Семінар для представників регіональних засобів масової інформації відбувся 7 жовтня 2005 року в київському Палаці мистецтв «Український дім». На ньому журналісти мали змогу зустрітися з Президентом України Віктором Ющенком; віце-прем’єр-міністром України Романом Безсмертним, головою Секретаріату Президента України Олегом Рибачуком, суддею Верховного Суду України Іваном Домбровським, радником Президента з правових питань Миколою Полудьонним та головою Національної Спілки журналістів України Ігорем Лубченком. Подаємо нотатки з цього семінару нашого спеціального кореспондента.
Зустріч із Президентом України тривала понад дві години, й увесь цей час у залі відчувалася певна напруга. Переважна більшість журналістів, які прибули на семінар, свого часу були присутніми на прес-конференції Віктора Ющенка з нагоди ста його днів на посаді Глави держави, і пам’ятали, як тоді Президент зірвався під час першого ж серйозного запитання, яке стосувалося колізії, пов’язаної з освітою та проблемами етики тодішнього міністра юстиції Романа Зварича. І це в той час, коли журналістка, яка ставила це запитання, абсолютно незворушно витримала нічим не вмотивований спалах його емоцій і спокійно поставила йому ще одне, не менш принципове, запитання.
Але, мабуть, за той час, який минув після “ста днів”, наш Президент встиг зрозуміти, що нема нічого безнадійнішого, ніж псувати взаємини з журналістами, та ще й під час прес-конференції, яку було скликано з його ж таки, Президента України, власної ініціативи. Хоча запитання були не менш принциповими і не дуже “зручними”. З іншого боку, в журналістських кулуарах, які бурхливо точилися ще за дві години до зустрічі з Президентом, чудово розуміли, що час для семінару регіональних ЗМІ обрано невипадково: скандальні заяви вищих державних посадовців з приводу корупції у вищих ешелонах влади; розкол президентської команди та відставка уряду; формування нового уряду і “момерандум” про порозуміння з опозицією, підписаний між Ющенком та Януковичем; нарешті, низка публікацій, пов’язаних із поведінкою сина Президента. І все це на тлі соціально-юридичних колізій, викликаних приватизацією кількох промислових велетнів України; економічним спадом та ціновими коливаннями на пальне, цукор, хліб... До речі, на зустрічі було оголошено, що всього в семінарі беруть участь представники 250 засобів масової інформації, і 183 з них – регіональні.
Вступне слово Президента було коротким, але насиченим. Він сказав, що відставка уряду та кількох вищих посадовців, до чого Президентові довелося вдатися, була викликана тим, що в колись єдиній, Майданом сформованій, команді втрачено командний дух, втрачено довіру між окремими посадовцями, які, навпаки, мали б тісно співпрацювати; що окремі урядовці, замість того, щоб перейматися проблемами економіки, добробуту народу, інвестиційним кліматом, недоречно заполітизовувалися. Відтак виникла низка економічних проблем. Надалі не можна жити так, щоб у країні і на тиждень не було резерву нафти, газу, грошей; коли в країні підірвано довір’я інвесторів, не відбувається позитивного діалогу між владою та бізнесом, закрито вільні економічні зони. Як неприродним було й те, що до 80% імпорту ввозилося в Україну через одну зону – Донецьку.
На думку Президента, новий уряд, який очолює Юрій Єхануров, було сформовано з урахуванням того, що це буде уряд не політичний, а фаховий, командний; уряд, покликаний ліквідувати ті економічні недоліки та кризові явища, які виявилися в економіці, соціальній сфері, в громадському житті країни, і передусім, він має нормалізувати інвестиційний клімат, відновити діалог з бізнесовими структурами, зупинити спад економічного розвитку. І тут по відношенню до нового уряду Президент залишається оптимістом, він вірить, що урядові це під силу.
