В приймальню Сергія Козицького – начальника Одеського міського управління освіти – я потрапила незадовго до початку нового навчального року. Сюди постійно заходили люди: то директорка школи, то інспектор ДАІ, то вчитель фізкультури, то керівник якогось відділу з паперами... Всім потрібно було щось з’ясувати, уточнити, підписати... Що й казати – момент напружений.
– О, журналісти в нас тут також кожен день бувають, – посміхнулася секретарка.
Я не здивувалася. Що ж, як не крути, є в моїй професії «вічні теми»: жнива, підготовка до зими, початок навчального року... І від відчуття вторинності рятує тільки те, що кожного разу ти знаєш: є люди, для яких ця інформація актуальна саме зараз. І навіть знаходиш своєрідний спортивний азарт у тому, щоб шукати якісь відмінності. Тож інтерв’ю з Сергієм Козицьким я вирішила подати у формі коротких блоків, які стосуються тих чи інших тем.
ВІДПОЧИНОК
“Кажуть, що успішно працювати може лише та людина, яка вміє відпочивати. В Указі Президента було сказано, що протягом канікул ми маємо оздоровити 50% дітей. Вдалося лише 23-25%. Здається, нібито мало, але все пізнається у порівнянні. Наприклад, минулого року було оздоровлено менше 10% дітей. Тобто збільшення в 2,5 раза я вважаю досить значним. За які кошти? 1 млн 600 тис гривень на оздоровлення виділило місто. Їх витрачено на путівки до таких таборів, як “Мрія” чи “Вікторія”. Крім того, діти відпочивали у пришкільних таборах. І якщо минулого року їх було 51, то цього року ми тільки в червні відкрили 94 табори. У них вже за першу зміну оздоровилося 8 тисяч 200 дітей (а в минулому році взагалі тільки 7 тисяч дітей). Загалом оздоровлено близько 20 тисяч дітей, не враховуючи тих, кому дістали путівки батьки за місцем роботи. Питання про літній відпочинок дітей розглядалося Одеською облдержадміністрацією та Одеським міськвиконкомом. Після зауважень про те, що “зроблено не все можливе”, в серпні в Одесі додатково відкрили ще 57 таборів. З 1 по 18 серпня у них відпочили ще 5 тисяч дітей. Тобто наші школярі набралися літніх вражень і готові до навчання.”
НОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ РІК
“Перший раз у перший клас” цього року в Одесі підуть 7 тисяч 200 дітей, а всього за парти сядуть близько 90 тисяч учнів. Навчатимуться вони у 131 загальноосвітній школі (плюс 3 вечірніх). Приватні школи ми тут не рахуємо, бо деякі з них то відкриваються, то закриваються, але в середньому їхня кількість коливається на рівні двох з половиною десятків.
Цього року вперше буде виконана постанова Кабінету Міністрів про обов’язкове гаряче харчування для всіх школярів початкової школи. В минулі роки тільки перший клас годували обідами безплатно. Зараз же мер Одеси Едуард Гурвіц наказав забезпечити гарячим харчуванням всіх дітей з 1 по 4 класи. Це досить велика кількість – 29 тисяч школярів. Помноживши цю цифру на вартість обіду ( 3 гривні 20 копійок) одержимо приблизно 100 тисяч гривень або 20 тисяч доларів щоденно. А якщо додати до цього безплатні гарячі обіди для пільгового контингенту школярів (чорнобильці, напівсироти), то ми дізнаємося, що обласний центр щоденно витрачатиме на ці цілі близько 25 тисяч доларів.
Як визнав Сергій Козицький, подібне фінансування “в бюджеті передбачено не повністю, тому ми вимушені будемо залучати частково позабюджетні кошти.”
Кілька слів стосовно самого навчального процесу. У 39 країнах світу повна середня освіта вимагає 13 років. Тому наш перехід до 12-літньої системи, на думку Сергія Васильовича, є наближенням до євростандартів. Цього року 5-ті класи же переходять на експериментальну 12-річну програму. Що стосується забезпечення підручниками, то за старою програмою воно – “нормальне”, а з експериментальним 5-м класом є деякі труднощі. Точніше, самі підручники є, треба їх тільки розвезти по школах...
До речі, цього року з’явиться і новий предмет “Християнська етика”. Предмет, щоправда, необов’язковий, який діти будуть вивчати за вибором батьків. Але, як каже Сергій Козицький: “В тому, що діти будуть вивчати біблійну мораль, немає нічого поганого. Я вважаю, що це перший крок до того, щоб якісь моральні цінності відновилися в суспільстві. Адже найстрашніша проблема у нас – що соціальних сиріт більше, ніж фізичних. Це криза суспільства, і тому повернення етики, моралі вкрай необхідне.”
ПОВЕРНЕННЯ ТРАДИЦІЙ
А зараз – приємна новина для “першоклашок” та їхніх батьків. Мером Одеси Едуардом Гурвіцем відновлено традицію – подарунки (рюкзаки) до 1 вересня.
А от у 10-му класі відновлюється читання курсу “Ми – одесити”, який вже викладався в 97 – 98-му роках. За словами Сергія Козицького: “ Вважаю, що такий краєзнавчий курс, який виховує любов до свого міста, є кроком до любові до великої Батьківщини. Приємно, що наше починання підтримано не тільки в Україні, але й за її межами. В Москві почали вивчати курс “Москвоведение”, в Санкт-Петербурзі “Северная столица России”, в Києві вже 5 років вивчають курс “Києве рідний мій”, а у Львові з минулого року – “Львовознавство”. Так що ми започаткували хорошу традицію.
Безумовно підручник трохи застарів за 8 років. Треба внести деякі корективи, особливо описати останні події, і ми зараз над цим працюємо. Крім того, потрібно додати розділ, якого не було раніше – “Місцеве самоврядування”.
ВЧИТЕЛІ
А хто ж буде вчити наших дітей? Чи достатньо укомплектовано кадрами школи, що отримують вчителі за свою працю?
Знову розповідає Сергій Козицький: “Я вже кілька разів на нарадах ставив перед заврайвідділів освіти запитання: чи є вакансії? Вакансій практично немає. Подивіться: зарплата вчителя стала така, як середня заробітна платня по промисловості в Україні. Вчителям почали вже “виплачувати 57 статтю” (за вислугу років, перевірку зошитів тощо). Тому вакансій зараз немає, я думаю і не буде. Хіба що кілька посад вчителів фізкультури та допризовної військової підготовки. Можливо, десь щось директор приховує, я це не виключаю, але такої масової проблеми як раніше, коли в Одесі було по 100 – 300 вакансій, немає і близько.
Безумовно, є проблеми старіння викладацького складу. Чого гріха таїти: з 93-го по 2003 рік притоку молодих сил фактично не було. Хто після закінчення вищого навчального закладу піде працювати на 180 – 200 гривень? Зараз я сподіваюсь, що молодь буде.”
P.S.
І ще кілька слів на завершення. У вересні, крім навчання, наших дітей чекає чимало різнопланових заходів. Та й сам початок навчального року трохи розтягнувся у часі: 1 вересня – День знань, 2 вересня – вихідний (День міста), 3-4 – вже законні вихідні. Щоб скомпенсувати робочий день, школярі навчатимуться у суботу 10 вересня. Крім того, важливо не просто розпочати навчальний рік, а розпочати його якісно. Так, на недавній нараді у 1-го заступника Одеського міського голови Анатолія Ворохаєва говорилося про те, що кожна школа має брати під контроль усіх “своїх” дітей і кожного тижня сповіщати, хто не відвідує школу. Адже навчання – це справді справа серйозна...
