Новоселівка зустріла звичними для листопадового села картинами. По дорозі, поскрипуючи, їхала підвода зі снопами кукурудзиння. Недалечко гуркотів трактор – там орали город. Далі молодичка громадила опале листя. І тут, ніби пташенята з гнізда, з-за рогу випурхнули діти. Всі вони бігли до будинку, що зручно примостився в горіховому садочку. Спершу подумала, що там магазин або бібліотека. Та потім виявилось, що школярі квапились до фельдшерського пункту, де завідувачка Т.С. Корнієнко вже чекала їх, аби зробити профілактичні щеплення. В приміщенні пункту вже було напалено, а в плиті ще палахкотів вогонь. Кімнатка невелика, та в ній є все необхідне для надання першої медичної допомоги. І головне, як сказала Тетяна Самойлівна, що вугіллям і дровами забезпечені на весь опалювальний сезон. Фельдшерський пункт є на балансі сільради, тож потурбувались завчасно, адже це для своїх людей. Обслуговує фельдшер 600 мешканців Новоселівки. Особливо опікується малюками до одного року. Їх в селі шестеро, і 24 дошкільного віку.
Якось само-собою кинулось у вічі, що майже всі діти були без верхнього одягу. “Отже, – подумала, – в класах тепло”. І не помилилась. В цьому році Новоселівську школу газифіковано. А зовсім недавно було урочисто відкрито спортивний зал. Хоч село невеличке, та робиться тут все для того, щоб діти мали нормальні умови для навчання та розвитку. В цьому чимала заслуга директора цього освітнього закладу Володимира Івановича Коновальченка. Це людина неспокійної вдачі, ентузіаст своєї справи.
Разом із школою було газифіковано ще біля 40 приватних будинків. Звичайно, людям на це задоволення довелось витратити чималенькі суми, але ніхто тепер не шкодує. З дозволу господарів заходимо до Олександра Анатолійовича та Людмили Миколаївни Чабанів. Вдома й наймолодший син Віталик (до школи не пішов, бо захворів). Поки мати готує синові чай, він розповідає, як на краще змінилося їхнє життя після того, коли підключили газ. “Дуже добре тепер. Коли не прийдеш додому, завжди тепло. Їсти теж готуй, коли хочеш і скільки хочеш,” – розмірковує п’ятикласник.
– На жаль, таке благо цивілізації ще не дійшло до нашого дитсадочка і ФП, – говорить Новоселівський сільський голова Ганна Федорівна Головатченко. Ганна Федорівна переймається тим, що в дитсадочку пічне опалення. І взимку доводиться переводити дітей із великої спальні у маленьку кімнатку. Хоч, як розповіла завідувачка “Світлячка” Онисія Іванівна Гумбатова, вони все зробили для створення нормальних умов. У дітей гарно оформлена ігрова кімната, нормальне харчування, заняття теж проводяться згідно плану. Про паливо поклопоталась сільрада, а про його доставку – батьки та спонсори.
“Щоб підвести до цих об’єктів голубе паливо, – говорить Ганна Федорівна, – нам треба не менше 60 тисяч гривень. Звичайно, з бюджету сільради таку суму ми виділити не можемо, але з допомогою районного ми це питання вирішимо”. А от газифікувати село Демидівку, яке теж входить до Новоселівської сільради, взагалі буде дуже важко”. Для цього необхідно буде біля 700 тисяч гривень, – говорить далі сільський голова, – одна надія на державу. Хоч початок цій справі вже покладено. Керівники місцевих СВК “Демидівський” та “Мрія”, Ілля Якович Гілка і Віктор Михайлович Шалаєв, за власні кошти виготовили проектну документацію на підведення газу до Демидівки і прокладення мережі по селу”.
У цьому населеному пункті теж функціонує фельдшерський пункт, школа, заклади культури (клуб та бібліотека) є дві торговельні точки, відділення зв’язку. Ще Ганна Федорівна хоче відновити роботу дитячого садочка. Типове приміщення, яке було колись, із розпадом базового сільгосппідприємства, занехаялось і стало непридатним для використання. Оскільки там лише 15 дітей дошкільного віку, то для них вистачить звичайно хати. Тож сільський голова вирішила орендувати житловий будинок. Вже завершується його облаштування. На часі новосілля у маленьких мешканців Демидівки. Взагалі слід сказати, що сільський голова знаходить спільну мову з усіма сільгоспвиробниками, які працюють на території сільради. В результаті вся земля обробляється, вчасно і в повному обсязі виплачується орендна плата за неї. Ось, наприклад, фермерське господарство “Чорних” в цьому році за кожен пай видало по півтора тонни пшениці, по 50 кілограмів насіння соняшнику, солому. Крім того підсобляють з оранкою та культивацією городів.
В центрі села височіє пам’ятник загиблим у роки війни. З ранньої весни до пізньої осені ростуть тут цілі клумби квітів. Клопочуться ними і школярі, і працівники сільради. Майже щоденно буває біля нього й сільський голова. Ганна Федорівна не тільки відвідує полеглих, віддаючи належну шану землякам, які поклали свої голови за наше мирне сьогодення, а й подумки звітує перед ними про зроблене. Добре пам’ятає Г.Ф. Головатченко, як зразу після обрання її на цю посаду у районній газеті було опубліковано таку фразу: “Сподіваємось, що тепер буде відремонтовано Новоселівський клуб”. А він дійсно стояв навіть без вікон, зовсім занедбаний. На сьогоднішній день цей заклад культури має досить пристойний вигляд. “Ось підключимо до нього газ, – говорить Ганна Федорівна, – тоді зовсім буде добре”.
Дійсно газифікація – це підняття на вищий рівень життя. І Новоселівка вже перший крок до нього зробила.
