Жінка виходила з молочного корпусу явно засмучена. Що сталось?” – поцікавилась знайома, яка йшла назустріч.
– Та знову не “купила” сметани. А завтра онуку привезуть…
– Хіба через цих перекупників докупишся?
В той же час біля автостанції та при вході до ринку добрий десяток жіночок різного віку з бідончиками, сумками, іншою тарою “полюють “ на тих, хто несе, везе на реалізацію молочні продукти, яйця.
Звичайно, що сільчани, не роздумуючи, продають оптом “човникарям” вершкове масло, сметану, сир, бринзу, яйця. Перекупники стараються виторгувати у власників продукції якомога дешевше, наголошуючи на тому, що, мовляв, вони її забирають всю разом. І сільчанам не потрібно буде вистоювати годинами у молочному корпусі за прилавками, чекаючи на поодиноких покупців.
Потім оці хитрі та кмітливі ширяївці сідають на рейсові автобуси або легковички і тримають курс на ринки Одеси. У місті продають і масло, і сметану, і все інше наполовину дорожче, ніж придбали. Таким чином, вони без будь-яких зусиль набивають собі кишені.
Рідко хто з сільгоспвиробників, що приїхали реалізувати молочну продукцію, долають через тісну шеренгу “човникарів”. Через це ми, жителі райцентру, щобазару спостерігаємо порожні прилавки у молочному корпусі. Якщо ж хтось і з’являється тут із таким крамом, то докупитись його не можна. Користуючись тим, що молочної продукції обмаль, її власники “деруть з покупців, як за рідну маму”.
Дехто може сказати, що в селищі теж можна тримати корову і не ремствувати на відсутність сметани, масла чи сиру. Воно то так, але ж не у всіх є така можливість. Одні живуть у багатоквартирних будинках і не мають ні місця, ні права за санітарно-гігієнічними нормами розводити живність. Тим паче, корову. Чимало в селищі людей похилого віку, які, якщо у них і є можливість мати корівчину, то немає вже сил і здоров’я нею клопотатись. Не слід забувати й про те, що саме в Ширяєвому живе найбільше державних службовців району, яким також не до підсобного господарства.
Є в цій проблемі ще один аспект. Оптова торгівля, яка відбувається спонтанно на вулиці, не контролюється санітарно-епідеміологічною службою. Не цікавляться цими “бізнесменами” й податківці. А не завадило б. Можливо, тоді було б менше порушень, а на місцевому ринку більше молочної продукції, причому за доступними цінами. Гадаю, що таке становище склалося не тільки у Ширяєвому.
