фактично, однієї людини, яка не має підтримки і фінансування ані з боку держави, ані з боку спонсорів або влади... Адже Павло Мацкевич вже протягом кількох років випускає збірник «Южный город»!
Який же він є, новий журнал? Зовсім інша ідея, інший підхід, більший розмах, сузір'я імен, відомих усьому світу...
У багатьох країнах захоплено - здивовано відреагували на появу «AVE». «Є, все-таки, в Одесі література і люди, які намагаються їй служити».
Серед авторів – світових знаменитостей, є і колишні (але хіба вони бувають взагалі «колишніми»?!) одесити: Інна Богачинська, Леонід Перловський, Віра Зубарєва, Ольга Збарська та ін. (Свого часу до Спілки письменників не прийняли Інну Богачинську, незважаючи на рекомендацію Андрія Вознесенського – зараз нею пишається Америка, і захоплюється весь світ. Ольга Збарська змогла розкрити свій талант теж, на жаль, поза Одесою...).
Зараз одеські автори одержали можливість публікуватися на сторінках унікального журналу, створеного в Одесі, у складі редакційної ради якого Римма Казакова, Платон Набоков, Віра Зубарєва, багато інших «зірок». І, звичайно, треба прагнути бути гідними такого «сусідства».
П. Мацкевич на досягнутому не зупиняється. Захоплені відгуги друзів і колег з-за кордону його не розслаблюють: він обмірковує шляхи для зростання одеських авторів, шляхи сходження до вершини, іменованою духовною культурою.
