Урожай-2005

КОМБАЙНЕРИ З МОБІЛКАМИ

Тут просто степ.

Пшениця щира,

Дрібна роса на дні ярів.

Тут в липні хилиться колосся.

Хрипить машин потужний клич.

Ні, тут нема но що дивитись,

А от роботи – стане всім.

Ці рядки Тараса Федюка спливли з пам'яті, коли під'їхала до одного з пшеничних ланів фермерского господарства «Гранат», що в Любашівському районі. Збирання ранніх зернових завершували. На пшеничному полі снували один за одним два комбайни. Комбайнер Олександр Петрович Шутов почав вивантажувати зерно в автомобіль, який щойно викликав по мобільному телефону. До речі, у господарстві із 60 працюючих – 40 забезпечені мобільним зв’язком. Зрозуміло, що купувались вони не в один день і не в один рік. Але, як вважає керівник “Граната” Анатолій Іванович Артеменко, вони дуже необхідні в роботі. І затрати, понесені на їхнє придбання, окупились.

Та повернімось до Олександра Петровича, для якого нинішні жнива визначні. По-перше, вони – тридцяті в його трудовій біографії, по-друге, він одержав новенький “ДОН-1500”.

– На цій машині не робота, а суцільне задоволення, – говорить комбайнер.

Радіє хлібороб і з того, що пшеничка гарна вродила – є що збирати.

В іншій загінці зупинився “Фортшрітт”. І ми поспішаємо до нього. Та нас випереджає технічна допомога. Виявляється, відключився кондиціонер. Тож Анатолій Петрович Гончарук (саме він працював на цьому комбайні) зразу і викликав допомогу. Користуючись короткочасною зупинкою, починаємо розмову. Як і його колега, Анатолій Петрович дуже задоволений нинішніми жнивами. І найперше тому, що врожай радує. Та й погода сприяла збиранню. Щодо врожайності, то справді є чому потішитись. В середньому озима пшениця видала понад 50 центнерів з гектара. А поле, на якому ми зустріли комбайнера-ювіляра, дало більше 60 центнерів з гектара. Були окремі площі, де збирали і по 80 центнерів з гектара.

Все зерно зразу ж очищалось, досушувалось і завозилось у завчасно підготовлені склади. Як виявилось, тут щорічно чекають вигідної ціни, а вже потім реалізовують. До того ж, вивозять хліб в порт виключно власними автомобілями.

– Це значно вигідніше, – говорить керівник господарства А.І. Артеменко.

До речі, він відноситься до тих людей, які все прораховують, все завчасно планують. В цьому агроформуванні нічого не робиться спонтанно. Зрозуміло, що від такого господарювання і толку більше. Анатолій Іванович працює на перспективу. Нові комбайни, великі автомобілі ніколи не простоють. Якщо немає роботи в господарстві, для них знаходиться діло в інших підприємствах та організаціях. Нерідко далеко за межами району. Варто сказати, що й жнива починали з Троїцької зони. А по завершенні збирання в своєму господарстві переберуться у Київську область. Договір про це укладено завчасно. Таким чином і механізатор заробить зайву копійку, і господарство не буде в накладі.

Про новаторство і перспективність “Гранату” свідчить те, що у минулому році А.І. Артеменка напередодні Дня незалежності вітав голова облдержадміністрації і на знак значних трудових здобутків надав безпроцентний кредит на п’ять років, за який Анатолій Іванович придбав для господарства автомобіль “Джип”. Слід сказати, що в той день було відзначено всього дев’ять фермерів з області. А ще розповідь про Ф/Г “Гранат” та його керівника виділено на 90-й сторінці книжки “Діловий імідж України”, в якій зібрано матеріали про відатних представників економічного та інтелектуального потенціалу України. Від Одеської області до цієї книжки ввійшло всього шість осіб. Анатолій Іванович був удостоєний честі побувати в Києві на презентації цієї книжки, де йому було її вручено.

Це – визнання досягнень як керівника, так і всього колективу.

