Цими днями наша газета провела опитування серед одеситів на тему: “Чи стикалися ви коли-небудь з чиновницькою тяганиною, і що, на вашу думку, потрібно зробити для її викорінення?” Наш кореспондент вийшов на вулиці, й ось що він почув:

Борис, підприємець:

– З цією проблемою стикаюся дуже часто. Адже я – підприємець і за родом своєї діяльності постійно контактую з чиновниками. Буває так, що доводиться днями вистоювати в черзі до того або іншого з них, аби одержати жаданий підпис або який-небудь документ. При цьому кожен чиновник хоче за кожну з таких дій, як правило, щось мати. На мій погляд, все це свідчить про порочність всієї управлінської системи, яка залишилася ще з радянських часів. Боротися з цим потрібно шляхом реформування виконавчої влади. Як окремі заходи бачу підвищення зарплати чиновникам, чітке законодавче регулювання повноважень органів влади.

Олег, студент:

– Особисто я з чиновницькою тяганиною поки ще не стикався, однак чудово знаю, що це таке. В умовах кризи нашої політичної системи, особливо після “жовтогарячої революції”, а також неефективності та закостенілості всього нашого управлінського апарату, чиновники роблять що хочуть, і ніхто їх не спинить, бо “рука руку миє”. Я вважаю, що потрібно створити ефективні інституції цивільного контролю за діяльністю всього державного апарату, як це заведено в цивілізованих західних країнах. Крім того, потрібно чітко розмежувати повноваження всіх керівників і гідно оплачувати працю кожного держслужбовця, який має бути зацікавлений в ефективності своєї роботи.

Тетяна, домогосподарка:

– Так, безперечно, з цією проблемою я стикалася, хоча це було дуже давно і лише кілька разів. Проте цього цілком вистачило для того, щоб мати власну думку про наших держслужбовців, раз і назавжди запам'ятати принцип: якщо чиновник у чомусь не зацікавлений, то він просто не робитиме цього або пустить все на самоплив. Зараз нічого не змінилося порівняно з колишніми часами. Як з цим боротися? Не знаю, мабуть, потрібно докладно роз'яснити цим людям, що вони живуть народним коштом і відповідати також повинні перед народом. Можливо, тоді наші чиновники стануть відповідальнішими, і зрозуміють, що потрібно вирішувати спочатку проблеми простих громадян, а потім – особисті.

Віктор, робітник:

– Не знаю. Мені не доводилося лоб в лоб зіштовхуватися з цією проблемою – я працюю не на державному, а на приватному підприємстві, одержую добру та стабільну зарплату, і, відповідно, не перебуваю в тісній залежності від наших державних мужів. Що ж стосується заходів боротьби з явищем чиновницької тяганини, то, на мій погляд, насамперед потрібно, щоб кожен керівник займався своєю справою і не втручався у справи іншого, а також одержував хорошу винагороду за свою працю у вигляді гідної заробітної плати. Бо за копійки, які їм сьогодні виплачує наша держава, нормально й ефективно працювати жоден чиновник не буде.

Ніна Василівна, пенсіонерка:

– Про це явище я знаю не з чуток, бо дуже часто доводиться ходити по різних кабінетах, щоб одержати всілякі довідки та інші документи для оформлення пенсії. Мало того, що наша пенсія і так мізерно мала, так вона ще і виплачується далеко не вчасно і найчастіше не в повному обсязі, у чому, звичайно ж, винуваті чиновники. На моє глибоке переконання, потрібно, щоб державні службовці зрозуміли, що вони поставлені нашою державою для того, щоб грамотно і вчасно вирішувати питання простих людей, а не забирати в них останню копійку і займатися всілякою тяганиною.

Сергій, державний службовець:

– Зважаючи що розуміти під тяганиною. До цієї проблеми можна підійти з різних боків. Наприклад, для грамотного і професійного розв’язання того або іншого питання іноді справді потрібно багато часу, і така ситуація найчастіше розуміється багатьма звичайними громадянами як тяганина і зволікання часу. На жаль, не всім і не завжди вдається пояснити специфіку нашої роботи. Інша справа – справжнє зволікання, свідома бюрократична тяганина та інше. До цього явища я справді ставлюся негативно, намагаюся не допускати подібних речей у своїй роботі і вимагаю того ж від підлеглих. Головний критерій у роботі будь-якого чиновника – чесність і професіоналізм. І якщо він не відповідає цим якостям, його потрібно знімати. Потрібно не імітувати трудову діяльність, а справді професійно й ефективно займатися своїми справами в межах своєї компетенції. Саме за такими принципами про нас судить народ і виносить свою оцінку роботі держапарату в цілому. І, звичайно, хотілося б збільшення зарплат чиновникам, бо, незважаючи на те, що в останні роки ми почали одержувати більше, все одно для нормального життя цього не завжди вистачає.

Марія, працівниця торгівлі:

– Я дуже добре знаю і розумію цю проблему. З таким явищем, як тяганина, стикаюся досить часто, і бачу, яке беззаконня довкола, особливо у торгівлі, де я працюю вже не перший рік. Зарадити цьому, звичайно, можна. Гадаю, потрібно здебільшого самому розв’язувати свої питання і не особливо сподіватися на чиновників. Якщо ж до цієї сфери прийдуть молоді, добре підготовлені люди, і при цьому вони одержуватимуть добру оплату за свою працю, тоді, по-моєму, зникне сама можливість існування такого поняття, як чиновницька тяганина.

Олексій, викладач:

– Важко сказати. Проблема, звичайно, є, і особисто я стикався з нею не раз. На мій погляд, у тому, що тяганина набрала таких масштабів, винні не лише окремі чиновники, але і ми самі. Якщо деякі держслужбовці, через свій непрофесіоналізм або особисті амбіції свідомо займаються бюрократичною тяганиною, то звичайні громадяни через низький рівень політичної культури і самосвідомості найчастіше самі дозволяють чиновникам обманювати себе і робити все що забагнеться. Якщо ми не навчимося суворо питати з виконавчої влади за роботу, за чітке дотримання законів України і зобов'язань перед громадянами, тоді проблема чиновницької тяганини розв’язана не буде. Крім того, необхідно створити у нашій країні реальні структури і механізми цивільного контролю за діяльністю чиновників, і за допомогою цієї системи змусити владу насправді, а не фіктивно звітувати перед нами за виконану роботу. Тільки якщо ми самі цього захочемо, і наше бажання знайде розуміння у лідерів держави, можна щось змінити.

Р.S. Як бачимо, респонденти загалом налаштовані дуже критично, бо більшість із них стикається з тяганиною досить часто. І все-таки багато хто з нас вірить, що це зло можна викорінити, аби була на те воля верховної влади.