«Державна регіональна політика в Україні: аспекти побудови загальнонаціональної єдності». Круглий стіл під такою назвою відбувся в Одесі 16 грудня. У його роботі взяли участь представники неурядових громадських організацій Одеської, Вінницької, Кіровоградської, Миколаївської та Херсонської областей, представники Секретаріату Президента України, канадські й українські експерти в сфері гуманітарної політики. Ініціатором цього заходу став Український Незалежний Центр політичних досліджень. Даному проекту – дев'ять місяців.
Подібні «круглі столи» вже пройшли в Донецьку, Луцьку, Ужгороді та Сімферополі. І скрізь обговорювалися питання формування політики загальнонаціональної консолідації. Адже всі ми добре знаємо, що менталітет середньостатистичного українця на заході, півдні або сході нашої країни має визначені (історично і соціально обумовлені) розходження. Чи можливо зберегти ці особливості при формуванні ідеї загальнонаціональної єдності?
У цьому плані дуже цікаво було звернутися до досвіду Канади. Канадськими розробками на засіданні за “круглим столом” ділилися добродії Карен Далки (Канадське бюро міжнародної освіти) і Девід Елдер (професор школи політичних наук Університету Квінз). Двомовність, наявність по сусідству «великого брата» США, періодичні хвилювання з приводу автономності провінції Квебек, багатокультурність... Погодьтеся, виникають мимовільні і досить зрозумілі асоціації з нашими українськими реаліями. Звичайно, цей досвід неможливо перенести на наш ґрунт один до одного, хоча б тому, що відмінностей не менше, ніж подібності. Починаючи з того, що Канада – це все-таки федеральна держава, створена іммігрантами. Проте, це досить цікавий досвід, вважає Юлія Тищенко, керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного Центру політичних досліджень. «Ось уже шістдесят років уряд Канади провадить абсолютно усвідомлену політику, спрямовану на підтримку канадської культури, – говорить вона. – Це пропагування своїх цінностей має найрізноманітніші форми: підтримка книгодрукування, особливості видачі ліцензій теле– і радіокомпаніям, популяризація іміджу Канади на міжнародному рівні тощо. Тут є чому повчитися. На наші круглі столи ми запрошуємо представників різних неурядових громадських організацій, національно-культурних товариств і т.д. Бо поки що в більшості з нас слова «регіональна політика» асоціюються винятково з економікою. А ми повинні мати на увазі і соціокультурні аспекти».
А ось що говорять про причини, що спонукали їх взяти участь у цьому заході, самі учасники «круглого столу»:
Олена Ніколаєнко (голова координаційно-консультативної ради при міському голові «Клуб лідерів громадських організацій Одеси», голова Одеської міської ради багатодітних матерів) : «Я прийшла сюди з метою одержання досвіду і можливих підказок щодо взаємодії «влада-суспільство».
Олександр Ахмеров (міжнародна благодійна організація «Реабілітаційний центр «Ступени») : «Мене особливо зацікавило вивчення канадського досвіду в сфері власної ідентифікації. Можливість співіснування поруч зі США, не втрачаючи при цьому власної незалежності».
Сергій Леонов (директор громадської організації Клуб вед «Гаятри»): «Я гадаю, що поліпшення громадського життя в будь-яких проявах сприятиме підвищенню «планки свідомості» наших людей. Вони гостріше усвідомлюють ті права і свободи, що їм дані від природи».
Ірина Зубрицька (заступниця голови Третейського суду при Вінницькій торговельно-промисловій палаті) : «Я рада запрошенню, бо у своїй роботі щодня зіштовхуюся і повинна враховувати наше українське розмаїття. Гадаю, нам варто більше спілкуватися.
У 1989 – 91-му роках у Галичині ініціювалося запрошення дітей з Донецької й Дніпропетровської областей на Різдво. Можливо, слід це відновити?»
Отже, ідея національної єдності при збереженні культурних та інших особливостей кожного регіону. Матерія досить тендітна і невагома. Це не те, що можна помацати руками. Хоча, звичайно, подібні настрої теж підлягають визначеній класифікації: хоча б у формі соціологічних опитувань. У кожному разі, ця тема не залишає байдужим певний відсоток населення України. Якщо цей відсоток збільшиться, то наша держава тільки виграє. Завдання не із найлегших, але хто говорив, що буде легко?..
