Вперше виступ цього хору я почула кілька років тому на обласному фестивалі у Роздільній. І хоча серед колективів, які тоді виступали, було чимало цікавих, цей привертав особливу увагу: співали ветерани. Пізніше познайомилася з однією з учасниць хору, ведучою його концертів Г.С. Самсоновою. Галина Степанівна взагалі людина творча (пише вірші!), і про хор свій вона говорила із захопленням. То що ж це за колектив такий?
Народній хоровій капелі “Ветеран” з Роздільної цього року виповнилося 15 років. Керує нею Галина Романівна Стратулат, а біля витоків стояв нині покійний Іван Архипович Чабаненко. Починали співати десять чоловік, зараз – тридцять п'ять. З перших хористів – Тетяна Василівна Золотарьова, Клавдія Олексіївна Плахотіна, чоловік і дружина Трифонови – Галина Іванівна та Володимир Панасович. Зараз у репертуарі хору близько вісімдесяти пісень – народних, часів Вітчизняної війни, сучасних композиторів. На баяні акомпанує Василь Мельников. “Ветеран” – учасник і призер обласних фестивалів, а звання “народний” носить з 1997 року.
Така, коротенько, “візитна картка” хорової капели з Роздільної. А за офіційними даними стоять “будні і свята”. Втім, як у даному випадку розмежувати їх? Співати – не лише на концертах, але і на репетиціях, – для учасників хору, більшість з яких пенсіонери, – вже саме по собі свято. Репетиції – двічі на тиждень, по дві з половиною години. Але про час їх закінчення ніхто і не згадує. Репетирувати готові скільки завгодно, виступати – коли і де завгодно.
Концертний графік “Ветерана” (як і інших колективів...) підпорядковано святковим і ювілейним датам. Багато виступів було у зв'язку з 60-річчям Великої Перемоги. Регулярно – у середньому один раз на місяць – співають перед відпочивальниками санаторію для ветеранів війни і праці “Салют” в Одесі, виступають у школах Роздільної. Виїздять у села району з концертами, не “прив'язаними” до якоїсь дати.
– Хочемо і могли б частіше виїжджати, – говорить Галина Романівна Стратулат, – але є проблема – транспорт.
Точніше, його відсутність. Не кожне господарство може надати автобус (колектив великий, “Газеллю” не обійтися), потрібно замовляти через автопарк, отже, потрібні гроші. Так, хор “Ветеран” хотів би частіше виступати в селах, тому що приймають його там з вдячністю, зі сльозами радості на очах.
Матеріальне забезпечення самодіяльних колективів взагалі занадто часто залежить від випадку, від того чи вдасться знайти спонсорів (точніше, меценатів), просто добрих помічників. Роздільнянському “Ветерану” у цьому розумінні пощастило. Три учасниці колективу – Марія Сергіївна Рогальська, Віра Григорівна Максименко, Валентина Петрівна Войникова – швачки: їхніми руками пошиті концертні плаття. У придбанні піджаків для виступів хористів допомогли райдержадміністрація і спонсор. Завдяки депутату Верховної Ради В. Калінчуку, придбано п’ятирядний баян “Вальтмейстер”. Серед тих, хто, по можливості, допомагає хору – підприємці І. Дворнік, Л. Марців, В. Ключников. І, звичайно, завжди відчувається підтримка районного управління культури (завідувачка Наталія Сергіївна Пояцика).
Я запитала у Галини Романівни, які пісні у виконанні “Ветерана” найбільше по душі слухачам (хоча і припускала, що відповідь навряд чи може бути однозначною). Так і сталося, але, все-таки, подумавши, моя співрозмовниця відповіла: “Українські”. І розповіла, яке враження справляє на слухачів пісня “Степом, степом...”, коли своїм сильним високим голосом заспівує Валентина Ковальчук. Як шкода, подумалося, що в нас, на міських концертних майданчиках, просто так, без приводу, не виступає хорова капела “Ветеран”. А, до речі, чому? Адже між Роздільною й Одесою сполучення гарне – електрички. А наші артисти завжди готові приїхати.
Роздільнянський район
