Нам відповідають ЯК ОБЧИСЛЮЮТЬСЯ ПІЛЬГИ В «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО»
Одесит О.Я. Міхелькіс, учасник бойових дій, у своєму листі до редакції запитує про порядок надання пільг на оплату електроенергії ветеранам Великої Вітчизняної війни. Олексій Якович, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів від 31.12.2004р., яким внесені доповнення до раніше існуючого порядку встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянам, які мають пільги щодо їхньої оплати, запитує: «Чому «Одесаобленерго» користується при розрахунках колишньою нормою у 75 квт/год. на місяць, а належні з 01.01.2005р. пільгові 15 квтч. на кожного члена сім’ї у його випадку не були враховані?»
На лист ветерана надійшла відповідь з ВАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго». У ній говориться:
«Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 01.08.1996р. № 879 громадянам, які мають право на пільги щодо оплати спожитої електроенергії, пільга надається в межах таких норм: 75 квт/год. на місяць на сім’ю, яка складається з 1-2 чоловік, і додатково 15 квт/год. на кожного наступного члена сім’ї.
Згідно зі ст. 72 Закону «Про Державний бюджет України на 2005 рік», до членів родини пільговика належать: «...дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами дитинства І та ІІ груп або інвалідами І групи; особа, яка мешкає з інвалідом війни І групи і доглядає за ним за умови, що інвалід війни не є одруженим; непрацездатні батьки; особа, яка перебуває під опікою пільговика і проживає разом з ним».
Згідно зі змінами до постанови КМУ № 879, внесеними постановою Кабміну від 31.12.2004р. № 1788, справді з 01.01.2005р. додатково надається по 15 квт/год. на місяць особам, які не є членами сім’ї пільговика, але зареєстровані і проживають у тому ж житловому приміщенні і мають право на пільгу щодо оплати спожитої електроенергії.
Максимальний обсяг споживання електроенергії, стосовно якого діє пільга, становить в цілому 150 квт/год. на місяць для пільговика, членів його сім’ї та інших осіб, які не є членами родини пільговика, але які зареєстровані і живуть разом в одному житловому приміщенні і мають права на пільгу щодо оплати електрики.
Виходячи з вищевикладеного і з огляду на подані до Центрального РЕМ паном О.Я. Міхелькісом документи для підтвердження права на пільгу щодо оплати електроенергії і про склад осіб, які проживають з ним в одній квартирі, для пільгової оплати встановлена норма споживання 75 квт/год. на місяць відповідно до чинного законодавства».
М. ГОНЧАРУК, комерційний директор
ГІРКО
«ЗАЛИШАЄТЬСЯ ПОЗАЗДРИТИ СОБАКАМ...»
Прочитав у нашій районній газеті «Наддністрянська правда» кореспонденцію «Ви заохочуєте вбивство “братів наших менших?”, де ідеться про те, як жорстоко люди розправляються часом з бездомними собаками. Поспівчував бідолашним дворнягам, як будь-яка жаліслива людина. І в той же час не міг за них не порадіти (цитую): “...за десяток кілометрів від Овідіополя створено притулок для захисту і допомоги бездомним тваринам – на кошти Німецької спілки захисту тварин ... На кожну тварину в притулку виділяють тисячу гривень на місяць”.
Ось так високо цінується європейцями життя бездомного цуцика. Мимоволі подумалося: а в Україні пенсіонерам наш уряд виділяє на місяць 332 гривні, тобто в три рази менше, ніж на утримання тварин у створеному німцями притулку. Прожити на таку пенсію практично неможливо. І залишається братам старшим тільки позаздрити “братам меншим”...
Микола КОСТЕЦЬКИЙ, учасник війни, смт Овідіополь
ЦІНИ ПРОДОВЖУЮТЬ КУСАТИСЯ
Кожен похід до магазину для простої людини стає катуванням. Вже багато говорилося про ціни на продукти харчування, особливо на м'ясо, ковбаси, сири, які наполегливо скачуть угору. Перед навчальним роком зайшла до магазинів канцтоварів, книжкові на Південно-Західному масиві, де мами купували для дітей-школярів різні приладдя. Господи, хто ж це може витримати?! Буквар коштує 21,5 грн, простий зошит у 12 аркушів – 60 коп. (а скільки їх потрібно учневі – десятків два-три, не менше!), шкільні сумки-ранці – 71 грн. і т.д., і т.п. А сорочки для хлопчиків, блузки для дівчаток, шкільні костюмчики, взуття дитяче – на всі ці вкрай необхідні товари ціни просто нездоланні. Хтось на цьому наживається, а хтось розоряється.
