Народна мудрість гласить, що наше сьогоднішнє життя зосереджене у майбутньому. Тож, як подбаємо про завтрашній день наших дітей, таку й матимемо старість. “Саме ставлення нації до найменших і найстарших, – підкреслює Глава нашої держави Віктор Ющенко, – є мірою соціальності, гуманності і духовності”.
Новою владою вже зроблено реальні кроки для заохочення народжуваності та кращого соціального забезпечення: більш як в 11 разів збільшено допомогу при народженні дитини, діє закон з охорони дитинства й материнства, ратифіковано конвенції про захист прав і свобод дитини. Та чи зможемо ми лише цим ощасливити наших дітей і докорінно змінити демографічну ситуацію на краще? Декларації – це одне, а реальність – дещо інше.
Спробуємо з’ясувати ситуацію, виходячи з даних нашого району. Як повідомила медсестра з жіночої консультації Людмила Бадера, зараз на обліку перебуває 145 вагітних жінок, на 10 більше, ніж торік. Вік майбутніх матерів від 15 до 40 років. Переважає сільське населення – 62 відсотки.
Спеціаліста турбує те, що майже 50 відсотків вагітних мають якісь певні патології, що, звичайно, ускладнює пологи. А найбільш дивним є те, що більшість жінок, які планують стати матерями вперше, або народити ще одну дитину, ніде не працює, а деякі незаміжні. У день нашого візиту гінеколога відвідали сім вагітних, шість з них – непрацюючі.
На що розраховують ці матері? Більшість на допомогу держави. Звичайно, цифра (особливо для незайнятих на виробництві) більш ніж вражаюча – 8 тисяч гривень!!!
За повідомленням Олександра Гарбуза, начальника відділу соціальних компенсацій районного УПСЗН, за період з квітня по червень 13 чоловік подали заяви на отримання допомоги при народженні дитини на загальну суму 56224 гривні.
Їм виплачена перша допомога – у розмірі 3384 гривні і щомісячна – майже 400 гривень. Отримують матері кошти у відділенні “Імексбанку” та “Укрпошти” за складеними відомостями.
Отже, гроші держава дала. А що далі?
Давайте запитаємо про це когось із тих, хто вже отримав першу суму майже 3400 гривень, чи вистачило цих коштів на “придане” для немовляти.
Вісімнадцятирічна мама відмовилась назвати своє прізвище, але достеменно розповіла про ціни. Найдешевша коляска коштує 300 гривень, ліжко – від 200 грн, ковдра – 50, сорочечка ситцева – 2,5 гривні, байкова – 5,6, шапочка – 3, пелюшка – 5, пустушка – 6 – 10 гривень, пляшка-дозатор – від 5 до 25 гривень. На “Дитяче харчування” потрібно щонайменше 100 гривень на місяць. Спеціальні чаї, які дають дитині з одного тижня, типу “Смекта” чи “Плантекс” коштують 1,5 гривні один пакетик. Якщо тільки це порахувати за мінімальними цінами, легко наберемо 1000 гривень.
А ще ж ванночка, матрасик, присипки та олійки, брязкальця та миючі засоби. Дитина ж росте, розвивається. І все це потрібне їй не на один день. Одноразова допомога закінчиться, а життя продовжуватиметься і досить таки непросте. Сьогодні взуття що на дитину, що на дорослого коштує однаково, а іноді й дорожче. А треба ж не лише одягти і взути маля, а ще й виховати.
Чи зможуть зробити це ті батьки, які не мають постійного джерела фінансування і чітких перспектив на поліпшення матеріальних і житлових умов? А ті, хто вирішив, що поправити матеріальне становище сім’ї можна саме завдяки цим 8000 грн? До речі, останніх не так вже й мало.
Згідно з соціологічними даними, американський батько приділяє у середньому на виховання дітей 44 хвилини на добу, китайський – 55, український – усього 5 хвилин. Це при тому розкладі, що батьки ведуть здоровий спосіб життя. А при іншому? Чи не зросте кількість безбатченків та безпритульних дітей? Чи зможе відроджуватись нація? Чи буде нас знову 52 мільйони – здорових, сильних, розумних українців? То, може, треба, щоб і державні мужі дещо змінили у механізмі призначення соціальних допомог. Доцільно було б видавати їх тим, хто бере на себе відповідальність за майбутнє дитини, а не лише народжує її.
