Близький жовтень приходить до нас зі святом. Яскраві букети, ошатні листівки, теплі слова – вашим учителям. Не забудьте і першу вчительку – найпершу! Їй особливо приємно одержати поздоровлення від своїх підрослих учнів. Дорослі теж згадають школу, улюбленого вчителя. Добре, якщо і йому можна принести жовтневий букет.
НА ПРОГУЛЯНЦІ
Сьогодні, діти, ми пропонуємо вам відвідати
«ЛІСОВЕ КОРОЛІВСТВО»
Так називається дитяче арт-кафе, яке нещодавно відкрилося в Одесі по вулиці Грецькій, поруч з театром юного глядача. Можу сказати точно, що це справді казкове королівство для маленьких гостей. У різних куточках зали – немов декорації з улюблених мультфільмів. Тут можна побачити Білосніжку, Гаррі Поттера, Володаря Кілець, птаха Фенікс, який сидить над магічною книгою, героїв мультфільмів «Мулан» і «Долина папороті». Малюнки настільки живі, що здається, начебто зараз герої заговорять. Привертають увагу прекрасне рожеве дерево сакура і китайська стіна (з японського мультфільму «Мулан»). Штучне дерево ніби передає свій аромат у залу, і діти можуть уявити собі, що перебувають в лісі. Офіціантки щомісяця у новому образі героїв казок і мультфільмів. У цьому місяці вони – Білосніжки.
У залі є живий куточок, де живуть черепаха, хом'ячки, рибки та інші вихованці цього «зоосаду». А ось і спальня гномів! Але це місце не для відпочинку, відпочинок буде вдома! У спальні, прикрашеній м'якими рожевими подушками, діти можуть пострибати, попустувати, пограти з гномами.
У «Лісовому королівстві» проходять різні вікторини, інтелектуальні ігри, веселі розіграші, конкурси, шоу-програми, Їх для вас придумують педагоги-організатори. На сцені можна побачити казкових героїв. Це ті ж діти, тільки старші, які хочуть розвеселити гостей і перетворити свою гру на справжню казку.
Добре, що до «Лісового королівства» будуть запрошувати на шоу-програми з частуваннями дітей з малозабезпечених родин та вихованців інтернатів. А у суботу та неділю тут організовують сімейні дні для малят та їхніх батьків з денною дискотекою. Побажаємо удачі колективу арт-кафе «Лісове королівство» і успіхів у їхніх починаннях. Приходьте у справжній світ казок та дитячих фантазій!
Ірина МАРИНОВА
ЧИТАЛЬНА ЗАЛА
На свете старушка спокойно жила,
Сухарики ела и кофе пила.
И был у старушки породистый пес –
Косматые ушки и стриженый нос.
Старушка сказала: “Открою буфет
И косточку пуделю дам на обед”.
Подходит к буфету, на полку глядит, –
А пудель на блюде в буфете сидит.
Однажды старушка отправилась в лес.
Приходит обратно, – а пудель исчез.
Искала старушка четырнадцать дней,
А пудель по комнате бегал за ней.
Старушка на грядке полола горох.
Приходит с работы, – а пудель издох.
Старушка бежит и зовет докторов.
Приходит обратно, – а пудель здоров.
Старушка и пудель смотрели в окно,
Но скоро на улице стало темно.
Старушка спросила: “Что делать, мой пес?”
А пудель подумал – и спички принес.
Смотала старушка клубок для чулок,
А пудель тихонько
клубок уволок.
Весь день по
квартире катал
да катал,
Старушку опутал, кота обмотал.
Старушке в подарок прислали кофейник,
А пуделю – плетку и медный ошейник.
Довольна старушка,
а пудель не рад
И просит подарки отправить назад.
ЗВІДКИ ВЗЯЛИСЯ...
УЛЮБЛЕНІ ДЖИНСИ
Але спочатку довідаємося, звідки взялася тканина, з якої їх шиють. Правильна відповідь: з французького міста Німа. З давніх часів (уже чотириста років тому!) у ньому виготовляли міцну тканину, яку фарбували в колір «індиго» – так називається синій барвник, одержуваний з соку тропічних рослин. Цією тканиною обтягували меблі, шили з неї вітрила. Особливо подобалася вона морякам з італійського міста Генуя. За тривалий час плавання сині вітрила вицвітали, здобуваючи голубой колір. Їх стали називати «блакитні з Генуї». Італійською це звучало, як «блю де Женова», французькою – «бле де Жен». У підсумку вийшло слово «блюджин» – щось знайоме, правда? Тільки так називалися вже не вітрила, а сама тканина.