Пригнічує і те, що все менше на прилавках товарів вітчизняного виробництва. Все витісняється імпортом, далеко не для всіх доступним за вартістю і далеко не завжди задовільним за якістю.
Але ж заробітки в робочого люду відомо які – з ними магазинні ціни не наздоженеш, дай Боже сім’ю прогодувати та з комунальними платежами розрахуватися. Невже нашій владі всіх рівнів невтямки, що сьогоднішні зарплати рядових українців ніяк не узгоджуються з безперервним зростанням цін?
Надія ДРАГОМАРЕЦЬКА, м. Одеса
ДОБРО ТВОРИТИ – ДОБРУ СЛУЖИТИ
СВЯТО, ПОДАРОВАНЕ ОДНОСІЛЬЧАНАМ
В останню серпневу неділю, в День Успіння Пресвятої Богородиці, зранку задунаївці, і старий, і малий, поспішали на стадіон, щоб і взяти участь у спортивних баталіях, і повболівати за своїх. Утретє проводився в нас футбольний турнір на кубок Нєнових – другі за значимістю змагання в селі після ігор пам'яті Христо Ботева, болгарського патріота, який загинув у боротьбі з турками і жив у Задунаївці.
У турнірі, як правило, беруть участь команди давно сформованих футбольних династій, однофамільців. Цього року їх було 5 – Нєнови, Тодорови, Градескови, Бянови, Михайлови. Задунаївка завжди славилася своїми футболістами, але міграційні процеси останніх років призвели до того, що багато наших односільчан опинилися далеко від рідної домівки, живуть і працюють в Одесі, Арцизі, Кілії, Ізмаїлі, Комраті. Проте в день турніру вони обов'язково приїздять, щоб зустрітися з рідними, показати клас у грі, повболівати за своїх. Є серед них фермери, бізнесмени, робітники, студенти, представники найрізноманітніших професій. Дивишся на цих молодих хлопців, і жаль бере – скільки грамотних фахівців залишили село, а як воно їх потребує!
Турнір і цього разу удався на славу. Найстаршому його учасникові було 52 роки, наймолодшому – 13 років. Перемогли Тодорови – їм і було вручено заповітний кубок. Найкращі команди одержали грошові призи, а гравці – переможці у 8 номінаціях – пам'ятні призи.
Це свято, що стало традицією, подарував односільчанам Дмитро Хомич Нєнов. Хорошу людину негаразди лише загартовують, і вона виходить з них ще сильнішою, впевненішою у собі і чуйною до людей. Так і з моїм другом. Народився він у 1942 році в Задунаївці. У 10 років одержав важку травму хребта, 2 роки пролежав у гіпсі в лікарні. Після цього рік опановував шкільні науки вдома – не міг ходити. Закінчивши школу, вступив до Львівського торговельно-економічного інституту, після навчання одержав призначення в Овідіополь, став головним економістом райспоживспілки. І надалі все його життя пов'язане з Овідіополем, там же з 1995 по 2002 рік працював начальником податкової інспекції, там живе і сьогодні. Чесність, принциповість, порядність здобули йому заслужений авторитет серед людей, на якій би посаді не трудився.
А доля продовжувала випробувати мого друга. Його син переніс кілька складних операцій, і Дмитрові Хомичу разом з дружиною Людмилою Веніамінівною довелося пережити важкі часи. Але цілковитого самовладання не втрачав ніколи.
З рідним селом увесь час підтримував тісні зв'язки, а в 2002 році запропонував проводити футбольні турніри, взявши на себе забезпечення призів, кубків, сувенірів.
Мене завжди вражала щедрість душі цієї надзвичайної людини. Він ніколи не скупився на добрі справи, допомагав і порадою, і матеріально тим, хто потребував цього. Його сестри моляться на нього: “Без його допомоги ми б не вижили у важкі 90-ті роки”, говорять.
На останньому турнірі з'явився призовий грошовий фонд – для села справа небачена. Дмитро Хомич пообіцяв знайти спонсора – і слова, як завжди дотримав.
Такий він, мій друг, уродженець села Задунаївка, житель Овідіополя, почесний президент футбольного клубу “Дністер” Д.Х. Нєнов, людина, девізом життя якої стали слова, що запали в душу зі шкільних років: “Поспішайте робити добро”.
Афанасій ТОДОРОВ, колишній директор Задунаївської середньої школи, Арцизький район
ДІАЛОГ КОРИСНИЙ ДЛЯ ОБОХ СТОРІН
Є чим пишатися працівникам освіти нашого району, істотні зміни на краще відбуваються в роботі шкіл. Зростає кількість профільних класів, комплексів, більш яскравою стає діяльність НВК “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – гімназія” і НВК “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – ліцей”, створено Долинський загальноосвітній округ, який на ділі втілює в життя принцип доступності до якісних знань всіх сільських учнів.