«ДОН» – ЦЕ КЛАСНО, А НОВИЙ «ДОН» – ЦЕ СУПЕР

Комбайн зупинився біля автомобіля, випорожнив бункер, комбайнер В.А. Гончарук обмінявся декількома словами зі своїм помічником С.В. Танасійчуком, і той продовжив обмолот ячменю. А ми залишились край поля. Василь Андрійович захоплено дивився вслід своєму напарнику, який впевнено вів степового корабля.

Що ви можете сказати про нинішні жнива? – звертаюсь до комбайнера.

Василь Андрійович посміхається і радісно промовляє:

– Для мене вони особливі. Маю 22 роки механізаторського стажу. З них 16 працюю комбайнером. Весь час жнивував на “Нивах”, “Колосах”. Років три тому видав з бункера своєї “Ниви” 60 тонн зерна. То був найвищий намолот в районі. Тоді мене, як лідера, перевели на “Дон-1500”. Звичайно він був уже не новий, але після попереднього комбайна на ньому було класно працювати. А в нинішньому році доля мені усміхнулась – я одержав новий “Дон”. Це взагалі – супер. Ще жнива не закінчились, а ми з помічником намолотили понад дві тисячі тонн зерна. Радіємо не лише ми, а й наші родини. Адже це не просто рекорд, а ще й заробіток. А мені, як батькові чотирьох дітей, кожна копійка дорога.

В цьому році у ЗАТ АПК “Саврань” на збиранні ранніх зернових працюють тільки “Дони”, хоч в господарстві ще збереглись і “Ниви”.

– Ми підрахували, – говорить генеральний директор товариства Володимир Ростиславович Бондарчук, – і дійшли висновку, що ефективніше жнивувати новими комбайнами. Хоч і навантаження досить високе, і трохи затягнеться збирання, та ми скоротимо втрати зерна, які неминучі на старій техніці.

Наймати, чи орендувати чужу тут теж не звикли. Хай краще свої люди зароблять. Тим паче, що кожного року машино-тракторний парк поповнюється новими агрегатами. На цю справу тут щорічно витрачають від 500 до 700 тисяч гривень. Торік, наприклад, придбали комбайн “Дон-1500”, 6 сівалок, 2 дискові борони, 8 культиваторів. Всі учасники жнив забезпечені спецодягом, безкоштовним триразовим гарячим харчуванням.

Всі ці витрати окуплюються високими врожаями. Торік, наприклад, валовий намолот в цьому господарстві становив біля семи тисяч гривень. Нині вже є шість, і, за попередніми підрахунками, ще буде зо три. До речі – це найвищий ужинок в районі.

– За рахунок чого вдалось його досягти? Напевне, розширили посівні площі? – цікавлюсь у генерального директора.

– Ні. У нас зросла врожайність. В цьому році ми на окремих площах збираємо по 50 – 60 центнерів пшениці з кожного гектара.

– Що ж сприяє цьому?

– Найперше, ми займаємось сортооновленням. Як правило, підбираємо ті сорти, які найпродуктивніші на нашій території. Це – пшениці “Селянка”, “Ніконія”, “Куяльник”, “Ювілейна”, “Панна” та інші. Серед ячменів віддаємо перевагу озимим сортам “Россава” та “Південний”. В нинішньому році випробували “Вакулу”, який видав по 45 центнерів з гектара.

– А ще ми велику увагу приділяємо технології вирощування, – додає головний агроном товариства Микола Білоус. – Останні роки обов’язково сіємо з одночасним внесенням мінеральних добрив. Потім підживлюємо, обробляємо посіви гербіцидами від шкідників та бур’янів. От і результат.

А ще треба додати, що в цьому господарстві все робиться завчасно. Техніка лагодиться на початку зими, тоді ж заготовляють ПММ і насіння. На сьогоднішній день тут забезпечені пальним на весь комплекс робіт аж до першого жовтня. А при такому підході є можливість не переплачувати. Наприклад, частку дизпалива тут придбали ще до подорожчання.

На сьогоднішній день жнива в цьому господарстві наближаються до кінця, а хліборобські турботи тривають. Повним ходом йде підготовка площ під сівбу озимих, доводиться до посівних кондицій насіння тощо. Тобто, все робиться для того, щоб і наступний врожай порадував, щоб ужинок не зменшувався, а зростав.

Выпуск: 

Схожі статті