Одне з перших запитань, адресованих Президентові, стосувалося проблеми, пов’язаної з перебуванням в Україні Чорноморського флоту Росії. Ющенко визнав, що проблема ця досить складна. Росія досі не передала Україні 182 об’єкти, які вона утримує незаконно; чимало з них безпосередньо впливають на рівень обороноздатності України, бо існують об’єкти, без яких Україна в оборонному значенні виявляється, як висловився Президент, “глухою і сліпою”. Крім того, Чорноморський флот Росії та придані йому структури незаконно використовують 130 земельних ділянок. Ці та інші проблеми розглядаються зараз в комісії Ющенко – Путін, їх вивчають експерти, з’ясовуючи, наскільки діяльність Чорноморського флоту та його структур на території України відповідає договорові про тимчасове перебування Чорноморського флоту Росії в Україні.
Водночас, Ющенко зауважив, що в Міністерстві іноземних справ України створено комітет по зв’язках з українцями за кордоном, який займатиметься проблемами української діаспори. Зокрема, в Росії, де проживає багато мільйонів українців, досі не існує жодної української школи, жодного українського державного періодичного видання. Хоча певні зрушення все ж таки намітилися: так, в 2000 році в Москві в одній із шкіл, нарешті, було відкрито український клас.
Багатьох журналістів з регіонів цікавило ставлення Президента та нового уряду до проблем українського села. Тут відповідь Президента була лаконічною. Він відзначив той незаперечний факт, що в останні роки наші аграрники отримують досить пристойні врожаї зернових та інших культур. Але чи вміємо ми мудро розпоряджатися цим своїм багатством? Ющенко сказав, що він дав завдання урядові упродовж 30 діб сформувати програму аграрної політики на 2006 рік, в якій було б передбачено комплексний підхід до розвитку аграрного сектору економіки: починаючи від цікавої політики на пальне та формування зернового ринку, і завершуючи створенням ринку землі. Цю програму буде опубліковано, і в обговоренні її зможуть брати участь усі зацікавлені особи та структури. Таку ж програму уряд має виробити і стосовно подальшого розвитку вітчизняної медицини, яка прямо пов’язана зі здоров’ям нації, з соціальним станом малозабезпеченої частини населення.
Відповідаючи на запитання журналістів з приводу того, чому він пішов на підписання “меморандуму” про порозуміння з Януковичем, Президент процитував Президента Франції де Голля, який, висловивши своє ставлення до опозиції, сказав: “...Опозиція – це також Франція”. Так, от, опозиція в Україні – це також Україна і українці. І він як Президент усіх українців, а не якоїсь частини їх, прагне до порозуміння в ім’я України з усіма політичними силами. Водночас, певні кола дуже активно експлуатують тему так званих політичних репресій. Упродовж 14 років, – сказав В.Ющенко, – ми говорили про те, що є фальсифікація виборів, але не було заведено жодної “справи”. Тепер заведено 4 тис. “справ”, які стосуються фальсифікації виборів”. Президент відзначив, що в основному це “стрілочники”, виконавці чиєїсь волі. Але мають відповідати і ті, хто організовував масштабні фальсифікації на виборчих дільницях.
А щоб підкреслити, що вимоги Закону стосуються не лише опозиціонерів, В. Ющенко назвав цифри, які дуже вразили журналістів, і до яких ми потім не раз зверталися у своїх кулуарах. Як виявилося, зараз проводиться розслідування щодо діяльності 18-ти голів обласних адміністрацій, 70-ти голів районних адміністрацій та близько 80-ти заступників голів районних адміністрацій. “Я не можу закривати на це очі, – заявив з цього приводу Президент, – бо інакше ми ніколи не доведемо, що у нас панує верховенство Закону”. І пообіцяв, що незабаром кільком керівникам регіонів доведеться позбутися своїх посад.
Чимало уваги приділив Президент проблемам корупції. Аби прояснити її походження, він навів такі факти: щоб отримати право відкрити свій кіоск, українець повинен отримати 32 рішення місцевої влади! Для того, щоб відкрити більш поважну торговельну точку, він має зібрати 62 офіційні дозволи! І на це витрачається іноді до двох років. Ось вам і поле діяльності для корупціонерів. Тому влада повинна зробити все можливе, аби максимально спростити входження наших громадян у бізнес. До речі, проблем корупції торкалися у своїх розмовах із журналістами й голова Секретаріату Президента Олег Рибачук; суддя Верховного суду Іван Домбровський та інші посадовці, які виступали на семінарі. На жаль, іржа корупції торкнулася і наших правозахисних органів, навіть суду та прокуратури, звідки низка працівників теж притягається зараз до відповідальності.