Щедрішими стали і меценати освіти, які все більше переймаються ідеями нової школи, її прагненням наблизитися до європейських стандартів у зв'язку з входженням України до Болонської угоди. Важливо і те, що збільшується зарплата освітян, зростають матеріальні стимули підвищення якості вчительської праці. А праця педагога, як відомо, не піддається якимось вимірам і часовим межам, вона вкрай складна, напружена і відповідальна, потребує глибинних знань, повної самовіддачі, щирої любові до дітей, до школи, до свого краю.
Докладна розмова про сьогоднішній і завтрашній день школи, завдання педагогів у новому навчальному році відбулася на серпневих педрадах. Участь у них взяли провідні спеціалісти Одеського інституту вдосконалення вчителів – А.Ю. Анісімов, заступник директора з науково-методичної роботи, С.А. Свінтковська, завідувачка науково-методичного центру української мови та літератури, українознавства, О.М. Левчишина, завідувачка науково-методичної лабораторії історії, правознавства і громадської освіти. Спілкування з цими чудовими професіоналами, знайомство з їхніми науковими працями, методичними рекомендаціями, а також підручники, брошури, що привезли вони нашим вчителям, усе це – винятково своєчасне і корисне. У свою чергу, і гості були приємно здивовані показаними у нас краєзнавчими матеріалами з історії Ананьївщини, про відомих діячів регіону, зокрема педагогів. Окремою темою стало глибше знайомство з працями українського громадсько-політичного діяча Євгена Чикаленка на теренах мовознавства та літератури на матеріалах Ананьївського повіту. Його творчість досліджує не перший рік наш методист Ю.М.Сисін, який першим відкрив цю тему і присвятив їй чимало публікацій.
Діалог спеціалістів інституту та вчителів району був корисним для обох сторін, дуже багато дав нам у плані підготовки до навчального року, і ми щиро вдячні гостям за підтримку і практичну допомогу.
Ганна САМОТЕЙ, методист районного відділу освіти, Ананьївський район
Слова подяки СПАСИБІ, САНАТОРІЮ!
Вважаю, дуже пощастило мені з синочком і таким же, як я, інвалідам-чорнобильцям, яким у нинішньому році довелось відпочивати і зміцнювати здоров'я в Одеському санаторії імені В.П. Чкалова. Все тут належним чином продумано і створено для того, щоб людина, їдучи додому після прийнятого курсу лікування, почувала себе і здоровішою, і помолоділою. Мені є з чим порівнювати, доводилося бувати в різних здравницях, але такого доброзичливого, по-справжньому турботливого ставлення персоналу до людей, взаєморозуміння, яке установилося з перших днів між відпочиваючими і медиками, такого трепетного ставлення до роботи не бачив ніде. Звичайно ж, це заслуга в першу чергу головного лікаря санаторію А.В. Паненка.
За сезон тут відпочили понад 1700 чорнобильців, ще 200 приїдуть через кілька днів. У санаторії належним чином піклуються про кожного, все роблять для того, щоб будь-яка лікувальна процедура давала результат, щоб у кімнатах було затишно і зручно жити, щоб територія здравниці являла собою квітник і радувала душу.
Всі служби санаторію працюють чітко, в унісон. Першою зустрічає відпочиваючих адміністратор О.В. Кравчинська: її візитна картка – незмінна посмішка і добре слово для новачка. Лікуючий лікар, чудовий спеціаліст і душевно щедра людина Т.Г. Крилова, досвідчений педіатр М.І. Наумова, головна медсестра санаторію В.О. Шевченко, медсестри лікувального корпусу А.Д. Калібабчук, В.В. Клименченко, А.П. Сучкова, які опікували нас увесь час відпочинку та інші, молодші медсестри М.І. Павлюк, Р.С. Палій, чергові сестрички спального корпусу С.І. Левицька, Л.А. Скуратова, О.І. Могилевська та інші, турботливі працівники їдальні, кухарі, які готували нам чудові страви, причому з врахуванням дієти, рекомендованої лікарями, – величезне спасибі кожному з вас, дай вам Бог здоров'я, нехай буде благословенна ваша воістину подвижницька праця.
Від щирого серця дякують ліквідатори Чорнобильської аварії МінНС і Міністерство охорони здоров’я України за організацію чудового (безкоштовного, що важливо!) санаторно-курортного лікування і відпочинку для нас і наших дітей у чудовому санаторії імені В.П. Чкалова. Дні, проведені тут, сповнені незабутніх вражень.
Від імені відпочиваючих чорнобильців – Ігор ЛУНГУЛ, інвалід Чорнобиля ІІ групи, м. Котовськ
