Згідно з Програмою Кабінету Міністрів України «Назустріч людям» Одеська обласна державна адміністрація розробила заходи щодо її виконання в регіоні у 2005 році. Вони затверджені розпорядженням №305/А-2005 від 23.06.2005 року і були опубліковані в «Одеських вістях». Редакція впроваджує нову рубрику «Назустріч людям», під якою публікуватимуться матеріали про хід виконання намічених заходів.
Пропонуємо увазі читачів інтерв’ю нашого кореспондента з головою Савранської райдержадміністрації Миколою Миколайовичем БАЗЕЄМ про те, як виконується пункт Програми про вирішення проблем зайнятості в сільській місцевості.
ПИТАННЯ ОСОБЛИВОЇ ВАЖЛИВОСТІ
У квітні місяці згідно з указом Президента України Віктора Андрійовича Ющенка Савранську районну державну адміністрацію очолив Микола Миколайович Базей, який перед тим обіймав посаду начальника управління економіки РДА. З того часу пройшло близько трьох місяців. Тож при зустрічі поцікавилась, чи визначився новий голова райдержадміністрації з тим, які питання потребують першочергового вирішення, на що слід звернути особливу увагу.
– В районі проблем дуже багато. Більшість з них не вирішувались через недостатнє фінансування та у зв’язку з відсутністю у бюджеті району статті, яка б передбачала рішення проблем загальнорайонного масштабу. Та не варто говорити про те, чого немає і чому його не було. Слід шукати шляхи й методи вирішення найзлободенніших питань. Саме цим нині займається райдержадміністрація. І насамперед треба починати із створення робочих місць.
– Про це говорилось і раніше. У вас є конкретні пропозиції?
– Звичайно. По-перше, це підтримка товаровиробників всіх форм власності і господарювання. По-друге, створення нових підприємств. По-третє, сприянь розвитку малого й середнього бізнесу. А все це – зайнятість.
– Але ж для роботи щодо будь-якого з цих напрямів потрібні кошти, яких, як я розумію, у місцевих бюджетах немає.
– Ви правильно розумієте. Інвестування – ось вихід із даної ситуації. Вже вирішується питання про залучення інвестора на ВАТ “Райагропостач”. На його базі плануємо створити підприємство, яке б справді надавало послуги, забезпечувало агроформування нашого та сусідніх районів запчастинами до сільгосптехніки та автомобілів, мінеральними добривами, засобами захисту рослин. Щодо цього вже чимало зроблено.
– Крім ВАТ “Райагропостач”, у районі є інші недіючі підприємства, що мали колись досить міцну матеріально-технічну базу. Ви вже подбали й про них?
– Авжеж. Не можна допустити, щоб все надбане жителям району впродовж десятиліть, розвалилось, стерлось з лиця землі. Як, наприклад, цегельний завод. Хочу, щоб ми їли савранський хліб. Мали в достатній кількості своїх булочних та кондитерських виробів. Є домовленість з однією фірмою щодо будівництва на території селища сучасного хлібозаводу. Знайшли інвестора.
Важливе значення мають реконструкція та відновлення роботи банно-прального комбінату в селищі Саврань. Вже розроблено відповідний бізнес-проект. Якщо нам вдасться його захистити в облдержадміністрації, то впродовж 2005-2006 років цю проблему буде вирішено. Шукаємо інвесторів для таких об’єктів, як хлібозавод Савранського райСТ, ВАТ “Савранська сільгоспхімія”. ВАТ “Савранське РТП”, що розташоване в Ковбасовій Поляні, колишній райпобуткомбінат.
– Ви про них тільки думаєте, чи вже є певні кроки до реалізації мрій?
– Із чотирьох названих об’єктів по трьох вже є конкретні напрацювання. В стадії завершення відповіді бізнес-проекти. І за сприяння облдержадміністрації проводиться робота для залучення інвесторів.
– Маєте намір змінити вид діяльності цих об’єктів, чи зберегти попередній?
– 50 відсотків підприємств не будуть перепрофільовуватись. Наприклад, на базі колишнього побуткомбінату плануємо створити потужний цех з пошиття та ремонту одягу.
– Що ще передбачають згадані проекти?
– В ході їх реалізації маємо на меті створення потужного підприємства з виробництва соняшникової олії, організацію Центру щодо надання послуг у вирощуванні цукрових буряків. Крім цього, сприятимемо розширенню виробництва ВАТ “Савранський маслозавод” з тим, щоб включити його до списку підприємств експортерів. Його масло “селянське” та сир “чедер південний” цілком конкурентноспроможні товари.
– Чимало людей незадоволені тим, що в свій час “випустили” із Савранського району Вільшанський гранкар’єр. Що ви про це думаєте?
– Я цілком згоден із невдоволеними, тому повернення його із підпорядкування Любашівського ДЕТ вважаю одним із першочергових завдань. Нині фахівці займаються вивченням механізму вирішення цієї проблеми.
– При будівництві автобану, на щастя, район одержав чудову розв’язку. Чи не маєте наміру цим скористатись?
– В даному випадку, як кажуть, сам Бог велить побудувати в районі Дубинового сучасний ринок із кафе, готелем, театром, музеєм народного побуту, мистецтва тощо.
– Під час вирішення таких масштабних проектів, чи не забуваються повсякденні справи, скажімо, підготовка до зими об’єктів соціальної сфери?
– Звичайно ні. Вже вжито необхідних заходів, щоб всі заклади освіти та охорони здоров’я до початку опалювального сезону завезли паливо, виділене на весь 2005 рік. А потім зразу ж, як тільки буде відкрито фінансування на наступний, почнемо завозити решту. Дуже мене турбує недостатня кількість фахівців у сфері охорони здоров’я і те, що ми ще не можемо забезпечити їх житлом. Над вирішенням цього питання адміністрація вже працює.
– Чула, що є певні зміни у транспортному сполученні.
– В міру можливостей дещо робимо для поліпшення пасажирських перевезень. Наприклад, відкрили ще по одному рейсу до кожного населеного пункту району.
– Неважко зрозуміти, що вирішення всього наміченого так чи інакше пов’язане із створенням робочих місць. Щоб стабілізувати ситуацію на ринку праці, скільки, на вашу думку, щорічно необхідно створювати нових робочих місць?
– Не менше 300. Причому робити це треба буде впродовж п’яти років. Це дасть змогу покращити добробут населення району, сприятиме закріпленню молоді в нашій місцевості. До того ж, це додаткові відрахування до бюджету. Та не слід забувати й про те, що за статистичними даними населення району щорічно зменшується на 300 осіб. Сто осіб – за рахунок міграції (виїжджає більше, ніж приїздить), а 200 ми втрачаємо від того, що смертність переважає народжуваність. І з цим ми маємо рахуватися. Адже 300 осіб – це одне таке село, як Гетьманівка.
– Дякую за розмову і бажаю, щоб всі ваші плани і задуми збулись, а від цього виграють всі жителі району.
Савранський район
