Нещодавно популярній радіостанції «Гармонія світу» виповнилося дев'ять років, а день народження краще відзначати у колі друзів та шанувальників. І ось завтра, о 18.00, у Всеукраїнському центрі болгарської культури відбудеться зустріч творчого колективу із слухачами. Напередодні відбулася наша розмова із засновником та директором радіо «Гармонія світу» Іриною Львівною ЛИТОВЧЕНКО.
– Те, що ми пропонуємо нашим слухачам, – а це неметушливість, спокійний ефір, доброзичлива подача інформації, – сприяє тому, що людина звертається до справжніх цінностей, повертається до культури як джерела натхнення та життя взагалі, що дозволяє у цей складний час знайти точку опори. Сама назва – “Гармонія світу” – говорить про те, що ми хочемо, щоб люди жили у гармонії. Від початку наша концепція була культурологічною, і вона знаходить підтримку у слухачів. Вони є тим резонатором, який показує, чи на правильному ми шляху, наскільки затребувані. У нинішній ситуації протриматися дев'ять років в ефірі – це гідно. Якою ціною – інше питання.
– У вас є зворотний зв'язок із слухачами?
– Нам постійно телефонують, пишуть. Є рубрики, які користуються великою популярністю, широким відгуком. Ми спостерігаємо за цим із листів. Причому рубрики досить серйозні: “Джерела”, класична музика. У деяких випадках це музика ексклюзивна: ми одержуємо диски із Франції, привезли свого часу із Америки. У нас багато подарункових дисків із різних країн. Ця складова, напевно, головна, тому що музика дуже впливає на людину... Також слухачі можуть замовити цикли передач, і ми із задоволенням виконуємо такі замовлення. Наприклад, замовили “Зоряний світ” – науково-популярні передачі з астрономії.
Дзвінки, замовлення, листи нас дуже підтримують. Раз на рік у день нашого народження, 19 серпня, влаштовуємо прямий ефір. І потік дзвінків не вичерпується, читають поеми, вірші. Приносять подарунки... Другого жовтня ми втретє влаштовуємо зустріч із слухачами. І якщо на наше триріччя та п'ятиріччя це були великі концерти у філармонії, то зараз нам хочеться поговорити із слухачами, – щоб вони запитували, а ми відповідали. Це пов'язано ще і з проведенням Днів радіостанції “Німецька хвиля”. Ми є партнерами – надійними, довготривалими, співпрацюємо вже восьмий рік. І на відміну від інших радіостанцій, ретранслюємо їхні передачі, а не пишемо “за матеріалами”.
– Із ким в Одесі ви співпрацюєте?
– Практично із усіма культурними закладами: філармонією, театрами, музеями, національними культурними центрами. Із навчальними закладами: наприклад, виходить цикл передач про видатних педагогів музакадемії. Ми інформаційно спонсоруємо, широко висвітлюємо джаз-карнавал, музичні фестивалі. Ми, на відміну від багатьох радіостанцій, не “вікові”. Нашою аудиторією є люди, які прихильні до культури. Як правило, це потужна верства представників інтелігенції та їхніх сімей. Діти, люди похилого віку.
– Тобто, можна сказати, що ваше радіо – “для всієї сім’ї”...
– Так, якщо сім’я полюбляє культуру, тягнеться до етичних, моральних цінностей, прагне прищепити їх дитині з дитинства... Ми знаємо дітей, які виросли на наших дитячих передачах.
– Трохи про ваші програми, будь ласка.
– Це “Недільні казки” – авторська передача Бориса Шинчука та Наталії Петрової. Класична музика – цю рубрику веде Тамара Нестеровська, “Зоряний світ” та “Календар природи” Наталії Медведєвої. У цій трихвилинній щоденній передачі розповідаємо про те, який це день, про прикмети, які пов'язані із ним, астрономічні події... Джазу присвячена програма Олени Шевченко. Передача “Шлях до здоров'я” Наталії Михайлової – про нові оздоровчі системи, які ведуть до здорового способу життя.
– Тобто, і для душі, і для тіла?
– Так, адже ми говоримо про гармонію. Хотілося б підкреслити: нам дуже важлива позитивна подача інформації. Із самого початку ми прагнули створювати позитивну налаштованість у наших слухачів, щоб вони бачили картину світу не тільки з негативного, але й з позитивного боку.
– Ірино Львівно, розкажіть, будь ласка, про вашу співпрацю із Олександром Миколайовичем Кравченком.
– Олександр Миколайович вів у нас передачі протягом трьох років. Ми дуже вдячні йому і з великим трепетом згадуємо про це. У ньому був дивний сплав духовності, потужного інтелекту, літературного, публіцистичного обдарування. А яка мова! І в нього була емоційна, у чомусь, акторська подача. Ці передачі не сприймалися як релігійні, найголовніше – як духовні. З одного боку, він прилучав нас до релігійних джерел, з іншого, давав морально-етичні основи – ненав'язливо, делікатно, цікаво. Нам не вистачає його передач і будемо відновлювати їх. Нам усім його дуже не вистачає, дуже!..
– Трохи про плани на майбутнє, будь ласка.
– Ми хочемо, оскільки відчуваємо цю потребу в слухачів, – живої, більш активної форми спілкування. Передбачаємо раз на місяць: проводити “круглий стіл” у прямому ефірі. Хотілося б використовувати сучасні технології: я мрію про радіо, щоб нас могли чути у будь-якому кінці не лише нашого міста. Коли у нас був сайт в інтернеті, ми одержували повідомлення від одеситів, що виїхали, які шкодували, що більше не чують нас. Сьогодні у світі безліч інтернет-радіостанцій, але ці технології недешеві... Взагалі, радіо – досить дорогий засіб масової інформації... Ті, хто бажають нас слухати, і бажають, щоб ми жили, можуть, якщо в когось є така можливість, допомогти нам у тій або іншій формі – музичними записами, обладнанням... Ми із вдячністю приймемо таку допомогу.
– Як Ви гадаєте, згодом потреба в людей у вашій радіостанції не ослабне?
– Дев'ять років тому над нами відверто сміялися, говорили, що більше трьох місяців ми не протримаємося. Але завжди будуть люди, які люблять класичне мистецтво, налаштовані на філософський лад, яким потрібно таке радіо незалежно від того, що відбувається. Сьогодні таких людей стає все більше і більше. Вони розуміють, що й дітей треба виховувати у кращих класичних традиціях. Ми відчуваємо підтримку, знаємо, що потрібні. Є слухачі, які кажуть: “Ми не знаємо, що робили б, якби не “Гармонія світу”.
