– з цього запитання почалася наша бесіда з Н.О. ДУБОВИК, головою обкому профспілки працівників освіти і науки.
– Ніно Олександрівно, якщо розібратися, то профспілка була і залишається найстійкішим і найбойовитішим захисником педагогів, особливо в соціальній сфері. Можливо, тому вчителям періодично підвищують зарплатню. Схоже, ви домоглися свого…
– На жаль, про цілковиту перемогу говорити поки що рано. Хоча, справді, цього року для працівників освіти зроблено чимало. Тільки одну зарплатню підвищували три рази. Із січня 2005 р. на 10,5%, потім з квітня на 10,7% і з липня на 6,9%. У підсумку – підвищення майже на третину від тієї, що існувала. Реалізовано і норми законів України “Про загальну середню освіту” і “Про дошкільну освіту”. Педнавантаження вчителів початкових класів з першого січня цього року складає 18 годин на тиждень, а дитсадівських вихователів – 30 годин на тиждень. Усе це в цілому позитивно позначилося на оплаті вчительської праці. Проте заспокоюватися рано, оскільки не виконано нашу головну вимогу. Йдеться про реалізацію статті 57-ї Закону України “Про освіту”. У ній сказано, що вчительська зарплатня не повинна відставати від середньої у промисловості. Але поки що ми не встигаємо за працівниками цієї сфери: так у травні цього року середня зарплатня у промисловості склала 926 гривень, а в освіті лише 616, причому з урахуванням усіх надбавок, доплат. Але ми від свого не відступимо, і будемо домагатися якнайшвидшого впровадження цієї статті в повному обсязі.
– З першого вересня, як відомо, впроваджується єдина тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів. Що це дасть вчителям?
– Безумовно, вони від цього тільки виграють. Адже чим вищий розряд, тим вища зарплатня. У початкуючого молодого фахівця це буде сьомий розряд з коефіцієнтом 1,2 – близько 400 гривень. Усього ж таких розрядів буде 25. Причому, впроваджуватися тарифна сітка буде у три етапи. І Президент, і міністр освіти на останньому етапі пообіцяли значно підвищити коефіцієнт. До ЦК профспілки надійшли пропозиції щодо впровадження тарифної сітки, але поки що ми цей проект не завізували.
– Чому? Адже нововпровадження піде на користь вчителям…
– Ми ретельно відслідковуємо всі документи, і деякі моменти нас не влаштовують. Наприклад, ми наполягали, що при зміні мінімальної зарплатні повинен змінюватися і посадовий оклад “першорозрядників”, отже, і працівників інших розрядів. Друге – потрібно, щоб Кабмін чітко визначив терміни впровадження єдиної тарифної сітки. Бажано, щоб другий етап вже запрацював із січня майбутнього року, тоді до липня зарплатня молодого вчителя зросте на 100 гривень. І, нарешті, ще одна важлива умова: єдина сітка в жодному разі не повинна суперечити чинним положенням і пільгам. Так, повинні зберегтися виплата за вислугу років, оздоровчі, преміальні, комунальні пільги для сільських вчителів. Залишається чинною і наша головна вимога – досягти рівня оплати праці в промисловості. Якщо всі ці моменти будуть узгоджені, профспілка погодиться з впровадженням єдиної тарифної сітки.
– Ось би усім таких захисників – настільки скрупульозно, наполегливо Ви захищаєте інтереси педагогів…
– Адже миритися з таким станом справ у освіті більше не можна. При сьогоднішніх окладах молодих у школу не заманиш. Ось і тримається вона, переважно, на пенсіонерах. А що буде, якщо вони підуть на заслужений відпочинок?
– До речі, як справи з пенсіями вчителів?
– Поки що хвалитися немає чим. Але ще три роки тому це питання було внесено до Національної доктрини освіти України. Йдеться про те, щоб пенсію працівникам освіти виплачувати в розмірі 80 – 90% від зарплатні. Ми намагаємося домогтися виконання цього пункту. При цьому вчитель, на відміну від того ж держслужбовця, повинен зберегти право на сумісництво, літню відпустку, і вихід на пенсію за вислугою років після 25 років праці.
– Як закріпити молодих вчителів у сільській місцевості?
– Є тільки один шлях – створити гідні умови для праці та побуту. Якщо цього не буде, жодні цільові прийоми не допоможуть. Саме тому в липневому Указі Президента “Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування і розвитку освіти в Україні” так багато уваги приділяється молодим фахівцям. Йдеться, наприклад, про доплати протягом трьох років, про гроші на облаштування. Але найболюче питання – це, звичайно ж, житло. У нас є добрі приклади, коли й у Одесі, і в Овідіопольському, Саратському, Комінтернівському районах хоча і не часто, але все-таки давали квартири вчителям. Напевно, потрібно й інші ефективні механізми щодо забезпечення житлом педпрацівників. Можливо, допомагати їм будматеріалами, або виділяти пільговий кредит на будівництво житлового будинку.
– Чи вчасно вчителі одержують зарплатню?
– Переважно, так. Проте заборгованість в області є, і складає вона 1 мільйон 716 тисяч. Найбільші борги в Білгороді-Дністровському – 830 тис. гривень, у Савранському – 348, у Балтському – 287, у Кодимському – 251. Нам стало відомо, що люди пішли у відпустку без відпускних. Це, звичайно, неприпустимо, і на серпневих конференціях ми загостримо увагу на цих фактах.