Ющенко не уявляє собі такої ситуації, коли б у члени уряду потрапляли люди геть незаможні, які “мали б лише один костюм та одну пару білизни”; в усіх розвинених країнах світу міністри та політики є водночас і бізнесменами, декотрі з них – навіть визначними. Проблема полягає в тому, щоб, потрапляючи у владне крісло, той чи інший посадовець не використовував своє службове становище для розвитку власного бізнесу, завдаючи при цьому шкоди іншим бізнесменам, іміджу країни, вдаючись до одвертої корупції. Президент закликав журналістів принципово ставитися до кожного відомого їм прояву корупційної діяльності місцевих чиновників, оскільки викорінювати це зло слід усім разом, спільними зусиллями.
Що стосується публікацій, в яких йдеться про поведінку та спосіб життя його сина Андрія, то Ющенко сказав, що у нього п’ятеро дітей, і це хороші люди. Чимало з того, що написано та мовлено про його сина, насправді не відповідає дійсності. Але, зі свого боку, він уже мав кілька принципових розмов із сином, під час яких пояснював, що він – син Президента, а це особлива відповідальність, тому слід поводитись так, щоб бути гідним цього звання. А ще Віктор Андрійович дав зрозуміти, що хотів би знайти нагоду, аби журналісти мали змогу поспілкуватися з його сином, ближче познайомитися з ним. І прес-секретар Президента пообіцяла, що вони знайдуть можливість організувати таку зустріч.
Семінар в “Українському домі” відбувся одразу по тому, як з трибуни Ради Європи, інших високих європейських трибун та в пресі знову пролунали звинувачення і докори на адресу керівництва України з приводу “справи про вбивство журналіста Гонгадзе”. Президент пояснив, що за минулі сім місяців слідчим вдалося встановити імена вбивць й отримати дуже вагомі свідчення. Поки що залишається без відповіді питання: “Хто замовник цього вбивства?” Одначе слідство працює над цим, і слід сподіватися, що ця, як і низка інших резонансних справ, буде розкрита і доведена до суду. Певні надії при цьому покладаються й на діяльність Міністерства юстиції, яке тепер очолює досвідчений юрист Сергій Головатий. До речі, заробітну платню суддів з наступного року буде значно збільшено.
Найближчим часом Президент планує здійснити поїздки п’ятьма-сімома регіонами країни. Він повідомив, що в процесі розслідування заяви Зінченка з приводу причетності певних посадових осіб до корупції, жодних конкретних фактів ні Зінченко, ні Томенко слідству не надали. Комісія, яка складалася з представників Генпрокуратури та силових відомств, теж ніяких конкретних фактів не виявила. Торкнувся він і проблеми національного інформаційного простору. Це неприродно, вважає Президент, що нині третина всього телевізійного інформаційного простору України, по суті, “належить одним рукам”. Тому виникають запитання: “Чим є цей інформаційний простір? Чий він? Де українська складова цього ефіру? Де національний продукт який би впливав на патріотичне виховання народу, відповідав його інтересам?”
У своїй розмові з журналістами віце-прем’єр-міністр Роман Безсмертний підтвердив, що адміністративна реформа в Україні все ж таки відбудеться. Вона не торкатиметься областей, але, безсумнівно, торкатиметься певних районів та сільських рад. Це неприпустимо, що одні адмінрайони у нас налічують 20 тис. населення, інші – 180 тисяч. Але в реформі не буде поспішливості; під час її проведення максимально враховуватимуться пропозиції, які надходитимуть з регіонів. Відповідаючи на запитання одеських журналістів, він визнав, що це ненормально, коли за донорством до бюджету Одещина є на шостому місці, а за надходженням до бюджету – на 26-му. І що справді надходила пропозиція надати, у вигляді експерименту, Одесі статус міста-регіону. Загалом, це можливо, але, знову ж таки, дане питання ще вимагає поглибленого вивчення.
На завершення слід зауважити, що семінар викликав інтерес у журналістів, і було б добре, якби він став традицією у спілкуванні нових державних посадовців із представниками регіональних ЗМІ.
