Наявність результатів першого півріччя, їх детальний аналіз на обласному та районному рівні дозволяє вести предметну розмову про роботу новопризначених голів райдержадміністрацій, ґрунтуючись на конкретних показниках. Ми починаємо бесіду із наймолодшим з них – головою Ренійської районної держадміністрації А.М. БУЛГАРОВИМ.
– Андрію Миколайовичу, сьогодні Ви вже, відчувається, цілком освоїлися на новій посаді. А з чого починали?
– Із вивчення законодавства. Вважаю, що без глибоких знань положень законів «Про місцеву державну адміністрацію», «Про місцеве самоврядування» на нашій роботі просто нічого робити. Будуть лише одні спонтанні рішення.
А обов'язків у нас, скажу відверто, – й на десятки друкованих сторінок не помістити. Одним словом, райдержадміністрація разом із районною радою у відповіді за все, що відбувається на території району.
– А за теорією пішла практика. Які її результати, виходячи із підсумків першого півріччя?
– Сьогодні багато керівників свої звіти починають із соціальних проблем, як вони вирішуються. Так інформація краще сприймається людьми, для добробуту яких, власне, все й робиться.
Я прагматик і добре розумію, що добробут бере свій початок із виробництва. Його організації, відродженню й зміцненню я приділяю першорядну увагу.
І тут дещо вже встигли зробити. Промислові підприємства у порівнянні із відповідним періодом минулого року збільшили випуск продукції на 25,6 відсотка. Але це тільки восьмий результат по Одеській області. Отже, деякі наші сусіди спрацювали краще. То ж і нам теж треба підтягуватися.
Але транспортники району обійшли багатьох. Незважаючи на всі відомі об'єктивні причини, вдалося не тільки налагодити стабільну роботу портовиків та залізничників, але й стрімко поліпшити ситуацію. Переробка вантажів у порту досягла 1,5 млн тонн, або ж зросла у півтора раза. А на залізниці ті ж показники зросли у 2,5 раза. На рівних із ними трудяться й наші автоперевізники. Відомо, що після зняття потягу «Рені – Одеса» – автобуси стали ледве чи не єдиним транспортом, який доставляє пасажирів до Одеси із найвіддаленішого району області.
Не підвели нинішнього року й працівники агропромислового комплексу. Незважаючи на не дуже сприятливі кліматичні умови, вдалося намолотити 35 тисяч тонн ранніх зернових та зернобобових культур. Середня врожайність склала 24,7 центнера. Значно вище показники в СВК «Рассвет», СВК «Долинське», ВАТ «Победа» та СВК «Буджак».
То ж помітні зрушення, як бачите, відбулися у всіх сферах виробництва.
– Тепер все ж таки про соціальну сферу.
– Звичайно, головне для нас – газифікація населених пунктів. Наш район, як відомо, найменший в області за територією, і населених пунктів всього сім. Але, повірте, проблем не менше, ніж в інших. Зараз газифікуємо школу у селі Нагірному. Справа йде важко, тому що бракує фінансування.
Завершується підготовка документації з газифікації районного Будинку культури, центральної районної бібліотеки та музею. Взагалі у ренійців, маю сказати, традиційно підвищена увага до роботи клубів та бібліотек. І в плані ремонту, і в плані їхнього забезпечення устаткуванням, музичними інструментами, новою літературою.
А друге, це будівництво й ремонт тих же шкіл. Крім того, взяли курс на створення спортивних майданчиків при кожному навчальному закладі. А в ренійській першій школі провадимо капітальний ремонт спортзали.
– А як живуть ветерани, багатодітні сім’ї, чорнобильці, інші пільговики?
– Думаю, що тут на нас ображатися начебто й немає підстав. Всі ці категорії людей нам добре відомі за прізвищами й за місцем проживання. Але в житті всіляке буває, і від помилок теж ніхто не застрахований.
За перше півріччя виплачено допомог 1217 багатодітним та 484 малозабезпеченим сім’ям. А це понад один мільйон гривень.
Не залишено без уваги ветеранів війни та праці. Інваліди забезпечуються необхідними засобами реабілітації та протезування. Щокварталу до району приїжджає лікар-ортопедист для обслуговування інвалідів безпосередньо на місці.
Звичайно, основне фінансування йде із державного бюджету, але й районний не залишається осторонь, і всі вже названі позиції записано до нього окремим рядком із вказівкою конкретної суми. Наше завдання – домогтися їхнього безумовного поповнення.
