Принципова розмова про ситуацію, що склалася сьогодні в системі охорони здоров'я , відбулася на засіданні колегії управління охорони здоров'я облдержадміністрації, яка розглянула підсумки діяльності медичних установ у першому півріччі 2005 року.
Здавалося б, інформація про те, що за рейтинговою оцінкою стану здоров'я населення, ресурсного забезпечення і діяльності установ охорони здоров'я наша область посіла в Україні за підсумками першого півріччя 6 місце з 27, поліпшивши показник аналогічного періоду минулого року на 18 пунктів, повинна була налаштувати колегію на мажорний лад. Проте і в доповіді начальника управління В.С. Лапая, і у виступах учасників засідання звучала, в основному, критична оцінка зробленого, аналізувалися причини, за якими те, що було намічено на аналогічному засіданні півроку тому, або залишилося не реалізованим, або все ще здійснюється черепашачими темпами.
Больові точки нашої охорони здоров'я поки що продовжують такими залишатися, хоча було зроблено чимало зусиль для того, щоб «розрулити» найгостріші проблеми.
У їхньому ряду – питання укомплектованості сільських лікувальних установ медичними кадрами. При тому, що середньообласний показник у минулому півріччі трохи покращився (з 81,1% до 87,1%), сільська медицина укомплектована лікарями лише на 72,6%. В області понад 1100 вакантних посад фахівців, а в Біляївському, Роздільнянському, Ренійському, Татарбунарському, Ширяївському та деяких інших районах і сьогодні є сільські лікарські амбулаторії, у яких лікарів якраз і немає. І таких амбулаторій не багато, не мало – 33. Причини все ті ж: не їдуть у райони випускники медвузів через відсутність житла, необхідних для роботи кабінетів з належним медичним обладнанням, та, до того ж, немає і правових механізмів розв’язання питання у випадку неприбуття молодих фахівців на роботу за направленням.
Первинна ланка надання першої медичної допомоги в селі, як відомо, фельдшерсько-акушерський пункт. І тут гостра проблема кадрів: 48 ФАПів все ще не укомплектовані медичними працівниками, а це означає, що і виконувати покладені на них функції вони не можуть.
Певні кроки зроблено щодо впровадження сімейної медицини. На початок року функціонували 55 установ сімейної медицини, зараз їх 87 (у районах – 77). Проте укомплектованість фахівцями практично не змінилася – і з цього показника наша область перебуває внизу рейтингової таблиці. Жодної амбулаторії сімейної медицини не відкрито в м. Ізмаїлі і Білгороді-Дністровському, а також в Ізмаїльському і Красноокнянскому районах. У Фрунзівському районі амбулаторії створено, але укомплектовані фахівцями всього на 27,6%, а в Савранському і Білгород-Дністровському районах в амбулаторіях сімейної медицини лікарів і зовсім немає. Складається враження, що в деяких райдержадміністраціях цю дуже важливу справу вважають другорядною. Тим часом впровадження сімейної медицини входить до Програми діяльності Кабміну «Назустріч людям».
Гостре питання – і епідситуація з туберкульозу. Відзначаючи підвищення ефективності лікування хворих, збільшення охоплення дітей туберкулінодіагностикою і виявлення тих, хто захворів на туберкульоз при профілактичних обстеженнях, В.С. Лапай підкреслив, що проблема далека від розв’язання. Захворюваність всіма формами активного туберкульозу у першому півріччі становила 51,7 на 100 тисяч населення – зростання у порівнянні з аналогічним періодом 2004 року на 19,7%. Більше, ніж у двічі зросла захворюваність у Великомихайлівському, Березівському, Іванівському районах, а в Миколаївському – у 5 разів (!), збільшилася питома вага деструктивних форм захворювання. У той же час фінансування протитуберкульозних заходів за рахунок місцевих бюджетів – у мінусі, районні і міські міжвідомчі комісії з питань профілактики і боротьби з туберкульозом практично не працюють.
ВІЛ-інфекція у нашій області від спорадичних випадків розвинулася в епідемію: щороку реєструється понад тисяча первинно інфікованих. Відповідно зросла захворюваність ВІЛ\СНІДом (на 24,5% у 2004 році) і досягла 59,8 на 100 тисяч населення. Найсумніше, як відзначала у своєму виступі перший заступник начальника управління О.В.Годлевська, СНІД продовжує вражати і дітей: з початку року 6 діток, які народилися з ВІЛ, померли від цієї хвороби.
Проблема більше соціальна, ніж медична, дуже витратна, програма у боротьбі з ВІЛ\СНІДом потребує серйознішого фінансування. Потрійна антиретровірусна терапія – дороге лікування, а проводитися воно повинно хворим на СНІД довічно і безкоштовно. Сьогодні такі можливості вишукали для 400 пацієнтів обласного центру з профілактики і боротьби зі СНІДом, а мають потребу в лікуванні близько 4 тисяч. Великі надії медики покладають на Координаційну раду з питань запобігання поширення ВІЛ\СНІДу, створену при облдержадміністрації, до складу якої входять представники державних органів, обласної ради, неурядових організацій.