Разом із Христофором Колумбом, як вітрила на його каравелах, блюджин опиняється на щойно відкритому великим мореплавцем з Генуї континенті, який пізніше став називатися Америкою. Минуло кілька сторіч – і нарешті, хтось нам невідомий почав шити з блюджина робочий одяг для золотошукачів і ковбоїв. Минув ще якийсь час – і якийсь кравець здогадався прикріплювати кишені до штанів не нитками, а заклепками, – щоб вони були практичними і рідше відривалися під вагою зразків породи та інших корисних речей, якими їх (кишені) набивали золотошукачі. Штани з заклепками несподівано сподобалися багатьом і стали, як зараз кажуть, гостро модними! І тоді знайшлася заповзятлива людина на ім’я Леві Страус, яка поставила виробництво штанів із заклепками з тканини «блюджин», – тобто, джинсів, – на потік. І донині випускаються джинси фірми «Левіс»!
З ЧАРІВНОЇ СКРИНЬКИ
У листах наших постійних кореспондентів з Болграда, відгомони минулого літа. Бабуся, Вероніка Дмитрівна Рижкова, розповіла про веселе і трохи смутне свято «Прощання з літом». Це був цілий спектакль з іграми і конкурсами. Діючі особи – Літо (у яскравому сарафані та капелюшку з квітами), Лінь, Дівчинка і Дитина, Кіт, Ведмедики, Жаба і Заєць. Виконавці – добре знайомі нам Аня, Сашко, Наташа, Юля, їхні друзі та подруги Іра, Христина, Вова, Юля і Таня. Наташа Самарина написала про день народження Саші Яшкової – красивий і веселий. А сама Саша розповіла про свою поїздку до Києва, який їй дуже сподобався, там вона побачила стільки цікавого: Ботанічний сад, зоопарк, Києво-Печерську лавру... Юля, Аня і Наташа надіслали малюнки, а також загадки, кросворди, ребуси, скоромовки – цілу ігротеку!
НАШІ ІМЕНИННИКИ
Вероніка Дмитрівна Рижкова вітає з днем народження своїх онучок!
Дорогі мої Анюта і Віка! Від душі бажаю вам здоров'я, миру і добра!
Будьте мудрими ви завжди.
Дай Боже вам блаженства, любові,
Бажаю щастя багато,
А також світла і тепла,
І щоб уся ваша дорога
Квітами встелена була
ЗАГАДКИ ТА СКОРОМОВКА
від Юлії Самариної
1. Його у полі, в лісі, юний друже, стережися.
2. На неї птах сідає, вона його гойдає.
Сів шпак на шпаківню,
Заспівав шпак півню:
«Ти не вмієш, так, як я,
Так, як ти, не вмію я».
ЗАДАЧА-ЖАРТ
За сніданком два батьки і два сини з'їли три бутерброди, причому, кожному з них дісталося по цілому бутерброду. Як так могло вийти?
СУБОТНІЙ УРОК
КІНОЛОГІЯ (НАУКА НЕ ПРО КІНО, А ПРО СОБАК)
Чому він став домашнім улюбленцем
Його почали розводити в ХV – XVII століттях як мисливську породу. Припускають, що предки пуделя – кошлата пастуша і «водяна» собаки (тому він так спритно поринав за здобиччю у воду). Густа шерсть заважала пуделю діставати здобич із твані та прибережної трави, тому його почали стригти «під лева». Що ще могли робити пуделі завдяки спритності, природній пам'яті, кмітливості – і відповідному дресируванню? Шукати під землею гриби-трюфелі! Виступати на сцені! Пуделі виконували різноманітні трюки, розгадували карткові фокуси, розв’язували математичні задачі. Згодом цей чудовий собака цілком справедливо став домашнім улюбленцем. Пудель – красивий, розумний, товариський, добродушний – і пустотливий.