Не можна обійти у нашій розмові й таку численну соціальну категорію людей, як пенсіонери. Нарікань на несвоєчасне надходження виплат від них не надходить, але багато питань пов'язано із переоформленням пенсій. Тому бувають складнощі. При районному відділі Пенсійного фонду ми створили громадську приймальню, куди може звернутися будь-який громадянин і одержати кваліфіковану допомогу.
Думаю, нинішнього року залишилися задоволеними наші вчителі. Вони вперше за багато років одержали вчасно й у повному обсязі свої відпускні. Щоправда, нам довелося оформити кредит у півтора мільйона гривень. Але на сьогоднішній день позичку вже цілком повернуто.
– Хотілося б почути про створення нових робочих місць, збільшення мінімальної зарплати.
– На даний час середня зарплата по району перевищує 500 гривень. А в порту й залізниці вона значно вища. То ж, якщо молоді люди забезпечені роботою, їм не так складно на сімейний бюджет жити самим і утримувати дітей. Інша справа, як усіх їх забезпечити роботою.
Тут ще доводиться стикатися із багатьма труднощами. Як відомо, життя багатьох мешканців Рені й довколишніх сіл пов'язано із портом, який у минулому переробляв понад 12 млн тонн вантажів і був серед провідних морських портів СРСР. Тепер доводиться багато чого починати ледве чи не з нуля. Але процес, як я вже говорив раніше, пожвавився. Все впирається у роботу глибоководного суднового ходу Дунай – Чорне море. Почав він працювати із навантаженням – і у нас зріс вантажообіг. Але комусь така ситуація зовсім не подобається, і багато вкрай необхідних робіт щодо поглиблення дна затихли на багато місяців.
Проте, поточного року у нашому маленькому районі вдалося створити понад 600 нових робочих місць. До кінця року хочемо довести цей показник за одну тисячу.
А для цього будемо намагатися залучати іноземні інвестиції. Регіон наш у цьому плані дуже привабливий, але валютних кредиторів з-за кордону відлякує нестабільність у країні, всілякі приватизації та реприватизації, високі податкові ставки.
– Є моменти, коли надійність та спроможність першого керівника перевіряється подіями, які вимагають повної самовіддачі. Для ренійців це був сумний день 13 липня, коли місто буквально виявилося затопленим?
– На жаль, того трагічного дня я опинився на виїзді, в Одесі, де проходило засідання колегії облдержадміністрації. Тому керівництво рятувальними роботами почав із обласного центру. До відома був доведений губернатор області В.П. Цушко. Включилася до справи обласна комісія із надзвичайних ситуацій. У районі зібралося засідання штабу по боротьбі зі стихією, яке провів голова райради М.М. Ангеловський. До другої години ночі я був уже на підступах до Рені, де застрягли десятки транспортних засобів, які поспішали до нас на допомогу, у тому числі й пожежні машини із 7 районів області. Одразу ж організували перекачування води з одного боку переїзду на другий. І до ранку її рівень впав на півтора метра. Це вже був початок перелому. Наступного дня приїхав губернатор, багато керівників обласних організацій, сусідніх районів.
Вже наступного дня почалася подача газу й електроенергії, було надано допомогу всім потерпілим від стихійного лиха.
Але головний висновок, який я для себе зробив – цей іспит витримали дружною роботою всіх підрозділів виконавчих органів та органів місцевого самоврядування. Приклад подав особисто губернатор В.П. Цушко, який, залишивши не менш важливі справи, особисто прилетів на місце подій. Мене до глибини душі зворушила солідарність керівників сусідніх районів, які «відірвали» дуже потрібну їм техніку, на останніх літрах пального примчали на допомогу. Гадаю, це головне. За такого єднання у важку хвилину ми, гадаю, будемо й надалі разом переборювати труднощі у наданні посильної допомоги своїм сусідам. Без пошуків якоїсь вигоди або можливості заробити на чужому горі.
– Гадаю, це серйозний висновок для нашого нестабільного часу. І це, вважаю, дасть підстави для сміливих планів.
– Так, плани в нас великі. Ми маємо задіяти виробничий та кадровий потенціал, поліпшити справи з багатьох показників, де ми за рейтингом опинилися на останніх рядках і «піти» із загального 26-го місця хоча б до золотої середини, а потім створити плацдарм для більш високих показників, яких гідні трудівники Ренійського району.