Як і раніше, викликають тривогу показники дитячої і материнської смертності. Тенденція до погіршання репродуктивного здоров'я жінок, все ще недостатній рівень надання медичної допомоги новонародженим дітям, які з'явилися на світ з вродженими патологіями, – наслідок і того, що 80% спеціалізованої медичної апаратури у пологових будинках, дитячих лікарнях – на грані морального і фізичного зношення. Одещина, до того ж, єдина область, яка не має свого перінатального центру: необхідність у ньому давно назріла. У першому півріччі в області народилося 11408 діток, і багатьох наслідків уроджених пороків можна було б уникнути, маючи відповідну матеріально-технічну медичну базу. Медики порахували: не так багато і треба на переоснащення пологових відділень райлікарень, дитячих медзакладів – 4 мільйони гривень.
Фінансування медичної галузі завжди було притчею во язицех. Проте у першому півріччі на утримання установ охорони здоров'я області було спрямовано 93,1% від передбаченого обсягу асигнувань, – 203,5 мільйона гривень. За рахунок позабюджетних джерел фінансування додалося ще 17,1 мільйона гривень. Не малі, прямо скажемо, кошти. На колегії ішлося і про те, як потрібно ними грамотно розпоряджатися, щоб жодна бюджетна копійка не витрачалася вхолосту. Відповідно, назріло питання і про раціональне використання ліжкового фонду, і про скорочення «непрацюючих» лікарняних ліжок, і про розвиток стаціонарзамінюючих технологій, у першу чергу – денних стаціонарів (область у цьому питанні істотно відстає від інших регіонів України, рейтингове місце – 25).
Аналізувалася на засіданні і діяльність лікарняних кас: їх в області нині нараховується 25, і вони зуміли додатково залучити у скарбницю медустанов 7 мільйонів гривень, відзначив директор Одеської міської лікарняної каси С.І. Дарієнко. Ішлося і про те, як здійснюється план інформатизації системи охорони здоров'я на обласному та районному рівнях (незадовільно, як виявилося, хоча це дає певну економію бюджетних витрат на інформаційне обслуговування). Питання забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя регіону порушила на засіданні Головний державний санітарний лікар області Л.І. Засипка, проблемам міських і районних установ охорони здоров'я присвятили свої виступи заступник начальника управління охорони здоров'я Одеської міськради В.М. Коган, головний лікар Савранського району В.І. Байрак.
Пам'ятаю, виступаючи перед медиками на засіданні колегії управління за підсумками 2004 року, голова облдержадміністрації В.П. Цушко говорив про проблеми, розв’язання яких вважає першочерговим. Тоді теж ішлося про кадри для сільської медицини, насамперед – для ФАПів, і про створення лікарям належних умов для роботи, про виконання програм щодо боротьби з туберкульозом, ВІЛ\СНІДом, про загальну диспансеризацію населення тощо. Причому, увага присутніх на колегії голів райдержадміністрацій і тоді зверталася на конкретні заходи, які необхідно розпочати, щоб поліпшити стан справ у сільській медицині.
Минуло півроку, і, як резонно зазначив Василь Петрович, настав час робити висновки. Виступ його був несподівано різким і для багатьох неприємним, але, мабуть, час для жорсткіших оцінок справді настав. Нічим не виправдано те, що в районах не виділяються кошти на проведення профоглядів у рамках програми боротьби проти туберкульозу: навіть при наявності виділеної пересувної флюорографічної установки зриваються графіки оглядів. Голова облдержадміністрації підкреслив: найбільш повне проходження диспансеризації, підготовка медустанов до опалювального сезону, створення належних умов для діяльності ФАПів, амбулаторій сімейної медицини – під особисту відповідальність як головлікарів, так і голів, заступників голів райдержадміністрацій. Щодо забезпечення лікарів житлом – пропозиція районній владі визначитися у двомісячний термін: скільки можна воду в ступі товкти? Підтримав губернатор ідею повсюдного створення лікарняних кас за умови чіткого контролю за тим, щоб жодна копійка не була витрачена не за призначенням. З усіх порушених на засіданні колегії проблем В.П. Цушко призначив стислі терміни вжиття заходів, пообіцявши, зі свого боку, щотижневий контроль за їх виконанням.
Жорсткість постановки питання продиктована вимогами часу. У недавно ухвалених «Заходах обласної державної адміністрації щодо виконання Програми Кабінету Міністрів України «Назустріч людям» визначено і завдання галузі охорони здоров'я на найближчий період, що, власне, і обговорювалися на підсумковому засіданні колегії. І треба зробити все, щоб вони були виконані, а не залишилися в людей у пам'яті чимось схожим на протокол про наміри.
